Рішення № 63222119, 05.12.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2016 року Справа № 910/13300/16

Провадження №16/913/1037/16

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, м. Київ,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 74 482 грн. 92 коп.

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю №7651 від 21.11.2016,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (далі - позивач) звернулось з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №454/0314 від 06.08.2014, договором про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувача №0314 від 11.06.2014 та договором про реструктуризацію заборгованості від 08.10.2014 в загальному розмірі 74 482 грн. 92 коп., з яких:

- 49 564,96 грн. - сума основної заборгованості;

- 10 195,44 грн. - сума неустойки (пені);

- 12 807,75 грн. - інфляційні нарахування;

- 1914,77 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору позивач передав в оренду нерухоме майно, а відповідач прийняв майно але орендні платежі та платежі за землю своєчасно та в повному обсязі не вносив. Крім того, відповідач не виконував свої зобов'язання за договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань відповідачем утворилася загальна заборгованість в розмірі 49 564,96 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 10 195,44 грн., 3% річних у сумі 1914,77 грн., інфляційні нарахування у сумі 12 807,75 грн.

Протягом розгляду справи, представником позивача було надано додаткові пояснення, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відзивом на позовну заяву б/н від 24.10.2016 відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.

Договір про реструктуризацію заборгованості від 08.10.2014 відповідачем не підписувався, копія договору додана до матеріалів справи від мого імені підписана невідомою особою. Підпис від мого імені невдало скопійовано, про що свідчить копія мого паспорту з особистим підписом.

До того ж, умови договору про реструктуризацію заборгованості не відповідають фактичним умовам договорів, заборгованість по яким підлягає реструктуризації. Сума заборгованості значно завищена і не відповідає умовам укладених договорів.

Відповідач вважає, що орендна плата з 01.07.2014 по 01.10.2014 по договору №454/0314 від 06.08.2014 складає 4742,79 грн.

Оскільки вимоги-доручення та акти наданих послуг по договору №0314 від 11.06.2014 в період з 10.07.2014 по 01.10.2014 від позивача не отримувались, спростувати або підтвердити суму заборгованості за даним договором відповідач не може.

Відповідач також вважає, що вказаний позов подано позивачем з порушенням ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06 серпня 2015 року між Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією (Орендодавцем), ФОП ОСОБА_2 (Орендарем) та КП «Житлорембудсервіс» Балансоутримувачем) було укладено Договір № 454/0314 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі Договір оренди 454/0314) (а.с. 13-15).

Відповідно п.1.1. Договору оренди №454/0314, Орендодавець на підставі розпорядження Деснянської РДА в місті Києві від 23.05.2014 року №252 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення фізкультурно - спортивного закладу та сауни.

Відповідно до п.2.1. та п. 2. 2 Договору оренди №454/0314, об'єктом : оренди є нежиле приміщення, загальною площею 49, 20 кв. м., на 1 поверсі - 49,20 кв. м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину вказаного договору оренди. Вартість об'єкта згідно із актом оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна (затвердженим висновком про вартість майна), станом на 31 січня 2014 року становить 378 500 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди №454/0314, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року № 34/6250. Стартова орендна плата за один місяць оренди 1 580, 93 грн., а за 1 кв. м. орендованої площі 32, 13 грн.

Пунктом 3.3 Договору оренди №454/0314 визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Також п. 3.2 Договору оренди №454/0314 визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 3.4. Договору оренди №454/0314, орендна плата сплачується орендарем на рахунок Балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління КП «Житлорембудсервіс», яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Закревського, 15. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Також, пунктом 3.5 Договору оренди №454/0314 визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

До того ж, відповідно до п. 4.2 Договору оренди №454/0314, Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з п.9.1. Договору оренди №454/0314, він є укладеним з моменту підписання сторонами і діє з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року.

Додатковою угодою від 13 липня 2015 року до Договору оренди №454/0314, сторони домовились продовжити строк дії договору до 10 червня 2016 року.

Додатками до Договору оренди №454/0314 є Додаток № 1 - акт приймання - передачі нерухомого майна від 11.06.2014 року та Додаток № 2 - розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_3 від 06.08.2014 року (а.с. 18).

11 червня 2014 року між КП «Житлорембудсервіс» Балансоутримувачем) та ФОП ОСОБА_2 (Орендарем) було укладено Договір № 0314 про відшкодуванню орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу (надалі - Договір № 0314) (а.с. 20-21).

Відповідно до п.1.1. Договору № 0314, Балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг з централізованрго опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 49, 20 кв. м, а Орендар сплачує балансоутримувачу суму коштів на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі.

Орендар користується приміщенням, загальною площею 49, 20 кв. м., в т.ч. 1 поверх - 49,20 кв.м.

Пунктом 2.2.3. Договору № 0314, Орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача нежитлового приміщення плату за надані послуги.

Відповідно до п.5.1. Договору № 0314, договір діє з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно.

Додаток до Договору №0314 визначає розрахунок вартості водопостачання холодної води та водовідведення, розрахунок вартості за електроенергію та розрахунок відшкодування вартості на землю.

12 травня 2014 року між КП «Житлорембудсервіс» та ФОП ОСОБА_2 було підписано акт приймання - передачі нежитлового приміщення загальною площею 49, 20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ЗУ №1198-7 від 10.04.2014 року ст. 19 ЗУ «Про житлово комунальні послуги», доповнено новими частинами 4 та 5, а саме, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), та що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якого КП «Житлорембудсервіс» більше не є надавачем комунальних послуг.

Тому, Додатковою Угодою від 19.12.2014 року, про внесення змін до Договору № 0314 та Додатку до договору № 1 від 11.06.2014 року, сторони взаємною згодою домовились викласти п. 1.1. Договору № 0314 у наступній редакції: « 1.1 Балансоутримувач отримує від орендаря грошові кошти у вигляді відшкодування плати за землю нежитлового приміщення, що : находиться за адресою: вул. Мілютенка, 26-б, загальною площею: 49,20 кв.м.». Також сторони домовились виключити п.2.1- п.2.2.3, і 2.2.5. - п.2.2.7., п.3.1.3-п. 3.2.1. з умов Договору №0314, та виключити п 1.- п.5 з умов Додатку до Договору №0314 від 11.06.2014 року.

Відповідно до п. 2.2.4 договору орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі плату за землю.

КП «Житлорембудсервіс» належним чином виконувались зобов'язання за Договором оренди №454/0314 від 06.08.2014 року та за Договором №0314 від 11.06.2014 року тоді як Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги виконував не в повному обсязі, а саме, здійснював оплату за надані послуги не у строки та не відповідними частинами, які безпосередньо визначені у Договорах №454/0314 та №0314, у зв'язку з чим, станом на 08.10.2014 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором оренди № 454/0314 від 06.08.2014 року становила 47 350,39 грн., а також станом на 08.10.2014 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором №0314 від 11.06.2014 року становить 989,34 грн.

На вищевказану заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед КП «Житлорембудсервіс» по договорам №454/0314 та №0314, 08.10.2014 року між Сторонами було укладеного договір про реструктуризацію заборгованості (а.с. 24).

Відповідно до п.1. Договору реструктуризації, сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості, яка виникла внаслідок не сплати Дебітором Кредитору орендної плати та відшкодування плати за землю відповідно до умов договорів № 454/0314 від 06.08.2015 року та № 0314 від 11.06.2014.

Також, відповідно до п. 2 та п.5 Договору реструктуризації, загальна сума боргу складає 48 339,73 грн. Дебітор зобов'язується своєчасно та в повному обсязі погасити заборгованість, зазначену в п.2 Договору реструктуризації, починаючи з 01.10.2014 року по 30.09.2015 року включно відповідними частинами та згідно з графіком наведеним у Договорі реструктуризації.

Пунктом 4 Договору реструктуризації визначено, що платіж в рахунок погашення заборгованості вноситься не пізніше 25 числа кожного місяця.

Пунктом 7 договору про реструктуризацію заборгованості визначено, що у випадку порушення Дебітором умов договору, Кредитор - КП «Житлорембудсервіс» залишає за собою право розірвати договір в односторонньому порядку.

У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 своєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання за Договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 року починаючи з моменту укладення договору та моменту його закінчення, а також не здійснював вчасно та в повному обсязі поточну щомісячну оплату за отриманні комунальні послуги відповідно до договору № 0431 від 11.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 49 278, 92 грн. яка станом на 18.07.2016 року не сплачена.

КП «Житлорембудсервіс» вимагає від Відповідача сплатити заборгованість в розмірі 48 186,96 грн. по договору реструктуризації від 08.10.2014 року.

До того ж, у зв'язку з не здійсненням Відповідачем вчасно та в повному обсязі сплати поточних платежів за отриманні комунальні послуги відповідно до договору № 0314 від 11.06.2014 року, станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 1378,00 грн. яка станом на 18.07.2016 року не сплачена.

У додаткових поясненнях позивач також зазначив, що за період з травня 2012 року по травень 2014 року щомісячно за участю сторін, а саме, представниками КП «Житлорембудсервіс» та ФОП ОСОБА_2, були складені Акти про фактичне використання частини нежитлового приміщення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, площею 49,20 кв.м. під розміщення сауни та фізкультурно-спортивного закладу, які безпосередньо підписані відповідачем особисто. Копії актів позивач надав до матеріалів справи (а.с. 75-87).

Позивач наголошує, що причиною складання вказаних актів фактичного використання частини нежитлового приміщення була необхідність проведення розрахунків з ОСОБА_2 за користування приміщенням та відсутність на той час договору оренди.

Відповідно до п. 5.1 договору №0314, договір діє з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно, відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови договору вже застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, в т.ч. в зв'язку з оплатою за фактичне користування приміщень.

15.02.2016 року КП «Житлорембудсервіс» особисто було вручено вимогу ФОП ОСОБА_2 № 48-140 щодо добровільної оплати основної суми заборгованості, в розмірі 51 278, 92 грн., але Відповідачем було здійснено оплату заборгованості лише в розмірі 1 000 грн., внаслідок чого Відповідачем було погашено поточну заборгованість по орендним платежам згідно з договором оренди № 454/0314 від 06.08.2014 року та частково погашено заборгованість по договору реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 року в розмірі 152, 77 грн.( решта боргу за договором реструктуризації станом на 18.07.2016 року становить 48 186, 96 грн.)

У зв'язку з тим що Відповідач не виконував свої зобов'язання щодо оплати за спожиті комунальні послуги за Договором № 0314 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу від 11.06.2014 року, та за Договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 року, станом на 08.07.2016 року, у ФОП ОСОБА_2 перед КП «Житлорембудсервіс» наявна заборгованість у розмірі 49 564, 96 грн. по вказаним договорам.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у сумі 10 195,44 грн., 3% річних у сумі 1914,77 грн., інфляційні нарахування у сумі 12 807,75 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у статті 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до змісту статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення №454/0314 від 06.08.2014, договору про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувача №0314 від 11.06.2014 та договору про реструктуризацію заборгованості від 08.10.2014.

Наявними у матеріалах справи актами про фактичне використання нежитлового приміщення за травень 2012 року - травень 2014 року, актом прийому-передачі приміщень, поясненнями позивача стверджується факт користування відповідачем відповідним приміщенням протягом зазначеного позивачем періоду.

08.10.2014 між сторонами по справі укладено договір про реструктуризацію заборгованості, згідно умовам якого сторони дійшли згоди про розстрочку заборгованості відповідача, що виникла на підставі договорів про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №454/0314 від 06.08.2014 року, про відшкодування плати за землю балансоутримувачу № 0314 від 11.06.2014, визначивши її суму у розмірі 48 339,73 грн. та встановивши графік погашення цієї заборгованості.

У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 своєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання за Договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 року починаючи з моменту укладення договору та моменту його закінчення, а також не здійснював вчасно та в повному обсязі поточну щомісячну оплату за отриманні комунальні послуги відповідно до договору № 0314 від 11.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 49 278, 92 грн. яка станом на 18.07.2016 року не сплачена.

КП «Житлорембудсервіс» вимагає від Відповідача сплатити заборгованість в розмірі 48 186,96 грн. по договору реструктуризації від 08.10.2014 року.

Крім того, у зв'язку з не здійсненням Відповідачем вчасно та в повному обсязі сплати поточних платежів за отриманні комунальні послуги відповідно до договору № 0314 від 11.06.2014 року, станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 1378,00 грн. яка станом на 18.07.2016 року не сплачена.

У зв'язку з тим що Відповідач не виконував свої зобов'язання щодо оплати за спожиті комунальні послуги за Договором № 0314 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу від 11.06.2014 року, та за Договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 року, станом на 08.07.2016 року, у ФОП ОСОБА_2 перед КП «Житлорембудсервіс» наявна заборгованість у розмірі 49 564, 96 грн. по вказаним договорам.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки підписуючи 08.10.2014 року договір реструктуризації заборгованості відповідач погодився з наявною у нього сумою заборгованості у розмірі 48 339,77 грн. по договору №454/0314 від 06.08.2014 року та договору № 0314 від 11.06.2014 та зобов'язався здійснити оплату у терміни визначені цим договором.

Посилання відповідача на те, що договір про реструктуризацію заборгованості від 08.10.2014 ним не підписувався судом відхиляються з огляду на те, що окрім підпису, договір реструктуризації від 08.10.2014 містить відтиск печатки підприємства відповідача. Разом з тим, відповідачем не доведено незаконного використання його печатки.

Інші заперечення відповідача судом також не приймаються, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з вищезазначеним, вимога про стягнення заборгованості у сумі 49 564,96 грн. є арифметично вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за договором №0314 від 11.06.2014 в розмірі 283,45 грн. та за договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 в розмірі 9911,99 грн.

Перевіривши заявлену до стягнення пеню за вказаними договорами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування позивачем пені за договором №0314 від 11.06.2014 та за договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 є невірним, оскільки відповідні договори не встановлюють, а ні порядок нарахування пені, а на її розмір. Розмір пені встановлюється договором за згодою сторін.

Відповідно до приписів ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і не рухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до абз. 3 п.п. 2.1 п. 2 Пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що відповідний розмір пені в договорах сторонами не встановлено.

Посилання позивача на п 3.1.2 договору №0314 є безпідставним, оскільки відповідний пункт не містить порядку та розміру її нарахування.

Сам же пункт 2.2.3 цього договору, який передбачав порядок та розмір нарахування пені, сторонами було виключено шляхом укладення додаткової угоди до договору від 19.12.2014.

Таким чином, в задоволенні вимог позивача про нарахування пені за договором №0314 від 11.06.2014 в розмірі 283,45 грн. та за договором реструктуризації заборгованості від 08.10.2014 в розмірі 9911,99 грн. слід відмовити.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно розрахунку інфляційних нарахувань у загальній сумі 12 807,75 грн. суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок інфляційних витрат зроблений на кожну дату місяця.

Суд ухвалами неодноразово зобов'язував позивача надати розрахунок інфляційних витрат зроблений помісячно та з зазначенням конкретного помісячного періоду нарахування інфляційних витрат за кожним платежем окремо.

Проте, позивачем вказані вимоги суду не були виконані.

Наданий позивачем розрахунок є невірним, який не можливо перевірити без визначення конкретного періоду нарахування. Зазначені позивачем у додаткових поясненнях періоди, є періодами виникнення заборгованості, а не періодами нарахування інфляційних втрат.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних витрат у загальній сумі 12 807,75 грн.

Стосовно вимоги щодо стягнення 3% річних за договором №0314 у сумі 68,26 грн. суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок 3% річних за договором №0314 на кожну дату місяця.

Суд ухвалами неодноразово зобов'язував позивача надати розрахунок 3% річних за договором №0314 зроблений з зазначенням конкретного періоду «з-по» (число, місяць, рік) за кожним платежем окремо.

Проте, позивачем вказані вимоги суду не були виконані.

Наданий позивачем розрахунок є невірним, який не можливо перевірити без визначення конкретного періоду нарахування. Зазначені позивачем у додаткових поясненнях періоди, є періодами виникнення заборгованості, а не періодами нарахування 3% річних.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних за договором №0314 у загальній сумі 68,26 грн.

За порушення термінів оплати за договором реструктуризації від 08.10.2014 позивачем нараховано 3% річних за період з 26.10.2014 по 18.07.2016 у сумі 1846,51 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Перевіривши розрахунок заявлених 3% річних за договором реструктуризації від 08.10.2014 суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні 3% річних було допущено деякі помилки. Крім того, не прийнято до уваги положення частини 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Перерахувавши заявлені до стягнення 3% річних за договором реструктуризації від 08.10.2014 суд вважає вірним наступний розрахунок:

- З 28.10.2014 - 18.07.2016 на суму боргу 3 875,55 грн. (630 дн.) = 200,50 грн;

- З 26.11.2014 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (601 дн.) = 198,81 грн;

- З 26.12.2014 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (571 дн.) = 188,87 грн;

- З 27.01.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (539 дн.) = 178,28 грн;

- З 26.02.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (509 дн.) = 168,34 грн;

- З 26.03.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (481 дн.) = 159,07 грн;

- З 28.04.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (448 дн.) = 148,15 грн;

- З 26.05.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (420 дн.) = 138,88 грн;

- З 26.06.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (389 дн.) = 128,61 грн;

- З 28.07.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (357 дн.) = 118,02 грн;

- З 26.08.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (328 дн.) = 108,42 грн;

- З 26.09.2015 - 18.07.2016 на суму боргу 4028,31 грн. (297 дн.) = 98,15 грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних за договором реструктуризації від 08.10.2014, яка підлягає задоволенню складає 1834,10 грн. В решті слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу 49 564,96 грн., 3% річних в сумі 1834,10 грн. В решті вимог слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 43, 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 15, код 31776030, заборгованість в сумі 49 564 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 1834 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 950 грн. 93 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2016

Суддя А.В.Секірський