Ухвала суду № 63224433, 06.12.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без розгляду

06 грудня 2016 р. Справа № 818/1622/16

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми, людини ОСОБА_1 до головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни про визнання бездіяльності та дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни, в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни, яка виявилась у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк; у неправомірній відмові в наданні інформації; у неповному наданні інформації під час надання відповіді від 21.10.2015 року № 01-13/03/1052 на інформаційний запит уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми ОСОБА_1 від 15.10.2015 року № 151015/1;

- визнати неправомірними дії Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни, які виявились у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк; у неправомірній відмові в наданні інформації; у несвоєчасному наданні інформації під час надання відповідей від 09.11.2016 року № 01-13/3/994 та від 09.11.2016 року № 01-13/3/996 на інформаційний запит уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми ОСОБА_1 від 15.10.2015 року № 151015/1.

Розглянувши матеріали адміністративного позову та зміст позовних вимог, суд залишає даний позов без розгляду, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Враховуючи те, що кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду не заслуговують уваги, адже поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак , таких доказів представниками позивача до суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 1-9/2011 від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011, надаючи оцінку конституційності скорочення строків на звернення до суду, серед іншого зазначено, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою, а тому у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.

З наведеної правової позиції Конституційного Суду України вбачається, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка виявилась у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк; у неправомірній відмові в наданні інформації; у неповному наданні інформації під час надання відповіді від 21.10.2015 року № 01-13/03/1052 на інформаційний запит уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми ОСОБА_1 від 15.10.2015 року № 151015/1. Крім того, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, які виявились у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк.

При цьому, інформаційний запит від 15.10.2015 року № 151015/1, направлений головному лікарю комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменській Марині Леонідівні, отриманий відповідачем 15.10.2015 року, відповідь на запит отриманий позивачем 27.10.2015р.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 27.10.2015 року, а до суду звернувся лише 02.12.2016 року, тому пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Слід зазначити, що до адміністративного позову позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, в позовній заяві взагалі не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду із даною вимогою.

З урахуванням вищезазначеного, суд, враховуючи приписи ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає адміністративний позов без розгляду, в зв'язку з пропущення позивачем строку звернення до суду.

Суд роз'яснює позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з врахуванням норм ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та обов'язковим обґрунтуванням та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 100, ст. ст. 155, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми, людини ОСОБА_1 до головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" Кузьоменської Марини Леонідівни, яка виявилась у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк; у неправомірній відмові в наданні інформації; у неповному наданні інформації під час надання відповіді від 21.10.2015 року № 01-13/03/1052 на інформаційний запит уповноваженого у справах територіальної громади міста Суми ОСОБА_1 від 15.10.2015 року № 151015/1 та визнання неправомірними дій, які виявились у порушенні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме у ненаданні відповіді на запит на інформацію у визначений цим Законом строк - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів після отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у випадку подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили, якщо її не буде скасовано, після закінчення апеляційного розгляду.

Суддя С.М. Гелета