Ухвала суду № 63225563, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1298/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.,В., Епель О.В.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «СКАЙД» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 року № 0001192201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій розташованих на території України» на загальну суму 6343510,00 грн., з яких: 5074808,00 грн. - за основним платежем; 1268702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 року № 000249221, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 3527,86 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 року № 0001192201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій розташованих на території України» на загальну суму 6343510,00 грн., з яких: 5074808,00 грн. - за основним платежем; 1268702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідачем, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, подано апеляційну скаргу, у якій контролюючий орган просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.11.2015 року № 0001192201, оскільки, на думку скаржника, не враховано відомості щодо порушень податного законодавства емітентами цінних паперів, тому відповідно договори, укладені між ТОВ «СК СКАЙД» та ТОВ «СК «Прогрес-Фонд» та ПрАТ «СК «Контракт Страхування», укладення для надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того,

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ СК «СКАЙД» зареєстрований Вишгородським районним управлінням юстиції 05.07.2012 року за №10711050026024968, код форми власності 10 - приватна.

ПАТ СК «СКАЙД» отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 21.08.2004 року. Реєстраційний номер 11100823, серія СТ, номер свідоцтва 136, термін дії: з 21.08.2004 року безстрокове. В зв'язку зі зміною назви на ПАТ «СК «СКАЙД» 17 вересня 2010 року отримано нове свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

На підставі наказів від 09.10.2015 року №398 та від 30.10.2015 року №417, направлень від 19.10.2015 року №287/22-01, №288/22-01, №289/22-02, №290/17-03 та №291/21-00 з 19 жовтня 2015 року до 30 жовтня 2015 року Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київської області була проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД» (код ЄДРПОУ 16295210).

ПАТ «СК «СКАЙД» проінформовано про проведення документальної планової виїзної письмовим повідомленням від 09.10.2015 року №78/22-00 та наказом від 09.10.2015 року, які направлено суб'єкту господарювання 09.10.2015 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пред'явлено направлення від 19.10.2015 року, вручено копію наказу від 30.10.2015 року №417 під розписку головному бухгалтеру ПАТ «СК «Скайд» Фесенко Юрію Івановичу 19.10.2015 року та 30.10.2015 року відповідно.

Перевірку проведено з відома Президента - Голови правління ПАТ «СК «СКАЙД» Стецюка Володимира Михайловича та в присутності головного бухгалтера ПАТ «СК «СКАЙД» Фесенка Юрія Івановича.

За результатами проведеної перевірки складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «СК «СКАЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року» від 12.11.2015 року №1824/22-00/16295210.

Так, висновками акту перевірки виявлено такі порушення:

підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.2.4 статті 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, у загальній сумі 5072300,00 грн., тому числі по періодах: за 2013 рік - на суму 1520000,00 грн.; за 2014 рік - на суму 3552300,00 грн.;

підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.2.4 статті 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за операціями з цінними паперами, що перебувають/не перебувають в обігу на фондовій біржі, за 2014 рік у загальній сумі 2508,00 грн.;

пунктів 3.5, 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 28.03.2014 на суму 1763,93 грн.

З акта перевірки від 12.11.2015 року № 1824/22-00/16295210 убачається, що підставою для тверджень посадових осіб контролюючого органу про заниження податку на прибуток стала оцінка господарських операцій з придбання цінних паперів (простих іменних акцій (емітент - ПАТ «Лізингова компанія «Приват - Агро») та іменних інвестиційних сертифікатів (емітенти - Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд «АВК» ТОВ «КУА «Холдинг Групп» та ТОВ «КУА «Профіт Ін вест»)) у торговців цінними паперами - ТОВ «Фондовий фор екс» та ТОВ «ФК «Атлас».

У сукупності ці порушення призвели до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 5074808,00 грн. (за основним платежем) (5072300,00 грн. та 2508,00 грн.)

За результатами перевірки Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 30.11.2015 року № 0001192201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій розташованих на території України» у загальній сумі 6343510,00 грн., з яких: 5074808,00 грн. - за основним платежем; 1268702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 30.11.2015 року № 000249221, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 3527,86 грн.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, податковий контроль -система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Приписами п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 163 Господарського кодексу України та статтею 3 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передання прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Здійснюючи випуск цінних паперів, емітент бере на себе зобов'язання щодо забезпечення реалізації прав, які посвідчуються такими цінними паперами.

Відповідно до статті 1 Закону України від 18.09.1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність»інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

У Законі України від 23.02.2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що фондовий ринок (ринок цінних паперів) - це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори, саморегульовані організації та професійні учасники фондового ринку.

Емітентами є юридичні особи, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед власниками.

Інвесторами в цінні папери можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

При цьому інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів відносяться до інституційних інвесторів.

Згідно зі статтею 16 Закону України від 23.02.2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» і статтею 9 Закону України від 01.06.2000 року № 1775 - III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. За здійснення діяльності без отримання такої ліцензії законодавством передбачено відповідальність.

Крім того, статтею 4 Закону України від 12.07.2001 року «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» торгівлю цінними паперами віднесено до фінансової послуги, яка підлягає ліцензуванню.

Під професійною діяльністю на фондовому ринку згідно із Законом України від 23.02.2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» мається на увазі діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим цим Законом та законодавством.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; андеррайтинг; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Водночас частиною третьою статті 165 Господарського кодексу України встановлено, що операції купівлі - продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 132 ПК України).

Порядок оподаткування операцій особливого виду визначений статтею 153 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Відповідно до положень Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012 № 1160, для цілей п. 153.8 ст. 153 під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, до складу витрат в окремому обліку можна включати будь-які витрати на користь будь-якого продавця у межах операцій з цінними паперами, в тому числі від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами в минулих податкових періодах.

Слід зазначити, що ПАТ «СК «СКАЙД» здійснювало операції з придбання та відчуження цінних паперів у бездокументарній формі на фондовій біржі. Усі цінні папери, відносно законності придбання та продажу яких у податкового органу виникли сумніви, перебували в обігу на фондовій біржі, жодних заборон на обіг таких цінних паперів регулятором не було запроваджено, усі розрахунки між позивачем і продавцями та покупцями цінних паперів здійснювались безготівковим шляхом, а перехід прав на цінні папери відбувався шляхом внесення відповідних записів по рахункам в цінних паперах у національній депозитарній системі. Ці факти були підтверджені документально, господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Крім того, ПАТ «СК «СКАЙД» під час адміністративного оскарження звернулося до науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності з проханням документально підтвердити чи спростувати висновки акту перевірки Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.11.2015 року № 1824/22-00/16295210 щодо заниження ПАТ «СК «СКАЙД» податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Фондовий Форекс», ТОВ «ФК «Атлас» та ТОВ «ФК «Капіталіст» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Відповідно до отриманого висновку експерта науково-дослідного центру судової експртизи з питань інтелектуальної власності № 019/16 від 16.02.2016 року, за результатами проведення експертно-економічного дослідження, висновки акта перевірки № 1824/22-16295210 від 12.11.2015 року щодо заниження ПАТ «СК «СКАЙД» податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Фондовий Форекс», ТОВ «ФК «Атлас» документально не підтверджуються на суму 5 072 300 грн., в т.ч.:

За 2013 рік документально не підтверджуються на суму 1 520 000,0 грн.;

За 2014 рік документально не підтверджуються на суму 3 552 300,0 грн.

Окрім цього, висновки акта перевірки № 1824/22-00/16295210 від 12.11.2015 оку щодо заниження ПАТ «СК «СКАЙД» податку на прибуток за операціями з цінними рами, що перебувають/не перебувають в обігу на фондовій біржі на суму 2 508,00 грн. 114 рік, також не знайшли свого документального підтвердження.

Також, Позивачем були надані копії виписок про стан рахунку в цінних паперах станом на 31.12.2014 року та 30.12.2015 року, які підтверджують придбання самих цінних паперів, їх зарахування на рахунок ПАТ «СК «СКАЙД» та відповідно право власності на них.

Таким чином, як на момент проведення перевірки, так і при розгляді справи представниками ДПІ не було доведено та підтверджено документально відчуження ПАТ «СК «СКАЙД», які не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України для цінних паперів.

Крім того, будь-яких фактичних даних стосовно зупинення обігу акцій цього емітента або скасування реєстрації випусків акцій чи анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій органом ДПІ також не надано.

Наявність у податкового органу під час перевірки певної інформації про господарську діяльність емітента цінних паперів, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарської операції з продажу цінних паперів емітента, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань.

Водночас, обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, ПАТ «СК «СКАЙД», в силу покладених на товариство обов'язків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання іншими особами власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У справі, що розглядалась, позивач визнав факт порушення касової дисципліни, що виявилось у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 28.03.2014 року на суму 1763,93 грн.

Розмір штрафу податковий орган визначив відповідно до положень Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у двократному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки.

Таким чином, у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2015 року № 000249221 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3527,86 грн. позов задоволенню не підлягає, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Епель

(Повний текст Ухвали виготовлений 07 грудня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.