Рішення № 63221917, 01.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016Справа №910/18553/16

За позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 47 612,17 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Алмаз В.В.(дов. від 18.12.2015)

Від відповідача: Лихота А.В.(дов. від 04.11.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 4300/02 від 22.11.2007 у розмірі 47 612,17 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2016 порушено провадження у справі №910/18553/16 та призначено до розгляду на 27.10.2016.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 27.10.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 15.11.2016.

В судове засідання 15.11.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача подав суду клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 01.12.2016.

Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 01.12.2016, надали пояснення по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2007 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - позивач, ДПЕ або ДП «Енергоринок») та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця», ЕК) укладено договір купівлі - продажу електричної енергії №4300/02 (далі - договір).

Згідно з додатковою угодою від 30.11.2015 №11717/01 до зазначеного договору, правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) ДП «Донецька залізниця» за договором, є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - відповідач, ПАТ «Українська залізниця»).

Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.4.1 договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Відповідно до абз. 3 п.4.1.1 договору повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт. год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах.

Згідно з п. 4.15 договору в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього Договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.

Як наголосив позивач, відповідач не скористався наданим йому згідно з п. 4.15 договору правом і не скоригував замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії у позивача.

На виконання пункту 4.1.1 договору відповідач надав позивачу повідомлення від 31.12.2015 №1 на замовлений в січні 2016 року обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України, яким на січень 2016 року замовив у ДП «Енергоринок» 38 066 359 кВт.г. електричної енергії.

Згідно з п.4.10 договору ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках, а відповідно до п.4.11 Договору ЕК в триденний термін після отримання Актів купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою.

На виконання умов пунктів 4.10, 4.11 договору сторони підписали акт купівлі - продажу електроенергії за січень 2016 року, в обсязі 42 286 811 кВт.г..

Згідно з п.7.4.4 договору, з урахуванням змін додаткової угоди від 23.01.2009 № 3/5290/01, ДП «Енергоринок» має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1 цього Договору з врахуванням п.4.15 цього Договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Позивач зазначив, що у зв'язку з відхиленням у січні 2016 року фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого на 11,09%, ДП «Енергоринок», на підставі п.7.4.4 договору, пред'явило відповідачу претензію від 09.03.2016 №03/32-2522 (512/32) (далі - претензія) про сплату 47 612,17 грн. штрафу, що обґрунтовувався відповідним розрахунком.

Саме цю суму позивач і просить стягнути з відповідача.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, у зв'язку з наступним:

Судом встановлено, що ПАТ «Укрзалізниця» утворено відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 № 4442-VІ (далі - Закон), а також постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №200 (далі - Постанова).

Відповідно до частини шостої ст.2 Закону та п.2 Статуту ПАТ «Укрзалізниця», Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Донецької, Львівської, Одеської, Південної, Південно-Західної та Придніпровської залізниць.

Господарську діяльність ПАТ «Укрзалізниця» розпочало 01.12.2015.

Згідно зі ст.5 Закону, ПАТ «Укрзалізниця» до отримання необхідних ліцензій, у період з 01.12.2015 по 29.02.2016, провадило діяльність з постачання електроенергії за регульованим тарифом та передачі електроенергії місцевими електромережами на основі відповідних документів у межах строку їх дії, отриманих у тому числі Донецькою залізницею. Зокрема, у січні 2016 ПАТ «Укрзалізниця» у межах регіональної філії «Донецька залізниця» закуповувала електроенергію з Оптового ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) відповідно до Договору та Додаткової угоди на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом №399881 від 29.01.2009, виданої на користь ДП «Донецька залізниця» у межах закріпленої за цією ліцензією території.

Як вже було зазначено судом, згідно з пп. 4.1.1. Договору та Додаткової угоди до цього Договору, регіональна філія Донецька залізниця ПАТ «Укрзалізниця» подала до ДП «Енергоринок» Повідомлення №1 від 31.12.2015 на заявлений в січні 2016 року обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ на січень 2016 у розмірі 38 066 359 кВт. год. (копія наявна в матеріалах справи). Проте, коригування замовленого місячного обсягу електроенергії до Договору до 15-го числа згідно з п. 4.15 Договору розрахункового місяця не було здійснено.

Як пояснив відповідач, це було пов'язано з тим, що у січні 2016 філія «Енергозбут» ПАТ «Укрзалізниця» не мала інструментів контролю за обсягами споживання, оскільки дані з автоматичної системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), за якими здійснювався щоденний контроль за споживанням електроенергії по території регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», надходили з диспетчерської АСКОЕ СП «Енергозбут» ДП «Донецька залізниця», яка розташована у м. Донецьк, - тобто на території, не підконтрольній органам державної влади України.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання суб'єктам ринку повної та достовірної інформації щодо обсягів виробленої (відпущеної), переданої, спожитої, розподіленої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між суб'єктами ринку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Донецьку і Луганську області з 07 квітня 2014 року визначено районами проведення антитерористичної операції.

Державне підприємство «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що підтверджується, зокрема, інформацією, отриманою з ЄДР (роздруківка з ЄДР в матеріалах справи).

Оскільки договірні відносини з приводу купівлі-продажу електроенергії стосуються ДП «Донецька залізниця», місцезнаходженням якого є район проведення антитерористичної операції, в силу ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в конкретному випадку на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості юридичним особам та, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до п.9.1. договору випадками форс-мажору є обставини непереборної сили (стихії, страйк локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкільні умови, вибух, ситуації, що створюють загрозу сталості ОЕС України та енергетичній безпеці України, або її окремих регіонів, то спричиняють неможливість виконання однією із Сторін зобов'язань за цим Договором, а також прийняття законів або нормативно-правових актів Уряду, які забороняють або обмежують виконання зобов'язань за цим Договором).

Згідно п. 9.2. договору при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що настання обставин форс-мажору підтверджується рішенням Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішенням Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха; Торгово-промисловою палатою України; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчити обставини форс-мажору.

На підтвердження форс-мажорних обставин відповідачем одержано Сертифікат Торгово-промислової палати України від 09.12.2014 № 2120 (№ 5837/05-4) про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено, що проведення антитерористичної операції у Донецькій області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що унеможливлюють виконання зобов'язань за Договором від 22.11.2007 №4300/02.

Згідно з ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, зокрема, наявність зазначених вище форс-мажорних обставин було встановлено рішенням господарського суду Донецької області у Справі № 905/2507/15 від 15.03.2016, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду у Справі № 905/2507/15 від 04.05.2016 та Постановою Вищого господарського суду України у Справі № 905/2507/15 від 13.07.2016.

Отже, оскільки Державне підприємство «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, а це в силу ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є підставою для звільнення відповідача від нарахування пені та/або штрафів, то вимоги щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача є безпідставними та пред'явлені позивачем всупереч чинному в Україні законодавству.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Статтею 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання свого обов'язку, оскільки Державне підприємство «Донецька залізниця» знаходиться в зоні АТО і це що унеможливлює виконання зобов'язань за Договором від 22.11.2007 №4300/02.

Виходячи з норм ст. 13 ЦК України, згідно з якою в межах здійснення цивільних прав не допускається зловживання правом.

При цьому, по суті правового спрямування норми про відповідальність у вигляді пені в договірних правовідносинах виконують компенсаційну функцію, яка виражається в усуненні негативних майнових наслідків на стороні кредитора, які останній несе у випадку неналежного виконання іншим учасником договірних зобов'язань.

В іншому випадку інститут неустойки (пені) перетворюється у спосіб збагачення кредитора, що суперечить її компенсаційній функції.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За таких обставин, стягнення штрафних санкцій з відповідача є безпідставним, таким, що суперечить вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 47 612,17 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Енергоринок" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 47 612,17 грн. - відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 07.12.2016