Постанова № 63222645, 30.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа№ 910/4453/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Слівінський М.О.,

від відповідача - Дроздовський Л.П.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива» на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р.

по справі № 910/4453/16 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом державного підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до приватного акціонерного товариства «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива»

про стягнення 6 434 079,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. по справі №910/4453/16 позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива» на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 3 752 283,94 грн. пені, 1 855 691,13 грн. інфляційних втрат, 616 813,80 грн. 3% річних та 96 511,19 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. по справі №910/4453/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива» прийнято до провадження.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розпорядженням №09-52/5189/16 від 27.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 27.09.2016р., в зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., який не є головуючим суддею, на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива» на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. по справі № 910/4453/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

28.09.2016р. та 26.10.2016р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням №09-52/6287/16 від 29.11.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 29.11.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Руденко М.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Спільного українсько-казахстансько-російського підприємства з виробництва ядерного палива» на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. по справі № 910/4453/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

26.12.2014р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» (продавець) та АТ «СП УКРТВЗ» (покупець) укладено контракт №64-020-SD-14-00183 на постачання комплектуючих ТВЗ (головок та/чи хвостовиків), що використовуватимуться при виготовленні ядерного палива для АЕС України, за умовами якого продавець зобов'язався поставляти окремими партіями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати головки та/чи хвостовики (комплектуючі), з метою їх використання як комплектуючих вузлів для виготовлення тепло виділяючих збірок (ядерне паливо), призначених для поставки на українські АЕС по контракту між продавцем та виробником палива (AT «TBEJI»). /а.с. 43, т.1/.

ДП «НАЕК «Енергоатом» на виконання умов контракту поставило АТ «СП УКРТВЗ» шість партій комплектуючих ТВЗ на загальну суму 110 574 225,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі №1 від 13.03.2015р.. №2 від 22.04.2015р., №3 від 16.07.2015р. /а.с. 72-74, т.1/.

Позивачем виставлені рахунки на оплату №№1, 2, 3. /а.с. 75-77, т.1/.

Сторонами також підписані акти відповідності головок та хвостовиків, що підтверджують належну кількість та якість товару - від 30.04.2015р. №1/C-64-020-SD-14-00183, від 09.07.2015р. № 2/C-64-020-SD-14-00183, від 09.07.2015р. № 3/C-64-020-SD-14-00183, від 31.08.2015 № 4/C-64-020-SD-14-00183. /а.с. 248-252, т.1/.

Згідно п. 8.2. контракту покупець має сплатити продавцю на підставі виставленого рахунку вартість партій комплектуючих протягом 120 календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі.

Оплата по акту приймання-передачі №1 (партії №№1-4) від 13.03.2015р. мала бути не пізніше 11.07.2015р., по акту №2 від 22.04.2015р. (партія №5) - не пізніше 20.08.2015р. та №3 від 16.07.2015р. (партія №6) - не пізніше 13.11.2015р.

Проте, в порушення умов контракту відповідач за отримані комплектуючі розраховувався несвоєчасно, що підтверджується банківськими виписками. /а.с. 78-85, т.1/.

Згідно п. 9.3. контракту у випадку порушення покупцем строків оплати, які встановленні відповідно до п. 8.2. контракту, продавець має право вимагати від покупця сплатити пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочки платежу, але не більше 5% від суми простроченого платежу. Покупець не несе відповідальності за порушення строків оплати у випадку затримки продавцем у направленні підписаного акту приймання-передачі комплектуючих у відповідності до п. 7.4. контракту, та/або рахунок на оплату відповідно до п. 8.2. контракту, а також у випадку затримки продавцем оплати відповідних партій ТВЗ по контракту між позивачем та виробником палива (AT «ТВЕЛ»).

01.06.2010р. між позивачем та AT «ТВЕЛ» укладено контракт на поставку ядерного палива (ТВЗ) № 804/45046040/080806. /а.с. 73, т. 2/.

Також відповідачем (продавцем) та АТ «Твел» було укладено контракт від 02.02.2015р. №4/4122-Д. /а.с. 44, т.2/.

Комплектуючі, які являються предметом контрактів №64-020-SD-14-00183 та №4/4122-Д передаються від позивача до відповідача, від відповідача до АТ «ТВЕЛ», оплата проводиться у зворотному порядку.

Враховуючи умови п. 9.2. контракту №64-020-SD-14-00183, відповідач звільняється від відповідальності у випадку несплати позивачем на користь АТ «ТВЕЛ» вартості відповідної партії палива.

Судом першої інстанції встановлено, що прострочення позивача мало місце щодо партій ТВЗ (ядерного палива) №6 (партія комплектуючих №4) та №9 (партія комплектуючих №5 частково). Період несвоєчасного розрахунку позивачем перед АТ «ТВЕЛ», при нарахування штрафних санкцій позивачем не враховувався.

Партії ТВЗ (ядерного палива) № 1, №2, №5, №7, №10 були оплачені до моменту виникнення у відповідача обов'язку оплати комплектуючих на користь позивача, що виключає можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків оплати партій комплектуючих № 1, №2, №3, №5 (частково) та №6 відповідно п. 9.2 Контракту-1.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже встановлено, оплата проводилась із простроченням.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Слід зазначити, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався для надання сторонам можливості щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди. Проте доказів врегулювання спору до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 910/4453/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі №910/4453/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/4453/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.А. Руденко

Т.І. Разіна