Постанова № 63223766, 02.12.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2016 р. Справа № 809/1633/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Прикарпаття і К

до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області

про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 52870926 від 11.11.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Прикарпаття і К (надалі позивач, ПП «Прикарпаття і К») звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі відповідач, Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області), в якому просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52870926 від 11.11.2016 року, прийняту головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.11.2016 року головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 52870926 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117, строк предявлення якого до примусового виконання закінчився 15.10.2016 року. Позивач вважає, що за вказаних обставин відповідач був зобовязаний прийняти постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, а тому постанова від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926 прийнята безпідставно та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області в судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Згідно рекомендованим повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач отримав судову повістку 28.11.2016 року. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на даний позов Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області суду не надав.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд встановив таке.

14.07.2016 року Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову № 09-01-105/117, згідно якої за порушення законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування на ПП «Прикарпаття і К» накладено штраф в розмірі 43500 грн. (а.с. 10-11). Строк предявлення даної постанови від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 до виконання з 15.07.2016 року по 15.10.2016 року.

11.11.2016 року, на підставі заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області про примусове виконання від 10.11.2016 року, головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 52870926 щодо виконання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 (а.с. 8), яку направлено на адресу позивача поштовим відправленням № 7601839295064 (а.с. 9).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

В свою чергу, згідно частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження (надалі ОСОБА_1 № 1404- VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону № 1404-VIII, встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом вище, виконавчим документом, на підставі якого 11.11.2016 року відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 52870926, є постанова Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 43500 грн.

Вказана постанова згідно статті 4 Закону № 1404-VIII, статті 265 Кодексу законів про працю України є виконавчим документом.

Статею 4 Закону № 1404-VIII встановлено вимоги до виконавчого документа. Так, згідно частини 1 зазначеної статті 4, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк предявлення рішення до виконання.

В даному випадку, наявна в матеріалах справи копія постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117, що слугувала підставою для відкриття виконавчого провадження № 52870926, містить відомості про те, що дана постанова набирає законної сили з 15.07.2016 року, а строк предявлення постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 до виконання з 15.07.2016 року по 15.10.2016 року.

В той же час, стаття 11 Закону № 1404-VIII встановлює загальні строки у виконавчому провадженні.

Згідно частини 1 зазначеної статті 11, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобовязані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом (частина 2 статті 11 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 1404-VIII строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Строки предявлення виконавчих документів до виконання встановлені статтею 12 Закону № 1404-VIII. Так, частина 1 вказаної статті 12 передбачає, що виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В даному випадку, згідно постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 про накладення на позивача штрафу в розмірі 43500 грн., стягувачем є Держава, а тому строк предявлення вказаної постанови до виконання становить три місяці.

Вказані обставини про трьохмісячний строк предявлення даного виконавчого документа до виконання підтверджуються і постановою Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

При цьому, згідно частини 4 статті 12 Закону № 1404-VIII строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: предявлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Зважаючи на зміст оскаржуваної постанови державного виконавця від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926, заява про примусове виконання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117 подана стягувачем 10.11.2016 року, тобто після закінчення передбаченим частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII строку предявлення виконавчого документа до виконання, без доказів переривання такого строку на період, за закінченням якого можна було вважати, що строк предявлення виконавчого документа до виконання не пропущено. Доказів протилежного згідно частини 2 статті 71 КАС України суду відповідачем не подано.

При цьому, трьохмісячний строк предявлення до виконання постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, також був встановлений і статтею 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції, чинній на час прийняття 14.07.2016 року Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області постанови № 09-01-105/117.

Окрім цього, відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 12 Закону № 1404-VIII, стягувач, який пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Виходячи із змісту наявних в матеріалах справи документів, суд не встановив факту звернення стягувача до суду із заявою для поновлення строку предявлення виконавчого документа постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 14.07.2016 року № 09-01-105/117, головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 замість прийняття постанови від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926, був зобовязаний прийняти постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, як це передбачено частиною 4 статті 4 Закону № 1404-VIII.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області в порушення вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду ні заперечень проти даного адміністративного позову, ні доказів в підтвердження правомірності оскарженої постанови, а подані позивачем докази спростовують правомірність прийняття постанови від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 безпідставно та всупереч вимог Закону України Про виконавче провадження прийняв постанову від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства Прикарпаття і К до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52870926 є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 52870926.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесено судові витрати по сплаті судового збору, в підтвердження чого суду подано платіжне доручення № 841 від 23.11.2016 року. Інших судових витрат позивачем не понесено.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є юридичною особою, код 35021710.

Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 1791,40 грн. з відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову від 23.11.2016 року згідно поданого платіжного доручення № 841 від 23.11.2016 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 11.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 52870926.

Стягнути на користь Приватного підприємства Прикарпаття і К (код 36497374, місцезнаходження: бульвар Південний, будинок 35А, місто Івано-Франківськ) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код 35021710, місцезнаходження: вулиця Галицька, будинок 45, місто Івано-Франківськ, 76019) 1791 (одну тисячу сімсот девяносто одну) гривню 40 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 07.12.2016 року.