Рішення № 63221896, 01.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016Справа №910/17183/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про стягнення 11817,48 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Волобоєва Т.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 11817,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.04.2014 у м. Харкові по вул. Шевченко, 22, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Nissan» - ТОВ «Фармацевтична Компанія Здоров'я» (страхувальник), договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.058081 від 12.04.2013, виплатив власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, страхове відшкодування в розмірі 23634,95 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_2, було застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», позивач, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (вих.№4409-31 від 26.06.2016) в розмірі 23634,95 грн.

Відповідач, в свою чергу, здійснив виплату страхового відшкодування лише частково, на суму 11817,47 грн., внаслідок чого, на момент звернення позивача до суду не виплаченою залишилась сума в розмірі 11817,48 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в розмірі 11817,48 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засідання заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що відповідно до відомостей про дорожньо-транспортну пригоду, остання мала місце внаслідок порушення обома водіями правил дорожнього руху, відтак за твердженнями відповідача, останній абсолютно правомірно виплатив на користь позивача лише половину страхового відшкодування в розмірі 11817,48 грн.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (страховик) та власником автомобіля НОМЕР_3 - ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.058081, за умовами якого застраховано автомобіль НОМЕР_2, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відомостей про ДТП №9368920, 01.04.2014, по вул. Шевченко, 22 у м. Харкові, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням Китинського В.В., та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі.

Із зазначених відомостей вбачається, що Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил маневрування обома водіями. Проте відомості не містять даних відносно складання на зазначених водіїв адміністративних протоколів, також відсутні дані щодо пунктів правил дорожнього руху які водії порушили.

Разом з тим, постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 по справі №640/9405/14-п, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №АМ.058081 від 12.04.2013, на підставі страхових актів №UA2014040200008/L05/01 від 23.04.2014 та №UA2014040200008/L05/02 від 18.06.2014, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 шляхом перерахування коштів на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М на Гагаріна», в розмірі 23634,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №22610 від 24.04.2014 та №24165 від 19.06.2014.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку СТО - ТОВ «Атлант-М на Гагаріна» №С4048025 від 16.04.2014 та Акту виконаних робіт №Н4048025 від 06.06.2014, згідно з якими вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, становить 24109,95 грн.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

Відомостей щодо визнання судом вини ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного ДТП матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8809997 у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», чинного на момент скоєння ДТП (01.04.2014). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 0 (нуль) грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля НОМЕР_2, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №АМ.058081 від 12.04.2013, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля НОМЕР_2, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із вимогою (вих. №4409-31 від 26.06.2014) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 23634,95 грн. На підставі чого відповідачем було частково виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 11817,47 грн. чим останній фактично визнав існуючу заборгованість.

Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 11817,48 грн.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, зокрема матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів відповідача щодо наявності вини обох водіїв, оскільки постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 по справі №640/9405/14-п винним у скоєнні вказаного ДТП визнано саме ОСОБА_2.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код 20782312) 11817 (одинадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 48 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 06.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко