Рішення № 63222167, 01.12.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 грудня 2016 року Справа № 913/1207/16

Провадження №16/913/1207/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ в особі Харьківської філії, м. Харків

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 19805 грн 61 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Богуславська Є.В.

За участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 28.12.2015 №1992;

від відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12647,90грн. за період з 01.11.2013 по 31.08.2015, інфляційних втрат у сумі 6393,30грн. за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 та 3% річних у сумі 764,41грн. за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 за договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.2013 №2306701.

Позивач, посилаючись на норми статей 525, 526, 530, 610, 625, 626, 901-907, Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 173, 179, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням зобовязань з оплати наданих відповідачеві послуг за договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.2013 №2306701.

Представником позивача надано до справи заяву від 29.11.16 №26-15/749 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказує про допущену ним помилку при розрахуванні позову в частині інфляційних втрат і 3% річних, у звязку з чим він зменшив розмір інфляційних вимог до суми 6067,75 грн. за період з 01.01.14 по 30.09.16 і 3% річних в сумі 732,69 грн. за той же період.

Суд на підставі ст.22 ГПК України задовольнив заяву позивача і предметом позову є: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12647,90 грн. за період з 01.11.2013 по 31.08.2015 за договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.2013 №2306701, інфляційні втрати в сумі 6067,75 грн. за період з 01.01.14 по 30.09.16 і 3% річних в сумі 732,69 грн. за той же період за несвоєчасне виконання відповідачем обовязків по оплаті послуг.

Відповідач відзивом від 16.11.16 №2067/16вих. проти позову заперечив і заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд задовольнив клопотання відповідача і вирішив спір без участі повноважного представника відповідача.

В письмових поясненнях від 29.11.16 №26-15/730 позивач заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві, і надав копії судових рішень по аналогічним спорам.

Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701 (з додатковими угодами на а.с.22-31), на підставі якого виконавець послуг звязку (позивач) зобовязався забезпечувати замовника (відповідача) телекомунікаційними послугами за системою комплексного обслуговування бізнес-абонентів, а замовник зобовязався оплачувати надані послуги позивачем за тарифами, вказаними в додатках до договору (№2.1, 2.3, 3), кожного місяця, не пізніше останнього числа місяця, послідуючого за розрахунковим (п.3.2.3, розділ 4 вказаного договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України «Послуги» (ст.ст.901-906).

На виконання умов вказаного договору позивач здійснював послуги телекомунікаційного звязку обєктів відповідача протягом дії договору. Але, в період з листопада 2013 року по серпень 2015 року за відповідачем утворився борг в сумі 12647,90 грн.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору про надання послуг звязку не оплатив позивачу надані послуги за вказаний період, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 12647,90 грн. за вказаний період.

Позивач підтверджує позов в частині боргу рахунками-актами за вказаний період, з яких вбачається перелік наданих послуг та сума до оплати по кожному місяцю, всього 126647,90 грн. (а.с.32-53).

Крім того, за несвоєчасне виконання обовязків по оплаті послуг за договором, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 6067,75грн. за період з 01.01.14 по 30.09.16 і 3% річних в сумі 732,69 грн. за той же період.

Відповідач відзивом від 16.11.16 №2067/16вих. заперечив вимоги позову, посилаючись на відсутність можливості з 13.10.14 виконувати свої повноваження та обовязки за договором у звязку з проведенням в м. Луганську антитерористичної операції та переміщенням управління в м. Рубіжне Луганської області. Відповідач вказує, що рахунки на оплату послуг, претензії, пропозиції про укладення додаткових угод до договору від позивача не надходили, тому від незалежних від відповідача причин та у звязку з втратою бухгалтерських документів, відповідач позбавлений права на оплату заборгованості позивачеві за вказаним договором.

Також відповідач вказує, що рахунки-акти за спірний період складені та підписані Харківською філією ПАТ «Укртелеком», а обслуговування договорів по Луганській області були передані до Харківської філії з 01.12.14. Тому відповідач вважає, що до 01.12.14 рахунки повинні були бути виставлені Луганською філією.

У відзиві відповідач зазначив, що при настанні непереборних обставин, обовязок по розірванню договору має нести позивач.

Позивач заперечив доводи відповідача і в письмових поясненнях від 29.11.16 №26-15/730 вказав, що наявність АТО не свідчить про те, що відповідач не споживав послуги, а відсутність документів, які відповідач залишив у м. Луганську, не звільняє від обовязку виконувати зобовязання.

З посиланням на приписи Закону України «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.12 №295, позивач вказав, що відповідач не подавав заяву про відмову від отримання будь-яких телекомунікаційних послуг, що виключає можливість у позивача відключити відповідача від телекомунікаційних послуг, оскільки позивач не має на це права без заяви відповідача.

З посиланням на умови договору та приписи закону (ст.629 ЦК України) позивач зазначив, що неотримання рахунків не звільняє відповідача від обовязку виконувати договірні зобовязання. Крім того, посилається в своїх поясненнях позивач, відповідач не інформував позивача про зміну своєї адреси всупереч п. 3.2.7 договору та не інформував про своє припинення діяльності. Стосовно розірвання договору позивач вказав, що в нього не має обовязку розривати договір.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, повинно бути виконано належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по сплаті вартості наданих телекомунікаційних послуг кожного місяця, не пізніше останнього числа місяця, послідуючого за розрахунковим (п.3.2.3, розділ 4 вказаного договору).

Позивач, виконуючи договір у відповідності до його умов і приписів закону (ст.ст.526,629 ЦК України), надав телекомунікаційні послуги протягом періоду з листопада 2013 року по серпень 2015 року на суму 12647,90 грн. і дані обставини позивач підтвердив належним чином в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України: до матеріалів справи надано рахунки-акти на вказану суму, з яких вбачається, що у спірний період обумовлені договором телекомунікаційні послуги були надані позивачем на обєкти та за адресами, встановленими сторонами договору.

Статті 901-903 ЦК України і договір про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701, який є діючим і платним, зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті наданих послуг у відповідності до умов договору і вимог закону сплатити вартість послуг до останнього числа місяця, що настає за розрахунковим (п.4.4 договору).

Відповідач борг на суму 12647,90 грн. за період з листопада 2013 року по серпень 2015 року не оплатив, не звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору, не надав заяву про припинення надання послуг на вказані в договорі обєкти за вказаними адресами, не повідомив про зміну юридичної адреси, тобто відповідач не виконав обовязків, які встановлені для відповідача, як для споживача телекомунікаційних послуг, діючим договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701 (пунктами 3.2.8, 6.2, 8.3), укладеним з позивачем, приписами Закону України «Про телекомунікації» (ст.ст.31,32) та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.12 №295 (пункти 35,52,53,55).

Таким чином, відповідач порушив умови договору про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701, укладеного з позивачем, і норми закону (ст.ст.526,629,901-903 ЦК України).

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.13 №2306701 в сумі 12647,90 грн. за період з листопада 2013 року по серпень 2015 року.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України, оскільки дані вимоги позову цілком обґрунтовані правовідносинами сторін і обставинами спору та підтверджені матеріалами справи.

За таких підстав інфляційні втрати в сумі 6067,75 грн. за період з 01.01.14 по 30.09.16 і 3% річних в сумі 732,69 грн. за той же період підлягають до задоволення.

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи і з огляду на вимоги договору та закону, яких відповідач не виконав, є неправомірними і безпідставними.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

Судовий збір в частині зменшення розміру позову суд не повертає позивачеві, оскільки при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив мінімальний розмір судового збору, встановленого законом.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 526,625, 629, 901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, м. Рубіжне Луганської області, вул. Миру, 34, ід. код 26297948 на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ід. код 21560766 в особі Харківської філії, м. Харків, вул. Свободи, 7/9 заборгованості в сумі 12647,90 грн. за період з 01.11.2013 по 31.08.2015 за договором про надання послуг бізнес-мережі від 22.03.2013 №2306701, інфляційні втрати в сумі 6067,75 грн. за період з 01.01.14 по 30.09.16, 3% річних в сумі 732,69 грн. за той же період, витрати на судовий збір в сумі 1378 грн. Видати наказ.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане 06.12.16

Суддя Р. Шеліхіна