Постанова № 63223640, 28.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 808/2480/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради

про: скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 21.11.2016, просить суд:

- скасувати рішення №30836565 від 08.08.2016 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке винесене державним реєстратором ОСОБА_2;

- зобовязати відповідача внести зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно стосовно права власності позивача на земельну ділянку площею 0,0330 га, що розташована за адресою: вул. Миру (Урицького), буд. 144, с. Балабине, Запорізький район, Запорізька область, в частині зазначення частки земельної ділянки в розмірі 110/303 замість 1/36.

Ухвалою суду від 19.08.2016 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), позивачу було надано строк до 05.09.2016 для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2480/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 20.09.2016.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями позивача для надання додаткових доказів.

17.11.2016 провадження у справі поновлено.

17.11.2016 розгляд справи відкладався до 28.11.2016.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В позовній заяві зазначає, що за результатами розгляду заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.08.2016, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області винесене рішення від 08.08.2016 №30836565 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зазначає, що рішення про відмову в реєстрації є незаконним та підлягає скасуванню так як єдине, що потребує коригуванню в записах в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, це частка зазначеної земельної ділянки, яка, з технічних причин, була визначена помилково при підписанні договору дарування, і яка визначена правильно за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 30.06.2016. Відтак, зазначає про відсутність суперечностей для задоволення заяви від 02.08.2016. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, заперечень на позовну заяву не надав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час судових засідань повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2006 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір дарування (а.с.9).

За цим договором ОСОБА_3, якій, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №088878 від 23.11.2005 (а.с.10), належала земельна ділянка площею 0,0909 га, розташована за адресою: вул. Урицького, 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області, подарувала позивачу частину цієї ділянки площею 0,0330 га.

Договір дарування зареєстровано в реєстрі за №121 та посвідчено приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4

Судом встановлено, що для визначення ідеальної частки подарованої земельної ділянки спеціалістом ТОВ «Землевпорядник» ОСОБА_5 було виконано розрахунок, відповідно до якого частка ділянки, що передавалася у дар, складала 36,30% від загальної площі земельної ділянки ОСОБА_3

Однак при переведенні десяткового дробу у звичайний ОСОБА_5 було допущено помилку, а саме замість зазначення 36/100 часток, зазначено 1/36 частка.

Цей розрахунок було нотаріусом прийнято за вірний та відображено в тексті договору дарування від 20.03.2006 як 1/36 частка.

На помилку у вигляді неправильного зазначення ідеальної частки у вигляді правильного дробу позивач звернув увагу тільки під час оформлення заяви про прийняття спадщини від померлої ОСОБА_3

Для з'ясування питання щодо виправлення помилки 22.01.2016 позивачем направлено запит №95 до ТОВ «Землевпорядник» про надання роз'яснень та складання правильного розрахунку.

Листом від 25.01.2016 р. вих. № 1 ТОВ «Землевпорядник» було надано розрахунок ідеальних часток та схему розподілу земельної ділянки за адресою: вул. Урицького, 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області (а.с.11-12).

З розрахунком та відповідною заявою позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 для внесення виправлень у текст договору.

Листом від 21.01.2016 №02/01-16 позивача повідомлено про припинення ОСОБА_6 своєї приватної нотаріальної діяльності по Запорізькому районному нотаріальному округу, і про передачу справи, в порядку, встановленому законодавством, до Державного нотаріального архіву (а.с.13).

У звязки з відсутністю у нотаріального архіву повноважень по внесенню виправлень в документи нотаріальної справи, позивач звернулася до суду з позовом про встановлення ідеальних часток у праві власності на земельну ділянку за адресою: вул. Урицького, 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області №317/2218/16-у №/п2/317860/2016 від 30.06.2016 встановлено факт, що ідеальна частка земельної ділянки площею 0,0330 га, що розташована за адресою: вул. Урицького, 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області і яка належить ОСОБА_1, складає 110/303. Рішення набрало законної сили 12.07.2016 (а.с.18-19).

02.08.2016 позивач звернувся до реєстраційної служби із заявою для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Миру (Урицького), 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер 2322155300:04:008:0068.

08.08.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 винесено рішення №30836565 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.20).

В рішенні зазначено, що розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 02.08.2016 за реєстраційним номером 17921139 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, встановлено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: у відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП №088878 від 23.11.2005, дарувальнику належала земельна ділянка площею 0,0909 га, згідно договору дарування №121 від 20.03.2006, посвідченого ОСОБА_4, ОСОБА_1 набула право на 1/36 частину земельної ділянки площею 0,0330 га, у відповідності до рішення Запорізького районного суду Запорізької області №317/2218/16-у №/п2/317860/2016 від 30.06.2016 визначено, що ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0330 га складає 110/303. Тобто при посвідченні договору дарування приватним нотаріусом було зазначено, що дарується 1/36 частина земельної ділянки площею 0,0330 га, що суперечить площі земельної ділянки, яка належала дарувальнику згідно державного акту, також рішенням суду визначено ідеальну частку земельної ділянки також площею 0,0330 га., у звязку з чим немає можливим визначити площу земельної ділянки, на яку необхідно провести державну реєстрацію права.

Ураховуючи викладене, керуючись п.4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 18 та 24 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, вирішив: відмовити у державній реєстрації права власності.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судові засідання не зявився, заперечень на позов не надав, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначаються Законом України №1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення) (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 4 Закону № 1952-IV право власності підлягає державній реєстрації прав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок).

Пунктом 18 Порядку визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до п. 23 Порядку, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом № 1952-IV, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Пунктом 24 Порядку встановлено, що за результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім заяви, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, інших заяв, що подавалися суб'єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, та документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав), видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі (у разі його формування у паперовій формі) чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав - рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі (за бажанням заявника). На заяві, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником у довільній формі зазначаються відомості про отримання документів у повному обсязі та проставляється власний підпис.

У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав визначений ст. 24 Закону № 1952-IV.

В оскаржуваному рішенні, державний реєстратор послався на те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV).

Як встановлено матеріалами справи, разом із заявою про державну реєстрацію прав, позивачем подано рішення Запорізького районного суду Запорізької області №317/2218/16-у №/п2/317860/2016 від 30.06.2016, яким встановлено факт, що ідеальна частка земельної ділянки площею 0,0330 га, що розташована за адресою: вул. Урицького, 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області і яка належить ОСОБА_1, складає 110/303.

На думку суду, наявність судового рішення по справі, яке набрало законної сили є достатньою підставою для внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Отже, розглянувши заяву позивача, а також подані ним документи, серед яких рішення суду, яким встановлено розмір ідеальної частки земельної ділянки, яка належить позивачу, державний реєстратор безпідставно відмовив у задоволенні заяви, що в свою чергу, дає підставу вважати прийняте рішення необґрунтованим.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, не надав обґрунтованих заперечень на позов.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскаржуване рішення за своїм змістом не відповідає встановленим вимогам Закону, а позовні вимоги щодо скасування рішення №30836565 від 08.08.2016 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також зобовязання відповідача внести зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0330 га, що розташована за адресою: вул. Миру (колишня назва - Урицького), 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області, в частині зазначення частки земельної ділянки в розмірі 110/303 замість 1/36, - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення №30836565 від 08.08.2016 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке винесене державним реєстратором ОСОБА_2.

Зобов'язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради внести зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0330 га, що розташована за адресою: вул. Миру (колишня назва - Урицького), 144 в с. Балабине Запорізького району Запорізької області, в частині зазначення частки земельної ділянки в розмірі 110/303 замість 1/36.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяІ.В. Садовий