Ухвала суду № 63225780, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 876/7246/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

01.03.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгород Закарпатської області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті йому грошової допомоги згідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.04.2016 року замінено в даній справі первісного відповідача - управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгород на належного відповідача - Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області, у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області та управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та утворення Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги згідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, відповідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що посада головного лікаря-статистика, яку займає позивач з 06.11.2000 року у Закарпатському обласному медичному інформаційно-аналітичному центрі узгоджується з ознаками посад закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Отже, позивач має право на включення періоду роботи з 06.11.2000 року перебуваючи на посаді головного лікаря інформаційно-аналітичного центру медичної статистики до спеціального стажу роботи, що надає йому право на призначення пенсії за вислугу років, та, відповідно, виплати грошової допомоги у відповідності до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її ухваленою з порушенням норм матеріального права, Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_1 з 06.11.2000 року перебуває па посаді головного лікаря Обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» не відноситься до закладу охорони здоров'я, а тому відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років та грошової допомоги.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1, 2, ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 04.12.2015 року звернувся до управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгород Закарпатської області із заявою про призначення та виплати йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом № 02/м-153 від 22.12.2015 року управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгород Закарпатської області відмовлено позивачу у призначенні та виплаті йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на те, що ОСОБА_1 з 06.11.2000р. перебуває на посаді головного лікаря Закарпатського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» не відноситься до закладу охорони здоров'я.

Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ввстановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. До затвердженого переліку входять лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарських закладах.

В силу положень ст.ст.3, 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я № 2802-ХІІ, закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення. Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами, організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих працівників. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом. Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

У відповідності до Статуту Закарпатського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, створеного згідно наказу управління охорони здоров'я від 06.11.2000р. №241-о та рішення сесії Закарпатської обласної ради від 08.12.2000 р. № 283 центр е закладом системи охорони здоров'я.

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я №385 від 28.10.2002р. Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики є закладом охорони здоров'я (Розділ 4 «Інші заклади» переліку закладів охорони здоров'я).

Відповідно до Переліку лікарських посад (спеціалістів) у закладах охорони здоров'я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.2002р. головний лікар і лікар-статистик відноситься до керівників закладів охорони здоров'я та лікарів, що займаються організацією і управлінням охорони здоров'я.

Наказом Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.2002р. зобов'язано привести у відповідність до цього наказу мережу та назви закладів охорони здоров'я та привести у відповідність до переліків назви лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, унести відповідні зміни до штатних розписів.

Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Охорони здоров'я Випуск 78, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 29.03.2002 р. №117 та погодженого Міністерством праці та соціальної політики України, лікар-статистик вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина». Проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

З аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посада головного лікаря-статистика, яку займає позивач з 06.11.2000 року у Закарпатському обласному медичному інформаційно-аналітичному центрі узгоджується з ознаками посад закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1, 2, ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року у справі №308/2131/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник