Рішення № 63220595, 30.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6930/16 Головуючий 1 інст. Руднєва О.О.

Справа № 638/10448/14-ц

Категорія : відшкодування шкоди Доповідач - Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кокоші В.В., Міненкова Н.О.,

за участю секретаря Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, стягнення моральної шкоди та судових витрат за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що вона проживає та зареєстрована у квартирі №146 по пр.. Правди, буд. 7 у місті Харкові. 16 червня 2013 року на автомобіль, ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, який стояв на прибудинковій території будинку №7 по пр.. Правди у місті Харкові, та зареєстрований на імя її чоловіка, ОСОБА_2, померлого 22 лютого 2001 року, впало дерево та пошкодило вказаний автомобіль, що був спільною сумісною власністю подружжя, а наразі є її майном. Балансоутримувачем будинку №7 по пр.. Правди у місті Харкові є КП «Жилкомсервіс», саме підприємство має нести відповідальність за спричинену їй шкоду.

Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з КП «Жилкомсервіс» на її користь компенсацію за спричинену матеріальну та моральну шкоду у розмірі 59566 грн. з урахуванням індексу інфляції за 2014 рік в розмірі 124,9% та за період з 01 січня 2015 року до 29 травня 2015 року в розмірі 137%.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Жилкомсервіс» на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 10438,54 грн., судові витрати, понесені сплатою вартості експертного висновку у сумі 705,60 грн. та сплатою вартості телеграми в сумі 20,40 грн., суму збитків проіндексовано та всього стягнуто з урахуванням індексу інфляції за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та за період з 01 січня 2015 року по 29 травня 2015 року 1,712 суму матеріальної шкоди у розмірі 19113,69 грн., а також стягнуто з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2211,37 грн.

В апеляційній скарзі КП «Жилкомсервіс» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що КП «Жилкомсервіс» не є належним відповідачем у справі, оскільки він не відповідає за обслуговування прибудинкової території будинків, тому не несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачці.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року змінено рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2015 року, зменшивши стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди з 19113,69 грн. до 18596,78 грн., та зменшивши стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь держави судового збору з 2241,37 грн. до 587,20 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 28 вересня 2016 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції від 14 січня 2016 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суду першої інстанції виходив з доведеності факту завдання позивачці матеріальної та моральної шкоди з вини КП «Жилкомсервіс» та розміру цієї шкоди з урахуванням індексу інфляції.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.

Згідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судом касаційної інстанції є обовязковими для суду першої інстанції чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції касаційний суд виходив з того, що судами не враховано дії ч.2 ст. 625 ЦК України на правовідносини, що виникають у звязку із завданням шкоди.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 16 червня 2013 року на належний позивачу ОСОБА_1 (як на спільне майно подружжя та в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2І.) автомобіль ВАЗ 21013 державний номер 783-71ХА, який знаходився на прибудинковій території будинку №7 по проспекту Правди в місті Харкові (інша адреса: місто Харків, вулиця Чичибабіна, 8) впало дерево, у зв'язку з чим, автомобіль отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку № 5882 від 31 липня 2013 експертного автотоварознавчого дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 складає 10 438,54 гривень.

Відповідач є балансоутримувачем будинку №7 по проспекту Правди в місті Харкові, де в квартирі № 146 проживає ОСОБА_1, (інша адреса: місто Харків, вулиця Чичибабіна,8).

Відповідно до пунктів 3.1.5 та 3.2.5 Статуту КП «Жилкомсервіс» це підприємство створене з метою забезпечення належного санітарного стану прибудинкової території і внутрішньо будинкових приміщень загального користування. До обовязків підприємства входить забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та обєктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами ( пункт 4.2.3).

З пункту 1 розпорядження Управління комунального майна та приватизації № 2253 від 30 листопада 2011 року «Про внесення змін в договір передачі майна в господарське відання № 760 від 30 травня 1996 року з комунальним виробничим житловим ремонтно- експлуатаційним підприємством Дзержинського району м. Харкова та внесення змін в договір передачі майна в господарське відання № 1288 від 28 лютого 2007 року з Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» вбачається, що до КП «Жилкомсервіс» передані основні засоби від КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова, а саме зелені насадження у кількості 97 150 одиниць.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини відповідача КП «Жилкомсервіс» у заподіянні шкоди ОСОБА_1, а також із визначеним судом розміром заподіяної шкоди, як матеріальної, так і моральної.

Надані представником відповідача документи та пояснення стосовно того, що КП «Жилкомсервіс» не є балансоутримувачем зелених насаджень (дерев) по Дзержинському районі м.Харкова та не забезпечує належне їх утримання, незалежно від того, що будинок в якому мешкає позивачка є на балансі підприємства в даному випадку, судовою колегією не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на день звернення позивачки до суду у відповідача на балансі знаходилися основні засоби зелені насадження, як із загальною первісною вартістю та і із сумою зносу та залишковою вартістю цих насаджень станом ще на листопад 2011 року.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції про стягнення із КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 суми збитків з урахуванням індексу інфляції, бо вони не відповідають висновкам, висловленим Верховним Судом України у Аналізі практики застосування судами ст. 625 ЦК України від 01.07.2014 року.

Так, ВСУ в даному аналізі була висловлена позиція, згідно якої у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних відносин, підстав для застосування судами ст. 625 ЦК України немає, і що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 р. № 10-74/0/4-13).

Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Отже, у зв'язку із відсутністю між сторонами договірних відносин, підстав для стягнення із відповідача інфляційних втрат немає.

За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши його в частині стягнення інфляційних витрат.

Крім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 померла 09 квітня 2016 року (а.с.53 том 2).

Шоста Харківська державна нотаріальна контора повідомила суд апеляційної інстанції про те, що після смерті ОСОБА_1, яка померла 09 квітня 2016 року, її син ОСОБА_4 18 жовтня 2016 року звернувся до нотконтори із заявою про видачу спадщини на підставі заповіту, більше із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину на цей час нікому не видавалися.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне суми стягнень матеріальної шкоди у спірних правовідносинах стягнути на користь позивачки ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_4 не оформив належним чином свої спадкові права після смерті ОСОБА_1, яка померла 09 квітня 2016 року.

Таким чином, стягненню з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 підлягає 11164 грн. 54 коп., з яких: 10438,54 грн. матеріальна шкода, 705,60 грн. витрати, понесені сплатою вартості експертного висновку та 20,40 грн. вартість телеграми.

Крім того, з урахуванням ст.. 88 ЦПК України, а також положень ЗУ «Про судовий збір» колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача судового збору з 2211,37 грн. до 587,20 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 88, 303 304, п.2ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргуКомунального підприємства «Жилкомсервіс» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2015 року змінити, зменшити суму стягнення матеріальної шкоди з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 з 19113,69 грн. до 11164 грн. 54 коп. (одинадцяти тисяч сто шістдесяти чотирьох гривень), з яких: 10438,54 грн. сума заподіяної матеріальної шкоди, 705,60 грн. витрати, понесені сплатою вартості експертного висновку та 20,40 грн. вартість телеграми.

Зменшити суму стягнення судового збору з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь держави з 2241,37 грн. до 587 грн. 20 коп. (пятсот вісімдесяти семи гривень).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: В.В. Кокоша

ОСОБА_5