Постанова № 63223804, 30.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року 810/3435/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Італ ІК" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

27 жовтня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Київській області (далі - позивач) з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Італ ІК" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача допустити позивача до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача внесено до п. 129 плану заходів на ІІІ квартал 2016 р. з датою початку заходу 6 вересня 2016 р. Позивач двічі намагався провести перевірку відповідача, проте, останній відмовляв у допуску до перевірки з посиланням на мораторій на її проведення до кінця 2016 р. Зазначив, що позивач не підпадає під визначення контролюючого органу в розумінні ПК України, а тому на нього не розповсюджується дія мораторію (а.с. 3-10).

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не подав.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

17 червня 2016 р. позивачем винесено наказ "Про затвердження планів заходів державного нагляду (контролю) позивача та його територіальних органів на ІІІ квартал 2016 р." № 63 (далі - наказ № 63) (а.с. 20).

Як убачається з п. 129 плану заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 р., з 6 вересня 2016 р. заплановано проведення перевірки відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства тривалістю 15 календарних днів (а.с. 21-22).

15 серпня 2016 р. позивачем винесено повідомлення про проведення планової перевірки відповідача № 02-08-25/3138, яке було вручено відповідачу 20 серпня 2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23-24 відповідно).

30 серпня 2016 р. відповідачем видано наказ "Про проведення планових перевірок" № 276, яким, зокрема, наказано провести планову перевірку відповідача у період з 6 по 23 вересня 2016 р. (а.с. 40).

На підставі названого наказу позивачем було видано направлення на проведення планової перевірки позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000703 (а.с. 41).

23 вересня 2016 р. працівниками позивача було здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності відповідача (с. Паришків, вул. Нова, 23 А) для здійснення перевірки останнього на підставі наказу № 276 та направлення № 000703, проте, відповідачем не було допущено посадових осіб позивача до перевірки з посиланням на дію мораторію на її проведення до кінця 2016 р., про що було складено акт про відмову в проведенні планової перевірки № 278 (а.с. 42).

У зв'язку з тим, що позивач вважає відмову у допуску до перевірки протиправною, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог абз. 3 ст. 1 названого закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Як убачається з ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 10 названого Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, 17 червня 2016 р. позивачем винесено наказ № 63, яким затверджено план заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 р., п. 129 якого заплановано проведення перевірки відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства тривалістю 15 календарних днів (а.с. 20-22).

15 серпня 2016 р. позивачем винесено повідомлення про проведення планової перевірки відповідача № 02-08-25/3138, яке було вручено відповідачу 20 серпня 2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23-24 відповідно).

25 серпня 2016 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 145 "Щодо проведення планової перевірки", в якому зазначалося, що з 1 січня 2015 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)" від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), відповідно до яких перевірки підприємств, установ та організацій з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, у названому листі зазначено про відсутність законних підстав для допущення посадових осіб позивача до проведення перевірки (а.с. 25-26).

Проте, жодного документа на підтвердження викладених в цьому листі обставин, відповідачем долучено не було.

Названий лист надійшов до позивача 29 серпня 2016 р., що підтверджується вхідним штемпелем позивача (а.с. 25).

30 серпня 2016 р. позивачем видано наказ "Про проведення планових перевірок" № 276, яким, зокрема, наказано провести планову перевірку відповідача у період з 6 по 23 вересня 2016 р. (а.с. 40).

На підставі названого наказу позивачем було видано направлення на проведення планової перевірки позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000703 (а.с. 41).

Крім того, 31 серпня 2016 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист "Щодо проведення планової перевірки" № 02-09-25/3253, у якому зазначалося, що позивач не є контролюючим органом, діяльність якого регламентовано п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, а тому у період з 6 по 23 вересня 2016 р. позивачем буде проведено перевірку відповідача (а.с. 27-28).

23 вересня 2016 р. працівниками позивача було здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності відповідача (с. Паришків, вул. Нова, 23 А) для здійснення перевірки останнього на підставі наказу № 276 та направлення № 000703, проте, відповідачем не було допущено посадових осіб позивача до перевірки з посиланням на дію мораторію на її проведення до кінця 2016 р., про що було складено акт про відмову в проведенні планової перевірки № 278 (а.с. 42).

При вирішенні справи, судом враховано таке.

Відмовляючи в допуску до перевірки, відповідач направив до позивача зазначені вище листи, в яких послався на те, що згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII на перевірки контролюючими органами продовжено мораторії і, що за попередній календарний рік підприємство має обсяг доходу менше 20 млн. грн.

Проте, відповідно до вимог ст. 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Крім того, Законом № 71-VIII внесено зміни саме до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України та щодо податкової реформи.

Відповідно до вимог п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу.

Як убачається з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Наведене свідчить, що позивач не є відповідним контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України, а тому на нього не розповсюджуються вимоги щодо обмеження перевірок, передбачених Законом № 71-VIII.

Водночас, відповідач посилався на вимоги п. 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII, згідно з яким перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) мають здійснюватися протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Проте, на час здійснення запланованої перевірки у вересні 2016 р. дія п. 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII не розповсюджувалася, тобто дія мораторію на перевірки, не діяла.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача були правові підстави для призначення та здійснення перевірки відповідача.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 р. у справі № 818/3019/15 (К/800/52116/15).

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що право позивача на недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) передбачено ст. 10 Закону № 877-V.

Зокрема, названою нормою передбачено такі випадки, якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Жодного документа на підтвердження порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом чи ненадання посадовою особою позивача копії документів, передбачених Законом № 877-V, суду надано не було.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

До того ж, стосовно п. 3 прохальної частини позовної заяви, в якій позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача, судом встановлено таке.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Італ ІК", код ЄДРПОУ 34248578, юридична адреса: 07811, Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2-В допустити Державну екологічну інспекцію у Київській області до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.