Постанова № 63223317, 22.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа № 805/3595/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.11.2016 року на підставі наказу 354 о/с його звільнено з ОВС згідно п. 64 «А» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. 13.04.2016 року позивач отримав грошову допомогу при звільненні в розмірі 6 480, 00 грн. Позивач зазначає, що відповідач при розрахуванні розміру вказаної суми застосовував показник середньомісячного заробітку позивача в розмірі 2 592, 00 грн. Разом з цим відповідачем не була взята до уваги постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі №808/6108/14, якою встановлено розмір середньомісячного заробітку позивача 5979, 18 грн. Вищевказані обставини призвели до недоотримання належних позивачу сум.

Також позивач, посилаючись на ст. 116, 117 КЗпПУ, вважає, що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати недоотриманого розміру грошової допомоги з 06.11.2015 року по день фактичного розрахунку.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив зобовязати відповідача здійснити перерахунок грошової одноразової допомоги з розрахунку середньої заробітної плати, встановленої рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року; стягнути з Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача залишок разової грошової допомоги в розмірі 8467, 95 грн., а також суми середнього заробітку згідно ст. 117 КЗпП України з 06.11.2016 року по день фактичного розрахунку.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі №808/6108/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволені у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №805 від 29.07.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1436 о/с від 29.07.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із поставлення на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового начальницького складу підполковника міліції ОСОБА_1 (С-462583) заступника начальника Краматорського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області; поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Краматорського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області з 30.07.2014; стягнуто з Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу за період з 30.07.2014 по 25.03.2015.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 03.11.2015 року № 331 о/с позивача поновлено на службі в ОВС.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 354 о/с згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС звільнено позивача у запас ЗС (з постановкою на військовий облік) за пунктом 63 «ж» (за власним бажанням).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року по справі № 805/4856/15-а, яка набула законної сили 23.02.2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Донецькій області, Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.07.2014 року по 03.11.2015 року в розмірі середньої заробітної плати, зобовязання нарахувати та виплатити грошову компенсації за невикористані дні відпустки за 2014, 2015 роки задоволено частково; стягнуто з Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.03.2015 року по 03.11.2015 року в розмірі 14154 (чотирнадцять тисяч сто пятдесят чотири) грн. 03 коп.; зобов'язано Краматорський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2015 рік у кількості 38 днів. Також за змістом вказаного судового рішення встановлено середньоденну заробітну плату позивача в розмірі 196, 04 грн.

Наказом ГУ МВС України від 29.02.2016 року № 16 о/с лк, прийнято вважати вислугу років позивача для виплати одноразової грошової допомоги 05 років 02 місяців 26 днів.

Відповідно довідки про доходи позивача, останнім за період травень 2014 року, червень 2014 року отримано 11 958, 36 грн.

Згідно довідки від 27.05.2016 року № 212/460, позивач в якості вихідної допомоги отримав 6480, 00 грн. Розрахунок вказаної суми був проведений на підставі виплаченого грошового утримання: посадового окладу 1150 грн., окладу за звання 130, 00 грн., вислуги років 448, 00 грн. та надбавки за особливі умови служби 864, 00 грн.

З приводу спірних правовідносин в частині зобовязання відповідача здійснити перерахунок грошової одноразової допомоги з розрахунку середньої заробітної плати, встановленої рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року; та стягнути з Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача залишок разової грошової допомоги в розмірі 8467, 95 грн. суд зазначає наступне.

Преамбулою Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Таким чином, у відповідності до вимог вищезазначеної статті, суд вважає що позивач, перебуваючи у статусі особи, звільненої за власним бажанням та маючи станом на 06.11.2015 року більше 5 років вислуги, має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вже було зазначено вище, згідно Наказу ГУ МВС України від 29.02.2016 року № 16 о/с лк, прийнято вважати вислугу років позивача для виплати одноразової грошової допомоги 05 років 02 місяців 26 днів.

Також в тексті постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі № 808/6108/14, яка набула законної сили 16.06.2015 року, визначено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 196, 04 грн., середньомісячний розмір грошового забезпечення 11 958, 36 грн. : 2 місяці = 5979, 18 грн.

Згідно довідки від 27.05.2016 року № 212/460, позивач в якості вихідної допомоги отримав 6480, 00 грн. Розрахунок вказаної суми був проведений на підставі виплаченого грошового утримання: посадового окладу 1150 грн., окладу за звання 130, 00 грн., вислуги років 448, 00 грн. та надбавки за особливі умови служби 864, 00 грн.

Разом з цим, з урахуванням середньомісячного розміру грошового забезпечення позивача в сумі 5979, 18 грн., розмір вихідної допомоги становить: 5979, 18 грн. / 50% * 2 = 14 947, 95 грн. Так як позивачу вже нарахована вихідна допомога в розмірі 6480, 00 грн., то залишок коштів в якості вихідної допомоги, що належить до сплати позивачу становить: 14 947, 95 грн. 6480, 00 грн. = 8467, 95 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині, а саме: стягнення з Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 8467, 95 грн.

З приводу спірних правовідносин в частині стягнення суми середнього заробітку згідно ст. 117 КЗпП України з 06.11.2016 року по день фактичного розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року №13 передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством таким як: Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, Законом України Про міліцію, Законом України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, постановою Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року №393.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством та наведені вище нормативно-правові акти регулюють порядок виплати грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ, та не підпадають під дію загального трудового законодавства, які передбачають виплату грошової компенсації за затримку розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушення термінів її виплати.

Трудові відносини та проходження служби в органах внутрішніх справ мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ.

До аналогічного правового висновку прийшов Донецький апеляційний адміністративний суд у справі 805/977/16-а.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що положення Кодексу законів про працю України, на які посилається позивач, а саме - ст.ст. 116, 117 не розповсюджується на співробітників ОВС, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, згідно зазначеного вище, позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Відповідно суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671509) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 8467, 95 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Козаченко А.В.