Ухвала суду № 63223218, 13.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2016 р.Справа №804/4489/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Бузякова М.Р.,

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі

за позовомПрокофєва ОСОБА_2

до Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці від 21.08.2015 року №80 о/с в частині звільнення за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (А-077210), старшого оперуповноваженого карного розшуку по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі лінійного відділення на станції П'ятихатки лінійного відділу на станції Кривий Ріг-Головний Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з 31.08.2015 року;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 (А-077210), старшого оперуповноваженого карного розшуку по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі лінійного відділення на станції П'ятихатки лінійного відділу на станції Кривий Ріг-Головний Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з 31.08.2015 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру майора міліції ОСОБА_1 (А-077210) для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», у територіальному підрозділу (закладі, установі) поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області, на території якого було розташоване лінійне відділення на станції П'ятихатки, за згодою позивача та видати відповідний наказ з цього приводу.

Також у позові було висловлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано неможливістю отримання кваліфікованої юридичної допомоги через істотно важке фінансове становище позивача.

Крім того, у судовому засіданні 13.09.2016р. позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

В обґрунтування означеного клопотання зазначалося, що 31.08.2015р. позивачу працівником кадрового забезпечення УМВС України на Придніпровській залізниці м. Дніпропетровськ було на руки видано трудову книжку та витяг з наказу по особовому складу за номером 80 о/с від 21.08.2015р. про звільнення з органів МВС у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (А-077210), старшого оперуповноваженого по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі лінійного відділення на станції П'ятихатки лінійного відділу на станції Кривий Ріг-Головний Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з 31.08.2015. На момент незаконного звільнення з ОСОБА_3 один працював у сімї, у нього на утримані знаходилась дружина - домогосподарка, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною - донькою ІНФОРМАЦІЯ_1, якій з трьохмісячного віку необхідна щоквартальна медична реабілітація у дитячій клініці; також у позивача є син ІНФОРМАЦІЯ_2. Означені обставини були відомі як керівництву управління, так і кадровому забезпеченню УМВС України на Придніпровській залізниці та керівництву лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний УМВС України на Придніпровській залізниці. Про незаконне звільнення позивачу стало відомо лише у липні 2016 року після випусків новин на телеканалі та інформації з Інтернет ресурсу, з яких позивач дізнався про грубе порушення трудового законодавства під час звільнення у звязку із скороченням штату працівників транспортної міліції при реформуванні у Національну поліцію України. Після отримання вищевказаної інформації та вивчення нормативної бази позивач звернувся для захисту до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для поновлення своїх конституційних прав та свобод на працю в межах місяця з моменту як він дізнався про порушення свого права на працю. Таким чином, на момент звільнення позивач не був обізнаний у нормах трудового законодавства, що регулює звільнення атестованих працівників за скороченням штату та не знав, що незаконне звільнення з публічної служби можливо оскаржити у судовому порядку та є строки звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Також позивач не мав змог отримати кваліфіковану юридичну допомогу за відсутності коштів. На підставі означеного позивач просив поновити строк звернення до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань та заяв не надавали.

Заслухавши доводи позивача з приводу заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють дане питання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання та про залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступних підстав.

Так, частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці від 21.08.2015 року №80 о/с позивача було звільнено за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 31.08.2015 року.

Про означений наказ позивачу стало відомо 31.08.2015р., після того як працівником кадрового забезпечення УМВС України на Придніпровській залізниці м. Дніпропетровськ було на руки видано ОСОБА_1 його трудову книжку та витяг з наказу по особовому складу, про що ОСОБА_1зроблено запис на останньому листі в особовій справі та в журналі ознайомлення.

Таким чином, позивач дізнався про звільнення з займаної посади 31.08.2015р.

При цьому з адміністративним позовом до суду звернувся лише 13.07.2015р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому до суду надсилалася позовна заява з додатками.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч.3 ст.99 КАС України.

У судовому засіданні позивач на запитання суду підтвердив, що має вищу юридичну освіту, також означене підтверджується записом у Послужному списку ОСОБА_1, копія якого міститься в матеріалах справи та в якому значиться, що позивач має вищу освіту, у 2010 році закінчив Київський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».

За наведених обставин, доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду через його юридичну необізнаність та необхідність отримання правової допомоги є безпідставними та спростовуються означеним.

Щодо доводів позивача про неможливість своєчасного звернення до суду через відсутність коштів для цього суд враховує ті обставини, що позивач за подання вищевказаного адміністративного позову звільняється від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», про що був обізнаний, оскільки при поданні позову судовий збір не сплачував.

Крім того, позивач за весь час з 31.08.2015р. по 13.07.2016р. у разі потребиміг скористатися «первиною» правовою допомогою відповідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у звязку із чим не мав фінансових перешкод для складення позову та подання його у строк встановлений ч.3 ст.99 КАС України.

Щодо доводів ОСОБА_1 про складне сімейне становище, а саме: наявність доньки ІНФОРМАЦІЯ_1, якій з трьохмісячного віку необхідна щоквартальна медична реабілітація у дитячій клініці, то позивачем не надано доказів того, що протягом всього часу з 31.08.2015р. по 13.07.2016р. саме він постійно перебував разом із донькою у медичних закладах, тим паче, що його дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і мала змогу доглядати за донькою.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до суду позивачем було пропущено не з поважних причин, а отже, він поновленню не підлягає.

Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 155,160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовити.

Адміністративний позовПрокофєва ОСОБА_2 Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областіпро визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобовязання вчинити певні дії- залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова