Постанова № 63222636, 28.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/5260/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Михальської Ю.Б.

Власова Ю.Л.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 28.11.2016

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 (повне рішення складено 10.06.2016)

у справі №910/5260/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй"

до публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

про визнання зобов'язання припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ "Дор-Строй" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено право на справедливий суд, чим не надав змоги здійснити судочинство на принципах рівності та змагальності сторін.

Справа розглядалась різними складами суду.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.09.2016, у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., для розгляду справи №910/5260/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Михальська Ю.Б., Власов Ю.Л.

Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і прийняла постанову у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та у зв'язку із залученням до участі у справі третіх осіб.

Представник позивача брав участь в судових засіданнях, в яких надавав пояснення щодо суті спору та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Не заперечував проти заміни у справі Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Укрінком».

Третя особа-4 брала участь у судових засіданнях, в яких надавала свої пояснення та просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 - без змін. Не заперечувала проти заміни у справі Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Укрінком».

В судові засідання представник відповідача та треті особи-1,-2,-3 повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників відповідача та третіх осіб-1,-2,-3.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту позовної заяви, позов у цій справі подавався до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (код ЄДРПОУ 05839888).

Проте, відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ» протокол № 1 від 13.07.2016, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (які долучено судом до матеріалів справи), ПАТ "УКРІНКОМ" продовжує свою діяльність на підставі Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ПАТ "УКРІНКОМ" є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.04.2012 Товариством (позичальник) і Банком (банк) укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- відповідно до положень та умов Кредитного договору банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 060 278,02 євро або еквівалент у гривні за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на дату видачі кредитних коштів на термін по 20.12.2017 включно згідно з таким графіком погашення заборгованості:

щомісячно рівними частинами, починаючи з червня 2017 року по листопад 2017 року - по 8 500 євро або еквівалент в гривні за курсом НБУ на дату погашення;

20.12.2017 - остаточне погашення (пункт 3.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2015 №7);

- кредит використовується позичальником на поповнення оборотних коштів (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 06.07.2012 №1);

- видача кредиту проводиться на підставі письмової заяви позичальника, копій контрактів (договорів), інших документів, що підтверджують цільове призначення кредиту, після набрання чинності гарантійними документами, шляхом перерахування кредиту з рахунку для обліку заборгованості за кредитом, відкритого відповідно до умов Кредитного договору, на поточний рахунок позичальника (підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Кредитного договору);

- позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в гривні у розмірі 20% річних, в євро у розмірі 13% річних (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 30.06.2015 №7);

- граничним терміном повернення кредиту є 20.12.2017 (підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Договору у редакції додаткової угоди від 30.06.2015 №7);

- забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором є:

застава спеціальної дорожньої будівельної автомобільної техніки в кількості 6 одиниць, заставною вартістю 5 908 705 грн. (підпункт 3.7.1.1 пункту 3.7.1 Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 08.04.2013 №5);

застава обладнання стаціонарної асфальтозмішувальної установки Just Black 200 Quick, заставною вартістю 14 907 750 грн. (підпункт 3.7.1.3 пункту 3.7.1 Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 08.04.2013 №5);

Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку; Кредитний договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за Кредитним договором відповідно до умов Кредитного договору) (пункт 8.1 Кредитного договору).

Для забезпечення вимог Банку, що випливають з умов Кредитного договору, укладених до Кредитного договору додаткових угод та інших додаткових угод до Кредитного договору, що будуть укладені в майбутньому протягом строку його дії Товариством та Банком, сторонами укладено договори застави від 09.04.2012 та від 09.04.2013.

23.12.2015 та 24.12.2015 Товариством було укладено з фізичними особами договори про відступлення права вимоги, а саме:

- договір від 23.12.2015 №03/12-ПВ про відступлення права вимоги, укладений Товариством та ОСОБА_2, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_2 передає Товариству, а Товариство набуває право вимоги та інші права, що належать ОСОБА_2 в момент укладення даного договору і стає кредитором по відношенню до Банку за зобов'язаннями, які виходять з заяви-договору від 07.12.2015 №10-1403108 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_2 і Банком; Товариство одержує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 1 384 790 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

- договір від 23.12.2015 №04/12-ПВ про відступлення права вимоги, укладений Товариством та ОСОБА_4, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_4 передає Товариству, а Товариство набуває право вимоги та інші права, що належать ОСОБА_4 в момент укладення даного договору і стає кредитором по відношенню до Банка за зобов'язаннями, що виходять з:

заяви-договору від 01.09.2015 №10-1377020 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_4 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 200 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 30.09.2015 №10-1389621 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_4 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 227 307,93 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 21.10.2015 №10-1394244 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_4 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 100 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 02.11.2015 №10-1396574 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_4 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 319 250 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 11.12.2015 №10-1404325 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_4 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 735 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

- договір від 23.12.2015 №01/12-ПВ про відступлення права вимоги, укладений Товариством та ОСОБА_3, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_10 передає Товариству, а Товариство набуває право вимоги та інші права, що належать ОСОБА_3 в момент укладення даного договору і стає кредитором по відношенню до Банка за зобов'язаннями, що виходять з:

заяви-договору від 21.02.2014 №10-1234244 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_10 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 32 690 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 25.04.2014 №14-10505 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_10 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 4 309 440 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 04.11.2014 №10-1396955 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_10 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 10 217,79 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 03.07.2015 №10-1362669 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_10 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 3 980 440 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 13.07.2015 №10-1364854 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_10 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 60 019,55 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

- договір від 24.12.2015 №02/12-ПВ про відступлення права вимоги, укладений Товариством та ОСОБА_11, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_12 передає Товариству, а Товариство набуває право вимоги та інші права, що належать ОСОБА_11 в момент укладення даного договору і стає кредитором по відношенню до Банка за зобов'язаннями, що виходять з:

заяви-договору від 11.09.2015 №10-1382229 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_12 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 1 128 960 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 02.12.2015 №10-1402279 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_12 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 560 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 21.12.2015 №10-1406217 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_12 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 910 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

- договір від 24.12.2015 №05/12-ПВ про відступлення права вимоги, укладений Товариством та ОСОБА_6 Федосієвичем, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_6 передає Товариству, а Товариство набуває право вимоги та інші права, що належать ОСОБА_6 в момент укладення даного договору і стає кредитором по відношенню до Банка за зобов'язаннями, що виходять з:

заяви-договору від 08.06.2015 №10-1354597 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 2 000 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 29.05.2015 №10-1352553 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 21 000 євро, а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 02.12.2015 №10-2402229 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 200 000 доларів США, а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 04.12.2015 №10-1402800 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 100 000 доларів США, а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 22.09.2014 №14-21253 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 20 500 євро, а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 30.03.2015 №10-1338576 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 750 000 грн., а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором;

заяви-договору від 30.03.2015 №10-2338696 про розміщення банківського вкладу, укладеного ОСОБА_6 та Банком; Товариство отримує право вимагати від Банка належного виконання зобов'язань за вказаною заявою-договором у сумі 100 000 доларів США, а також нараховані та несплачені відсотки за заявою-договором.

Місцевим господарським судом встановлено, що повідомленнями Товариства від 24.12.2015, які Банку було надіслано 19.02.2016, Товариство повідомило Банк про відступлення прав вимог за вказаними договорами.

Листом від 27.01.2016 №593/0/2-16 Банк повідомив Товариство про те, що відповідно до підпункту 4 пункту 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; отже, Банк не згоден на проведення будь-якого зарахування зустрічних вимог та/або припинення зарахуванням чи поєднанням зобов'язань позичальника, що випливають із укладеного Банком Кредитного договору та вимог, набутих позичальником результаті укладення договорів відступлення, у випадку, якщо про таке зарахування/припинення позичальником буде заявлено додатково.

Заявою від 19.02.2016 №18 Товариство повідомило Банк про виконання своїх зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, у зв'язку з виконанням договорів про відступлення права вимоги.

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" (далі - Товариство, ТОВ "Дор-Строй") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання припиненими з 23.12.2015, у зв'язку із поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов'язання Товариства перед публічним акціонерним товариства "Український Інноваційний Банк" (далі - Банк) за кредитним договором від 09.04.2012 №13/18 (далі - Кредитний договір) та зобов'язання застави майна за договорами застави від 09.04.2015 та від 10.04.2012, укладеними Банком та Товариством, посвідченими приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_13 і зареєстрованим в реєстрі відповідно за №305 та №746, у зв'язку з припиненням зобов'язання за Кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв'язку з укладенням вказаних договорів про відступлення права вимоги позивач став кредитором Банка, а Банк став боржником Товариства, тому позивач та відповідач в силу статті 606 ЦК України поєднали в собі статус боржника та кредитора за взаємними правами та обов'язками, що виникли на підставі укладених та наведених у позовній заяві договорів.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачі відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно із статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною першою статті 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до статті 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, що кореспондується зі статтею 204 Господарського кодексу України, де зазначено про припинення господарського зобов'язання у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що основною умовою припинення зобов'язання за даною підставою є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання, не може бути припиненим. Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки.

Крім того, поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. При такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один із цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідношення.

Таким чином, стаття 606 ЦК України застосовується у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється ) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.

Отже, у випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який придбав згідно з договором право вимоги до банку, не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України, оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 6-43цс15, від 23 березня 2016 у справі № 3-107гс16, від 13 липня 2016 року у справі № 3-519гс16.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку поєднання боржника і кредитора в одній особі в тому самому зобов'язанні в порядку статті 606 ЦК України не відбувається, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2015 р. № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням у Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25 грудня 2015 р. до 24 березня 2016 р. включно.

Так, відповідно до постанови Правління НБУ від 22 березня 2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРІНБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 березня 2016 р. № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРІНБАНК" з 23 березня 2016 року до 22 березня 2018 року включно.

Отже, на час звернення позивача до відповідача, і в подальшому з даним позовом до суду у відповідача вже була запроваджена тимчасова адміністрація та на позивача поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому не можуть бути задоволені спірні вимоги до відповідача, під час запровадження в останнього тимчасової адміністрації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду Києва, Вищого адміністративного суду України є безпідставне, як на підставу для задоволення позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/5260/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5260/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Ю.Б. Михальська

Ю.Л. Власов