Постанова № 63222826, 05.12.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р.Справа № 909/456/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016р.

у справі № 909/456/16

за заявою: Долинської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до: ПАТ «Живиця»

про: банкрутство

за участю представників:

від апелянта ОСОБА_2 представник (довіреність №20-22/593/20.3-03 від 01.11.2016р.)

від заявника не зявився.

від боржника не зявився.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016р., суддя Булка В.І., було скасовано арешти з коштів ПАТ Живиця, вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552 (ЄДРПОУ 13652508), накладені:

1) постановою про арешт коштів боржника від 10.02.2014 року, винесеною ВДВС Долинського районного управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні, що знаходяться на рахунках у ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 320854:

№26003300000578, код валюти 643;

№26003300000578, код валюти 840;

№26003300000578, код валюти 980;

2) постановою про арешт коштів боржника від 25.05.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 51044046, що знаходяться на всіх рахунках у:

-ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 320854,

-ПАТ КРЕДОБАНК, МФО 325365,

-ПАТ УКРСИББАНК", МФО 351005.

-ПАТ КРЕДІ ОСОБА_3, МФО 300614,

-ПАТ УКРСОЦБАНК, МФО 300023,

-ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 336677,

-Івано-Франківська філія ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, МФО 336677,

- ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012.

З даною ухвалою не погодився Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», а висновки не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016р. у справі №909/456/16 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Живиця".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.16 було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Живиця", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів (до 17.10.2016 року), призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4

Статтею 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

22.08.2016р. розпорядник майна ПАТ "Живиця" ОСОБА_4 подав до суду першої інстанції клопотання, в якому просив зняти арешти з коштів ПАТ Живиця.

З матеріалів справи слідує, що:

- постановою від 10.02.2014 року, винесеною ВДВС Долинського районного управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні, накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках у ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 320854: №26003300000578, код валюти 643; №26003300000578, код валюти 840; №26003300000578, код валюти 980;

- постановою від 25.05.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 51044046, накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на всіх рахунках у: ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 320854, ПАТ КРЕДОБАНК, МФО 325365, ПАТ УКРСИББАНК", МФО 351005, ПАТ КРЕДІ ОСОБА_3, МФО 300614, ПАТ УКРСОЦБАНК, МФО 300023, ПАТ ДІАМАНТБАНК, МФО 336677, Івано-Франківська філія ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, МФО 336677, ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012.

В клопотанні розпорядник майна вказує, що наявність зазначених арештів рахунків боржника перешкоджає господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Крім того, арешт зазначених рахунків не дозволяє здійснювати платежі, на які не поширюється дія мораторію, а саме: здійснювати соціальні виплати працівникам та вносити платежі до державного бюджету.

Згідно пункту 7 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що наявність вказаних вище арештів коштів перешкоджає господарській діяльності боржника та може призвести до негативних наслідків. Крім того арешт коштів перешкоджає відновленню платоспроможності боржника.

Що ж стосується посилання апелянта у скарзі на норми Закону України «Про виконавче провадження» та на необхідність застосування саме норм даного Закону, то апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною третьою ст.. 82 ГПК України встановлено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та/або процесуального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у постановах (від 27.01.2016р. №3-1158гс15 і №3-1283гс15), ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1,2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, а спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Таким чином норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними та пріорітетними при розгляді справ про банкрутство, а тому слід застосовувати саме норми спеціального Закону.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання розпорядника майна про скасування арештів на кошти ПАТ Живиця в установах банків відповідає нормі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016р. по справі №909/456/16 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016р. у справі №909/456/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

ОСОБА_5 Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 06.12.2016р.»