Постанова № 63224323, 30.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/67/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління ветеринарної медицини в Полтавській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2016 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області , де з урахуванням заяви від 02.02.2016, просить:

- зобовязати начальника Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області ОСОБА_4 та Головне управління ветеринарної медицини в Полтавській області виконати судові рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління ветеринарної медицини Шишацького району Полтавської області (постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015, що вступила в законну силу 03.07.2015 на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду);

- поновити ОСОБА_1 на посаді, зарахувати час вимушеного прогулу за час протиправного його звільнення з займаної посади: з 18.06.2012 по дату конкретного поновлення на посаді начальника управління ветеринарної медицини Шишацького району Полтавської області в загальний трудовий безперервний стаж роботи та трудовий безперервний стаж роботи на державній службі;

- зобов'язати начальника Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області ОСОБА_4 та Головне управління ветеринарної медицини в Полтавській області відшкодувати ОСОБА_1 нанесені збитки внаслідок прийняття протиправного "Наказу" від 18.06.2012 ОСОБА_4 "Про звільнення ОСОБА_1П." - заробітну плату (матеріальну), моральну шкоду, судові витрати за час його протиправного звільнення з посади начальника УВМ в Шишацькому районі Полтавської області у загальному розмірі 1 419 872,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що невиконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 про поновлення позивача на роботі на момент звернення до суду спричиняє останньому матеріальні збитки та моральну шкоду у вищевказаному розмірі.

В судовому засіданні вимоги своєї позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити з урахуванням періоду часу, який пройшов з моменту подачі даного позову до суду, а тому просив суд врахувати цей період при вирішенні питання про стягнення розміру матеріальних збитків та моральної шкоди з відповідачів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 до участі в справі у якості належного відповідача було залучено Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Держпродспоживслужби. Реорганізовано відповідні територіальні органи: Державну фітосанітарну інспекцію в Полтавській області, Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, Головне управління Держсанепідемслужби у Полтавській області та Головне управління Держсанепідемслужби у Полтавській області та Головне управління ветеринарної медицини у Полтавській області, - шляхом їх приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, що є правонаступником приєднаних установ.

В судовому засіданні представник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області позов визнав частково, а саме в частині стягнення з них на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 червня 2012 року по 11 квітня 2016 року у розмірі 251 287 грн., згідно долученого до матеріалів справи розрахунку. Пояснював, що в означеній частині відповідачем визнається право позивача на отримання вищевказаного розміру середньомісячного заробітку, оскільки Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 по справі № 1670/4752/12 про поновлення позивача на роботі фактично була виконана з 11.04.2016 року. В іншій частині позовних вимог просив відмовити через їх необґрунтованість.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог до начальника Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області ОСОБА_4 закрито у зв'язку з його смертю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі Полтавської області через його незаконне звільнення 18.02.2012 та виконати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015, що набрала законної сили 03.07.2015, у звязку із залишенням її без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, а також зарахувати час вимушеного прогулу за час протиправного його звільнення з займаної посади з 18.06.2012 по дату конкретного поновлення на посаді начальника управління ветеринарної медицини Шишацького району Полтавської області в загальний трудовий безперервний стаж роботи та трудовий безперервний стаж роботи на державній службі, то суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду (надалі ПОАС) від 22.04.2015 по справі № 1670/4752/12, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду (надалі ХААС) від 03.07.2015, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області від 18.06.2012 № 21-к "Про припинення державної служби" та поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі Полтавської області з 19.06.2012. Таким чином:

- по-перше, питання по суті відновлення порушеного права позивача у звязку із неправомірним звільненням 18.02.2012 вирішено судом у постанові ПОАС від 22.04.2015 у справі № 1670/4752/12, за якою останнього було поновлено на посаді;

- по-друге, питання примусового виконання судових рішень належить до повноважень державної виконавчої служби, а не судів, за винятком тих обставин, коли судом встановлено судовий контроль в порядку ст. 267 КАС України. Як зазначив Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 27.04.2016 по цій же справі під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу ПОАС від 29.03.2016 (т. 1, а.с. 72), якою позов залишено без руху у звязку із несплатою позивачем судового збору, що фактично позивачем подано заяву в порядку ст. 267 КАС України щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а не адміністративний позов, а тому колегія суддів ХААС дійшла висновку, що заявлені вимоги не є позовними вимогами немайнового характеру, за подання яких передбачено сплату судового збору. Однак, як видно із аналізу постанови ПОАС від 22.04.2015 у справі № 1670/4752/12 (т. 1, а.с. 117-123), судом судовий контроль не встановлювався;

- по-третє судом встановлено, що постанова ПОАС від 22.04.2015 фактично виконана, шляхом винесення наказу Держветфітослужби України від 29.03.2016 № 570-к ОСОБА_1 був поновлений на роботі начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі (т.2, а.с. 12) та розпорядження голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області ОСОБА_6 від 04.04.2016 № 22-к ОСОБА_1 зобов'язано стати до виконання своїх функціональних обов'язків начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі з 11 квітня 2016 року (т.2, а.с. 14);

- по-четверте, позивач на момент розгляду даної справи судом звільнений згідно наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 31.08.2016 № 1051-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління ветеринарної медицини Шишацького району Полтавської області у зв'язку із реорганізацією управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Далі за змістом вищевказаної постанови ПОАС від 22.04.2015 по справі № 1670/4752/12 судом встановлено, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем не заявлялися та відповідно судом не вирішувалися. Вказана обставина не заперечується а ні позивачем, а ні представником відповідача.

Позивачем до позову додано довідку Управління ветеринарної медицини в Шишацьому районі від 26.05.2015 № 01-03/35, надану Шишацькій районній державній адміністрації, в тому що середньомісячна заробітна плата начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі за період з 01.06.2012 по 01.06.2015 становить 4 409, 28 грн.

Виходячи із цього розміру та коефіцієнту інфляції за останній рік (прим. суду 2015) станом на момент позову ОСОБА_1 обраховано середньомісячну суму, яка належить йому до виплати у розмірі 13 227,84 грн. (4409,28 х 3), відповідно за період з 18.06.2012 по 18.01.2016 обраховано загальний розмір втраченого заробітку в сумі 687 847 грн. (13227,84 х 52). В судовому засіданні просив суд цей же алгоритм обрахунку застосувати при обрахунку його середнього заробітку станом на момент винесення судом рішення у даній справі.

В цій частині позовних вимог ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області визнали позов частково, а саме на суму 251 287 грн., виходячи із такого.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від від 22.04.2015 по справі № 1670/4752/12 поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі Полтавської області з 19.06.2012.

Далі представник відповідача пояснював, що вказана постанова була виконана.

Так, виконавче провадження ВП № 50277958 по примусовому виконанню виконавчого листа від 19.02.2016 № 2а-1670/4752/12 відкрито 24.02.2016 (т.2, а.с. 11).

Враховуючи, що одним із мотивів постанови ПОАС від 22.04.2015 є те, що на день видання наказу про припинення державної служби позивача (18.02.2015) начальник Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області вже втратив повноваження щодо приймання - звільнення з роботи начальників управлінь ветеринарної медицини в районах (містах), то постанова державного виконавця про відкриття ВП № 50277958 про поновлення позивача на роботі була спрямована для виконання Держветфітослужби України.

Наказом Держветфітослужби України від 29.03.2016 № 570-к ОСОБА_1 був поновлений на роботі начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі (т.2, а.с. 12).

16.01.2016 Держветфітослужбою України видано наказ № 36 "Про реорганізацію територіальних органів державної ветеринарної і фітосанітарної служби" (т.2, а.с. .

Розпорядженням голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області ОСОБА_6 від 04.04.2016 № 22-к ОСОБА_1 зобов'язано стати до виконання своїх функціональних обов'язків начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі з 11 квітня 2016 року (т.2, а.с. 14).

ОСОБА_1 був повідомлений про ці розпорядчі акти, що ним не заперечувалося в судовому засіданні. Однак, до роботи останній не приступив, у зв'язку з чим відповідачем неодноразово направлялися на адресу позивача листи з вимогами надання пояснень.

В судовому засіданні позивач пояснював, що був незгоден із кількома внутрішніми службовими записками керівництва, які вважав перешкодою для виконання своїх функціональних обов'язків у повній мірі та оскаржував їх.

Приймаючи до уваги наведене, суд погоджується із доводами представника відповідача, що з 11.04.2016 відповідачем виконано постанову ПОАС від 22.04.2015 по справі № 1670/4752/12 про поновлення ОСОБА_1 на посаді, а тому питання про середній заробіток за час вимушеного прогулу може вирішуватися в межах терміну з 19.06.2012 по 11.04.2016.

Відповідачем надано детальний розрахунок середнього заробітку позивача за вказаний період, право на отримання якого визнається відповідачем (т.1, а.с. 141-144).

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Так як звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі відбулося 18.06.2012, то до розрахунку середньої заробітної плати позивача включається квітень і травень 2012 року. Відповідно до довідки від 04.08.2016 № 01-03/44, отриманої від управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі середня заробітна плата ОСОБА_1 за квітень-травень 2012 року складає 3 421,60 грн. (а.с. 142):

На підставі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" проведено індексацію середнього заробітку ОСОБА_1 на коефіцієнт індексу споживчих цін за період з 18.06.2012 по 11.04.2016. Також в наведеному розрахунку враховано підвищення посадового окладу начальника управління на 25% з 01.12.2015 року відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 (детальний щомісячний розрахунок т. 1, а.с. 143).

Стосовно розрахунків позивача, то суд зауважує, що вони не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність розрахунку відповідача, у зв'язку з чим суд погоджується із розрахунком ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З аналізу постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 у справі № 1670/4752/12, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду, зокрема, із вимогами про скасування наказу від 18.06.2012 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УВМ в Шишацькому районі" та поновлення його на цій посаді, 18.07.2012.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ветеринарної медицини у Полтавській області в частині вимог про скасування наказу від 18.06.2012 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УВМ в Шишацькому районі" та зобов`язання поновити на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі відмовлено. В іншій частині позовних вимог - залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року справа прийнята до провадження, постанова по суті позовних вимог була винесена 22.04.2015. Тобто позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на роботі перебували на розгляді суду з 18.07.2012 по 22.04.2015 не з вини позивача.

Частиною другою статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Як видно із постанови ПОАС від 22.04.2015 у справі № 1670/4752/12 позивачем вимоги про стягнення середнього заробітку не заявлялися, а судом не вирішувалися.

Також, судом встановлено, що вищевказана постанова ПОАС від 22.04.2015 у справі № 1670/4752/12 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущена до негайного виконання, однак фактично була виконана лише 11.04.2016 року.

Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже затримка відповідачем виконання рішення суду складає період з 23.04.2015 по 11.04.2016.

Таким чином, суд погоджується, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо належності виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині періоду з 19.06.2012 (з моменту поновлення) по 11.04.2016 (по момент фактичного виконання), виходячи із розрахунку відповідача у загальному розмірі 251 287 грн., підлягають задоволенню.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та, замість зобовязати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 червня 2012 року по 11 квітня 2016 року у розмірі 251 287 грн.

Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1 у частині обрахунку середнього заробітку виходячи із розміру у 13 227,84 грн. станом на момент розгляду даної справи судом, то за висновком суду вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позивач в даному провадженні також просить погодитися суд із розміром нанесеної йому моральної шкоди, що за розрахунками позивача повинен становити не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць, протиправного звільнення з займаної посади начальника Управління ветеринарної медицини в Шишацькому районі з 18.06.2012 року, що на думку позивача складає 582 025 грн. (13 227,84 х 44).

Вирішуючи дану позовну вимогу суд виходить із такого. Суд вкотре нагадує, що питання поновлення позивача на посаді у звязку із неправомірним звільненням 18.06.2012 вирішувалося в адміністративній справі № 1670/4752/12, за результатами розгляду якої винесено постанову від 22.04.2015 про поновлення позивача на посаді.

Тож будь-яка майнова чи моральна шкода, яку позивач повязує із незаконним звільненням 18.06.2012, повинна була ним заявлятися в одному провадженні із вимогами про вирішення публічно-правового спору. Із аналізу даної постанови очевидно, що позивач не заявляв будь-яких вимог про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди одночасно із вимогами про вирішення публічно правового спору, а окремо ці питання не можуть вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Інших протиправних дій чи бездіяльності відповідача, які б спричиняли для позивача втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, позивачем у даному провадженні не наведено, а судом не встановлено.

На необґрунтованості позовних вимог в цій частині наполягає і відповідач (т.1, а.с. 141), пояснюючи, що така шкода підлягає доказуванню, але позовна заява не містить жодних доказів щодо моральних і фізичних страждань останнього, втрати ним нормальних життєвих звязків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про відшкодування фінансових втрат на транспортні, юридичні послуги та судові витрати по підготовці до розгляду справи на протязі 2012-2015 років складає (м. Полтава 10 000 грн., м. Харків 30 000 грн., м. Київ 30 000 грн., м. Полтава 10 000 грн., м. Харків 30 000 грн., м. Київ 30 000 грн., м. Полтава 10 000 грн.), що в загальному розмірі складає 150 000 грн., суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Позивачем заявлено в даному провадженні судові витрати на транспортні, юридичні послуги та інші судові витрати по підготовці до розгляду справи на протязі 2012-2015 років. При цьому пояснюючи, що в ці розрахунки входить і участь у справі про поновлення позивача на посаді, яка знаходилася на розгляді судів з 08.07.2012 року.

З даного приводу суд зазначає, що дане питання фактично стосується розподілу судових витрат. Розподіл судових витрат здійснюється у кожному судовому провадженні окремо, виходячи із наданих доказів їх понесення сторонами та їх дослідження судом у тій чи іншій справі.

Судові витрати, понесені сторонами в одному провадженні не можуть бути заявлені як судові витрати в іншому судовому провадженні, де вони не були понесені.

Приймаючи до уваги наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення цих вимог.

Щодо розподілу судових витрат у даному провадженні суд зауважує наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат повязаних із розглядом справи (ст. 87 КАС України)

За змістом ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджують йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивач за подання даного позову судового збору не сплачував, а ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 (т.1, а.с. 124-127) позивача звільнено від сплати судового збору.

Будь-яких документальних доказів про понесення позивачем витрат на юридичні послуги (договір про надання юридичних послуг та документи по його виконанню, в т.ч. квитанції про оплату таких послуг) чи транспортні витрати, повязані із переїздом позивача до м. Полтави, м. Харкова чи м. Києва (квитки, чеки тощо) в матеріалах справи відсутні.

Тож суду не надано документального підтвердження понесення позивачем витрат на юридичні послуги чи транспортні витрати у даному провадженні.

За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат у даному провадженні відсутні.

Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40358617) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 червня 2012 року по 11 квітня 2016 року у розмірі 251 287 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько