Постанова № 63223298, 21.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 р. Справа № 804/3270/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника позивача представників відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1:Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Дніпропетровської регіональної філії, відповідача 2: Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2016 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) до відповідача 1: Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Дніпропетровської регіональної філії (далі - відповідач 1, ДП «Центр ДЗК»), відповідача 2: Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

02 червня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2016 року, надійшли матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1:Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Дніпропетровської регіональної філії, відповідача 2: Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог позивач просить:

- визнати дії відповідача та їх рішення протиправними (Управління ОСОБА_8 у місті Дніпро Дніпропетровської області, які є правонаступниками Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області), які виготовили умисно невідповідну технічну документацію та умисно затягнули строки виготовлення державного акту на нового власника та не зареєстрували право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Семипалатинська,4 а м. Дніпропетровську за ОСОБА_3 на підставі повного пакету документів поданих понад пять років тому;

- зобовязати відповідача вчинити певну дію оплати реєстрації права власності на підставі Рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 та видати державний акт на земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську на імя ОСОБА_3;

- зобовязати відповідача Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія надати письмову інформацію за підписом керівника про те, що цією установою не був отриманий бланк державного акту на земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську та не був виготовлений державний акт на прізвище ОСОБА_3;

- зобовязати відповідача Управління ОСОБА_8 у м. Дніпро Дніпропетровської області внести відомості в державний земельний кадастр про земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську на імя ОСОБА_3 про форму власності (приватну) згідно правоуставного документа Рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського району суду м. Дніпропетровська від 05.11.2011 у справі №2-4930/11, що підтверджує (посвідчує) право на земельну ділянку площею 693 м.кв. та вилучити невідповідні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки на площу 0, 0016 гектарів, як охоронну зону (вздовж) навколо обєкта енергетичної системи;

- скасувати Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 №153/58 про виділення земельної ділянки площею 332 м.кв. та зобовязати внести відомості щодо виділення земельної ділянки по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську площею 693 м.кв. на імя ОСОБА_10;

- зобовязати повернути всі кошти, сплачені ОСОБА_3 за виготовлення невідповідної технічної документації та семантичні роботи за період з 01.12.2011 року по 01.01.2016, зобовязати видати відповідну технічну документацію на підставі Рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 справа №2-4930/11 та повернути судові витрати сплачені у вигляді судового збору, визначити та сплатити моральну шкоду у відповідності з індексацією Нацбанку України солідарно з двох відповідачів Управління ОСОБА_8 у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, які є правонаступниками Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області) та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, що розташовані по вул. Комсомольська 58, м. Дніпро;

- винести окрему ухвалу скеровану до прокуратури Дніпропетровської області про внесення відомостей до ЄРДР та проведення повного всебічного та неупередженого розслідування по факту закладання земельної ділянки по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську до статутного капіталу будь - якої форми власності відповідачами або в інтересах третіх осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, в порушення вимог чинного законодавства відповідачами не проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську на імя ОСОБА_3 та не замінено державний акт у відповідності з уставним документом, не дивлячись на те, що наявне рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011, яким за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку по вулиці Семипалатинській, 4 в м. Дніпропетровську кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 в порядку спадкування за законом після померлого 24 серпня 2010 року ОСОБА_11. На думку позивача, в даному випадку має місце умисне невиконання відповідачами судового Рішення від 05.12.2011 року у справі № 2-4930/11 впродовж п'яти років. На неодноразові письмові звернення позивачки про надання на ознайомлення державних актів (архівного варіанту та оригіналу державного акту на земельну ділянку по вул. Семипалатинська 4 в м. Дніпропетровську) представники Управління ОСОБА_8 відповіді не давали. Також не був виданий державний акт, який було замінено в 2011 році на імя ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку кадастровий №1210100000:01:366:0015. Позивачка вважає, що своїми неправомірними діями відповідачі фактично спростували Рішення ОСОБА_9 - Нижньодніпровської районної ради народних депутатів від 19.07.1991 року за №473/8., яким було виділено земельну ділянку площею 693 м.кв,, не визнали свідоцтво про право на спадщину за законом від 06 травня 2011 року, де вказано, що житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 693 кв.м., відмовились зареєструвати Рішення ОСОБА_9 - Нижньодніпровського району суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 року в справі № 2-4930/11 та не видали державний акт на земельну ділянку, в якому повинні були замінити імя ОСОБА_10 на імя ОСОБА_3. З огляду на викладене позивач вважає дії відповідача 1 та відповідача 2 неправомірними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року прийнято справу №804/3270/16 до провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду у судовому засіданні.

18 липня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_3 про відвід судді Захарчук Борисенко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Захарчук Борисенко Н.В. було відмовлено.

18 липня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_3 про забезпечення доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 19 липня 2016 року заяву про забезпечення доказів залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 19 липня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 (далі третя особа).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 09 серпня 2016 року зупинено провадження у даній справі до 18 жовтня 2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 18 жовтня 2016 року поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 21 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровської міської ради.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Дніпропетровської регіональної філії у судове засідання зявилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі та надала письмові заперечення в яких зазначила наступне. Зобов'язання по договорам №12-50-02-10693(361/21) від 11.04.2012 та №361/21.2409 від 18.06.2013 були виконані відповідачем 1 у відповідності до діючого на той час законодавства без порушень умов договорів та прав позивача. Під час виконання робіт та передачі їх результатів позивачу як замовнику з її боку жодних претензій не було, що підтверджується підписаними з боку позивача актами приймання-здачі робіт по цим договорам, копії яких відповідачем 1 надавались до суду та які знаходяться у матеріалах справи. Отримання позивачем у 2013 році третього примірника технічної документації, який вона просила їй віддати, так як свій примірник вона не може знайти, також підтверджується її розписом у книзі видачі, копія з якої також надавалось до суду. Факт передачі другого примірника до Управління Держземагентства підтверджується актом приймання-передачі від 09.10.2013, копію якого також надавалось до суду. Крім того, представник відповідача 1 наголосила на тому, що рішенням Амур- Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2011 у справі №2-4930/11 було визнано за позивачем право на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:366:0015, площа 0,0332 га і межі якої вже були затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 №153/58. Вказане рішення міської ради є чинним, а тому всі претензії та вимоги до ДП «Центру ДЗК» щодо невірності площі 0,0332 га земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 є необгрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вказаним документам. Всі належні докази, що містяться у матеріалах справи спростовують твердження позивача, а тому у задоволенні позовних вимог, на думку представника відповідача 1, необхідно відмовити.

Представник відповідача 2 Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області у судове засідання зявилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі та надала письмові заперечення, в яких зазначила наступне.

Стосовно твердження позивача щодо визнання Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку за вказаною площею - 693 кв.м., зазначив, що відповідно до статті 215 Цивільного процесуального кодексу України, Рішення суду складеться з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. В резолютивній частині Рішення Амур-нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2011 року, визначається право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 без зазначення площі даної земельної ділянки. Стосовно витягу, то у ньому вказано, що формою власності земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 є комунальна власність, оскільки ОСОБА_3 не звернулась в Реєстраційну службу з метою реєстрації свого права власності на запитувану земельну ділянку. На думку представника відповідача 2, ОСОБА_3 необхідно звернутись до Реєстраційної служби з метою проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:366:0015. З огляду на викладене, представник відповідача 2 просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 у судове засідання зявилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача 1, представника відповідача 2, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 прийняла спадщину домоволодіння, розташоване за адресою вул. Семипалатинська 4 в м. Дніпропетровську 06 травня 2011 року. Державна реєстрація проведена 02.06.2011 року (витяг 30179555) державним нотаріусом четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 та зареєстрована в реєстрі №2-1278 як спадкова справа №1105/2010.

Отримавши спадщину - домоволодіння, що розташоване по вул. Семипалатинська 4 в місті Дніпропетровську Горохова ОСОБА_13 звернулась до ОСОБА_9 - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з метою визнання права власності на вказану земельну ділянку.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку по вулиці Семипалатинській, 4 в м. Дніпропетровську кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 в порядку спадкування за законом після померлого 24 серпня 2010 року ОСОБА_10.

Позивач у судовому засіданні зазначила, що після отримання судового рішення ОСОБА_9 - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 вона звернулась до Управління Держкомзему в місті Дніпропетровську з метою реєстрації права власності на земельну ділянку площею 693 м.кв. за адресою по вул. Семипалатинська 4 в місті Дніпропетровську та заміни державного акту на вказану земельну ділянку в порядку спадкування.

Проте, у судовому засіданні представниками відповідачів неодноразово було наголошено на тому, що земельна ділянка із зазначеним у вказаному судовому рішенні кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 має площу 0,0332 га, а не 693кв.м.

Зазначений факт підтверджується рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.10 №153/58, яким були затверджені технічні матеріали, що підтверджують розмір земельної ділянки, розроблені ТОВ «Квартал» і земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 площею 0,0332 га вул.Семипалатинська,4 було передано ОСОБА_10 безоплатно у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, земельна ділянка, що була приватизована батьком позивача, мала кадастровий номер 1210100000:01:366:0015, встановлені межі в натурі (на місцевості) та конкретну площу 0,0332 га. Саме на цю земельну ділянку із кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 судовим рішенням визнано право власності за позивачем.

З пояснень позивача вбачається, що на її думку рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської ради народних депутатів від 19.07.1991 №473/8 було виділено земельну ділянку 693кв.м., і у зв'язку з цим вона вважає, що відповідачі виготовили технічну документацію на невідповідну площу 332 м.кв.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: зокрема оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Відповідно до п.4.2. Наказу Держкомзему від 02.07.2003 № 174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (далі -Тимчасовий порядок) в редакції, що діяла станом на 17.02.2010, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Відповідно до п.12.3. Тимчасового порядку, дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру після внесення записів до книги реєстрації. Проте, оскільки, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 не було здійснено, Поземельна книга на зазначену земельну ділянку не відкривалась.

Відповідно до пункту 116 "Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 - внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 відкрита 09.06.2016 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 06.07.2015, розробленої ДП «Центр ДЗК» у зв'язку із чим ОСОБА_3 видано витяг.

Стосовно видачі Державних актів на ім'я гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_3, суд зазначає, що відповідно до «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», затвердженого Наказом Держкомзему від 02.07.2003 № 174 в редакції, що діяла станом на 17.02.2010, Постанови Кабінету Міністрів від 09.09.2009 № 1021, п.1.13 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Держкомзему України від 04.05.99, №43, складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Після подання заяви від 01.03.2012 до Управління Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області щодо організації робіт із заміни Державного акту на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Семипалатинська, 4, ОСОБА_3 звернулась до розробника документації із землеустрою з метою розробки відповідної технічної документації із заявою 03.04.2012 року.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна. При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Також згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Суд зазначає, якщо громадянин бажає приватизувати земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, то згідно із ч.1 ст.118 Земельного кодексу України відповідні рішення компетентних органів щодо приватизації земельних ділянок приймаються у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір конкретної земельної ділянки. Тобто як це було у випадку із батьком позивача, який приватизовував земельну ділянку площею 0,0332 га по вул.Семипалатинська,4 у м.Дніпропетровську, і рішення від 16.06.2010 №153/58 щодо приватизації цієї земельної ділянки приймалось міською радою саме на підставі розроблених ТОВ «Квартал» технічних матеріалів та документів, що підтверджували саме цей розмір земельної ділянки 0,0332 га.

У разі безоплатної передачі у власність земельної ділянки, цьому передує надання міською радою дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, який погоджується у відповідності до вимог ст.1861 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведені факти, суд зазначає, що відповідачі не мають права самостійно змінювати ні розмір0,0332 га земельної ділянки кадастровий номер1210100000:01:366:0015, ні встановлені межі в натурі (на місцевості), так як технічні матеріали і документація, що підтверджують розмір цієї земельної ділянки були раніше вже затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.10 №153/58 і згідно п.66 Додатку 13 до цього рішення саме земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:01:366:0015 площею 0,0332га була передана ОСОБА_10 безоплатно у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Суд звертає увагу позивача, що Додаткове рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, яким визнано за ОСОБА_3 (код ІПН НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку по вул. Семипалатинській, 4 у м. Дніпропетровську площею 693, 0 м.кв., кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 24.08.2010, було винесено лише 04.10.2016 під час розгляду даної справи, тобто після звернення позивачки до відповідачів для переоформлення вказаних документів, а тому у відповідача 1 не було жодної правової підстави для виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 693 кв.м., так як земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:01:366:0015 мала площу 0,0332 га, що зазначено у п.66 Додатку 13 до рішення міської ради від 16.06.10 №153/58.

Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобовязати Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області при наданні позивачем необхідних документів внести відомості в Державний земельний кадастр про земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпрі на імя ОСОБА_3 про форму власності відповідно до рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 у справі №2-4930/11, що підтверджує право на земельну ділянку площею 693 м. кв.

Стосовно позовних вимог про скасування Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 №153/58 про виділення земельної ділянки площею 332 м.кв. та зобовязання внести відомості щодо виділення земельної ділянки по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську площею 693 м.кв. на імя ОСОБА_10, то суд вважає за необхідне у даній частині адміністративний позов залишити без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_3 оскаржує рішення Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись приписами статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині скасування Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 №153/58 про виділення земельної ділянки площею 332 м.кв. та зобовязання внести відомості щодо виділення земельної ділянки по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську площею 693 м.кв. на імя ОСОБА_10 підлягає залишенню без розгляду у звязку із тим, що дана позовна вимога не підсудна окружному адміністративному суду, а підсудна місцевим загальним судам як адміністративним.

Стосовно позовної вимоги про зобовязання повернути всі кошти, сплачені ОСОБА_3 за виготовлення невідповідної технічної документації та семантичні роботи за період з 01.12.2011 року по 01.01.2016, зобовязання видати відповідну технічну документацію на підставі Рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 справа №2-4930/11 та повернення судових витрат, сплачених у вигляді судового збору, визначення та сплати моральної шкоди у відповідності з індексацією Нацбанку України солідарно з двох відповідачів Управління ОСОБА_8 у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, які є правонаступниками Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області) та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, що розташовані по вул. Комсомольська 58, м. Дніпро суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.95р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» наголошується, що право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Відповідно до зазначеної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Проте, під час судового розгляду справи, позивачем не підтверджено належними доказами заподіяння йому моральної шкоди, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Що стосується вимог позивача щодо винесення окремої ухвали, то суд зазначає, що на свій розсуд у разі наявних порушень суб'єктами владних повноважень норм чинного законодавства може приймати окремі ухвали. Проте, це питання є виключною компетенцією суду і не може бути предметом позовних вимог, згідно ст. 17 та ст. 162, ч. 4 ст. 105 КАС України. Таким чином, позовні вимоги в частині винесення окремої ухвали скеровану до прокуратури Дніпропетровської області про внесення відомостей до ЄРДР та проведення повного всебічного та неупередженого розслідування по факту закладання земельної ділянки по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпропетровську до статутного капіталу будь - якої форми власності відповідачами або в інтересах третіх осіб задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України винесення окремих ухвал є правом, а не обов'язком суду.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зобовязати Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області при наданні позивачем необхідних документів внести відомості в Державний земельний кадастр про земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпрі на імя ОСОБА_3 про форму власності відповідно до рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 у справі №2-4930/11, що підтверджує право на земельну ділянку площею 693 м. кв., в частині позовних вимог про скасування Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 року №153/58 про виділення земельної ділянки площею 332 м.кв. та зобовязання внести відомості щодо виділення земельної ділянки вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпрі площею 693 м.кв. на прізвище ОСОБА_10 суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає залишенню без розгляду, а у задоволенні решти позовних вимог - за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 94 якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 18, 94, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до відповідача 1:Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Дніпропетровської регіональної філії, відповідача 2: Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобовязати Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області при наданні позивачем необхідних документів внести відомості в Державний земельний кадастр про земельну ділянку по вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпрі на імя ОСОБА_3 про форму власності відповідно до рішення ОСОБА_9 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 у справі №2-4930/11, що підтверджує право на земельну ділянку площею 693 м. кв.

В частині позовних вимог про скасування Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 року №153/58 про виділення земельної ділянки площею 332 м.кв. та зобовязання внести відомості щодо виділення земельної ділянки вул. Семипалатинська, 4 в м. Дніпрі площею 693 м.кв. на прізвище ОСОБА_10 адміністративний позов залишити без розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити із Управління ОСОБА_8 в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 184, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 28.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_14