Вирок № 63218093, 07.12.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6927/15-к

1-кп/405/435/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

при секретарі: Дятел О.В., Лисоконь А.В., Герасимчук В.Р.

за участю прокурора: Мехеди В.Д.

адвокатів: Фільштейна В.Л.

Багіряна Е.Б.

потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015120020007009 від 31.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, гр. України, з середньою-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.

30.07.2015 року близько 11.30 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушуючи вимоги: п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.3 (д) цих Правил, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху. В порушення вимог п. 10.2 ПДР України, згідно з яким, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, та вимог п.10.9 цих Правил відповідно до яких, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, рухаючись заднім ходом з дворової території від будинку АДРЕСА_2 допустив наїзд, біля будинку АДРЕСА_3, на пішохода ОСОБА_3, який рухався по тротуару по вул. Пашутінській від вул. Шевченка в напрямку вул. Гагаріна зліва на право по ходу руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді: вколоченого внутрішньо-суглобного перелому шийки лівого стегна, які згідно висновку експерта № 1409 від 18.09.2015 р. та №20 від 6.05.2016 р., відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, цивільний позов не визнав, пояснивши, що 30.07.2015 р., приблизно в 10:00 год. на автомобілі «Газель», яким він керував, завіз воду в буд. АДРЕСА_2. З двору виїжджав заднім ходом, включивши аварійку. Під'їжджаючи до тротуара, з правого боку побачив, що йшов чоловік. У напарника спитав чи чоловік зупинився, той відповів що чоловік стоїть. Він включив задній хід і тут же відчув удар. Вийшовши з машини побачив, що потерпілий лежав на боку спершись на лікоть. Потерпілий сказав, що йому допомога не потрібна і швидку допомогу викликати не треба. З офісу товариства сліпих вийшла жінка і разом з потерпілим зайшли до офісу. Ствердив, що потерпілий категорично відмовився від надання допомоги. До цього часу не може пояснити як сталось так, що потерпілий потрапив під автомобіль. Зазначив, що в даній ситуації він повинен був пропустити пішохода, але оскільки він бачив, що пішохід зупинився він увімкнув задню передачу і почав рух заднім ходом. Вказав, що від пішохода зупинився приблизно за два метра, потім почав рух, рухався зі швидкістю 5 км. на годину. Міліцію та швидку допомогу не викликав, бо заперечував на це потерпілий. Побачивши пішохода, який зупинився він подумав, що пішохід його пропускає, а тому перешкоди в русі не бачив. Коли вийшов з машини то побачив, що потерпілий лежав за метр від автомобіля, спершись на ліву руку. Коли він підняв потерпілого, то той сказав, що автомобіль він не бачив, але назвав номер його автомобіля. Зазначив, що при огляді місця події показав слідчому місце ДТП і місце розташування автомобіля, при виїзді з двору. Вказав, що ДТП сталась на тротуарі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів:

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 30.07.2015 р., це був четвер, мав проводити засідання Правління громадської організації товариства сліпих, яке було призначено на 12:00 год. Приблизно в цей час йшов на роботу по вул. Пашутінській, по пішохідному тротуару, пройшовши перехрестя з вул. Шевченко. Підійшовши до буд. №13, на пішохідному тротуарі відчув удар в бік, від удару впав на ліву сторону, мабуть був без свідомості. Вказав, що після цього вибігли працівники з офісу та завели його в офіс, він відчував біль у лівому стегні. Потім працівники з офісу доставили його в травмпункт, там він назвав номер машини, яка його збила. Лікар сказав, що у нього перелом шийки стегна. У травмпункті йому порадили звернутись до обласної лікарні з можливістю поставити імплант, він так і зробив, 11 серпня йому зробили операцію, встановивши імплант. Зазначив, що від операції ускладнилась аденома і він майже три місяці лікувався і ходив з катетором. Вказав, що на той час працював і отримував зарплату, але у зв'язку з травмою втратив роботу і додатковий заробіток. Ствердив, що автомобіль під час руху ніяких сигналів не подавав, перед тим, як виїхати з двору. До часу ДТП транспортний засіб не бачив, вказав, що на праве око зовсім не бачить, на ліве око бачить, але зір направлений в одну точку. Автомобіль побачив вже після того, як його підняли, після удару. Зазначив, що в цей час на дорозі руху транспорту не було і стороннього шуму не було, а тому він почув би звук ввімкненого двигуна. Ствердив, що водій не пропонував йому викликати працівників міліції та швидку. Вважає, що травму отримав від падіння, в результаті удару автомобілем з правого боку. Пояснив, що тілесних ушкоджень на правій стороні тіла у нього не було. До цього переніс інсульт та інфаркт.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що в той день 30.07.2015 р., була на роботі в «УТОС», який розташований на вул. Пашутінська, 13. ОСОБА_3 є головою правління «УТОС», зранку він був у міськвиконкомі, приблизно в 11:00 год. в «УТОС» забігла незнайома жінка, яка повідомила що їхнього керівника збила машина. Почувши це, вона вибігла з офісу і побачила, що на тротуарі з лівого боку при виїзді із двору будинку АДРЕСА_2 на тротуарі лежав ОСОБА_3, біля нього стояв водій, який його піднімав, вона стала йому допомогати. Коли підняли ОСОБА_3, водій спитав чи можна йому їхати, ОСОБА_3 йому дозволив поїхати. Ствердила, що автомобіль був з будкою, він знаходився на дорозі, яка є виїздом від будинку, на прохання ОСОБА_3 вона записала номер автомобіля. Коли завела ОСОБА_3 в офіс то він сказав, що у нього болить нога і ліва рука, вона пішла в аптеку, де взяла ліки для нього. Оскільки ОСОБА_3 було боляче він поїхав до травмпункту. Пояснила, що ОСОБА_3 в офісі пояснив, що він ішов до офісу по тротуару від вул. Шевченка, коли дійшов до п'ятиповерхового будинку то з двору виїхала машина і його збила. Ствердила, що після пригоди ОСОБА_3 повідомив, що більше не зможе працювати.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 30.07.2015 р., приблизно в 11:45 год. прийшла в «УТОС» на засідання правління і зайшла до ОСОБА_3. Він повідомив, що йшов на роботу і його збила машина, бачила у нього на столі ліки. Пізніше, дати не пам'ятає, її позвав ОСОБА_3, який знаходився біля «УТОСА», потім до них підійшов слідчий і став відмічати місце ДТП. ОСОБА_3 вказав, на місце, де його збила машина. Вказала, що це місце є в'їздом до будинку АДРЕСА_2. Те місце, де збили ОСОБА_3 є пішохідним тротуаром.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що приблизно у травні місяці 2015 р., але точно не пам'ятає, разом з ОСОБА_4 виїжджали з двору будинку АДРЕСА_2. Вказав, що автомобіль був «Газель», тому розвернутись у дворі не змогли та виїжджали з двору заднім ходом, за кермом був ОСОБА_4, він сидів на пасажирському сидінні. При виїзді від будинку він побачив, що з правого боку біля дороги, яка є виїздом з двору, стояв чоловік. Зазначив, що побачивши чоловіка вони продовжили рух на задній передачі, проїхавши приблизно 7 метрів, ОСОБА_4 різко загальмував і вискочив з машини, він в цей час займався документами і не зрозумів, що трапилось. Пояснив, що він теж вийшов за водієм і побачив, як ОСОБА_4 піднімав із землі чоловіка похилого віку. Потерпілий знаходився від транспортного засобу приблизно за метр. В цей час підійшла якась жінка, яка стала супроводжувати потерпілого. Ствердив, що потерпілий на пропозицію водія викликати швидку допомогу та міліцію відмовився. Вказав, що потерпілий тримався за ногу, казав, що вона болить, також у потерпілого був зчесаний лікоть. Потерпілий їм повідомив, що працює в «УТОСі» і йшов на роботу. Поснив, що через дзеркало було погано видно, тому він виглядав через вікно. Про те, що біля виїзду з двору стояв потерпілий водію не говорив, тому що потерпілий не рухався, а стояв.

Поясненнями експерта ОСОБА_8, який зазначив, що висновок №20 проводився на підставі медичної документації потерпілого ОСОБА_3 Згідно якої, інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, ніж перелом шийки стегна, не описано. Цей висновок є уточнюючим до попереднього висновку експерта Устіловської. У потерпілого мається тілесне ушкодження у виді вколоченого перелому шийки стегна, яке утворилось при падінні з положення стоячи. Об'єктивних медичних даних про те, що цей перелом виник при ДТП у експерта не було. Але такий перелом можливий при приданні прискорення, тобто від поштовху. Пояснив, що якщо потерпілий упав від поштовху автомобіля то такий перелом можливий. Такий вид перелому супроводжується гострим болем, настає тільки в результаті падіння на поверхню. Зазначив, що у медичних документах потерпілого не описані тілесні ушкодження, які би вказували на контакт автомобіля з потерпілим. По обставинах справи видно, що контакт був з правого боку і потерпілий упав на лівий бік. Якщо контакт автомобіля з потерпілим був незначної дії то тілесних ушкоджень у потерпілого в результаті контакту могло і не бути. Але теоретично при контакті з автомобілем повинні бути тілесні ушкодження у виді синців, підтіків або подряпин. Але таких кровопідтіків може і не бути, оскільки одяг міг захистити тіло. Оцінка тілесних ушкоджень давалась на підставі комісії лікарів рентгенологів. Те, що потерпілий отримав таку травму від удару автомобілем зробити беззаперечний висновок не можливо за недостатністю медичної документації. Якщо у потерпілого не було б хвороби на остеопороз то такого тілесного ушкодження могло би не бути. По механізму утворення цей перелом стався від падіння.

- протоколом огляду місця події від 30.07.2015 р. за участю ОСОБА_4, згідно якого вказано, що місцем пригоди є виїзд з двору, біля буд. АДРЕСА_3 та схемою до протоколу ( т.1 а.с.51-60);

- висновком експерта №1534 від 18.08.2015 року, згідно якого гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_2 на момент ДТП знаходилися в технічно справному стані ( т.1 а.с. 66-68);

- висновком експерта № 1686 від 17.09.2015 р., згідно якого встановлено, невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам пунктам 2.3(б) і (д), 10.2 та 10.9 ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з ДТП, що сталась. Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода (т.1 а.с.74-76 );

- висновком експерта № 1409 від 18.09.2015 р., згідно якого тілесне ушкодження у ОСОБА_3, у вигляді вколоченого внутрішньо суглобного перелому шийки лівого стегна, могло утворитись від травматичного контакту з тупим об'єктом, не виключається можливість його утворення в строк та при обставинах ДТП, вказаних у постанові, та відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров'я ( т.1 а.с.79-80);

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 9.09.2015 р. згідно до якого потерпілий відтворив обставини за яких він отримав тілесне ушкодження, в результаті удару в правий бік автомобілем ГАЗ та вказав на місце вчинення ДТП ( т.1 а.с.82-84).

- висновком експерта № 20 від 6.05.2016 р., який проводився на підставі ухвали суду. Згідно вказаного висновку тілесне ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді вколоченого внутрішньо суглобного перелому шийки лівого стегна виникло при падінні з положення стоячи на тверду плоску поверхню. Могло виникнути як при самовільному падінні, так і при падінні з приданням прискорення.

Суд прийшов до висновку, що наведені докази отримані в порядку, встановленому КПК України без істотного порушення прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_3, гарантованих Конституцією та законами України. У відповідності до ст.86 КПК України, суд вважає вказані докази допустимими.

У відповідності до ст.94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що між винними діями обвинуваченого, пов'язаними з порушенням правил дорожнього руху і тілесними ушкодженнями, що отримані потерпілим ОСОБА_3 існує причинний зв'язок.

Суд вважає наведені докази в їх сукупності достатніми для доведеності вини обвинуваченого.

Аналіз наведених доказів свідчить про повну доказаність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов: на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 72 133 грн. 29 коп., яка пов'язана з витратами на лікування та моральної шкоди у розмірі 100 тис. грн.

Беручи до уваги доводи потерпілого, щодо завдання йому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та оцінюючи докази, що підтверджують факт завдання шкоди, суд вважає, що позов щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Разом з цим, суд прийшов до переконання, що між винними діями обвинуваченого ОСОБА_4 і негативними наслідками, що настали для потерпілого існує причинний зв'язок, а тому потерпілий міг переносити моральні страждання. В судовому засіданні потерпілим доведено, що у зв»язку із отриманими тілесними ушкодженнями він переносив негативні емоції, відчував дискомфорт, який пов'язаний з втратою працездатності що призводить до постійних душевних переживань та моральних страждань.

З урахуванням наведенного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 5 тис. грн.

Прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах Кіровоградської обласної лікарні заявлено цивільний позов про стягнення вартості лікування потерпілого ОСОБА_3 у сумі 9485 грн. Враховуючи те, що позов прокурора підтверджується матеріалами справи, відповідає вимогам ч.3 ст. 128 КПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на вказану суму.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості, як особа характеризується позитивно, раніше не судимий, є пенсіонером.

Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину з необережності вперше.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не визнано.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки суд прийшов до висновку, що саме таке призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів

Беручи до уваги обставини що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, з урахуванням особи винного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для призначення додаткового покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому судом бралась до уваги і та обставина, що від протиправного діяння ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 72 133 грн. 29 коп. матеріальної шкоди та 5 тис. грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Кіровоградської обласної лікарні 9 485 грн. понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 код 01994942, р/р 35421301027932 в ГУДКУ Кіровоградської області МФО 823016 та на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 1382, 40 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський райсуд м. Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Г. В. Бутельська