Вирок № 63216221, 30.11.2016, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1902/15-к

Номер провадження 1-кп/341/72/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Галич

Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі :

головуючого-судді Гаполяка Т.В.

секретаря Томин Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маріямпіль, Галицького району, Івано-Франківської області, фактичне та зареєстроване місце проживання якого: АДРЕСА_1., розлученого, непрацюючого, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Кабаля А.І.

обвинуваченого (цивільного

відповідача) ОСОБА_2

потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_3

представника потерпілої

(представника цивільного позивача) адвоката Небиловича -

встановив:

ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, при наступних обставинах.

05 грудня 2014 близько 16.30 години у АДРЕСА_2, навпроти спільної межі господарств ОСОБА_3 та ОСОБА_2, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з огляду на наявність особистих неприязних відносин, враховуючи намір ОСОБА_2 зрізати напівсухе дерево береста, виник черговий конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_2, тримаючи у своїх руках бензопилу марки «STIHL MS360», усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно і раптово для ОСОБА_3, направив шину бензопили у праву ділянку обличчя ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останній дві рвано-пильні рани на обличчі справа. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої дії, знову умисно направив шину з ланцюгом бензопили в ділянку грудей ОСОБА_3, у результаті чого спричинив останній, яка з метою самозахисту виставила перед собою праву руку, рвано-пильну рану на 1-му пальці правої кисті.

Спричинені рвано-пиляні рани в ділянці обличчя та рвано-пиляна рана в ділянці 1-го пальця правої кисті у потерпілої ОСОБА_3 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 в спосіб дачі показань свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково. Зокрема визнав, що наслідки у виді тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з його діями, однак заперечив умисел на заподіяння таких. Пояснив, що він та потерпіла є сусідами. Між ними склались неприязні відносини на ґрунті протилежності поглядів щодо проведення виборчого процесу у 2014 році. 05 грудня 2014 року мав намір зрізати сухе дерево, що навпроти його господарства. Дану роботу доручив виконати двом мешканцям села. Однак, з огляду на поведінку ОСОБА_3 такі його не зрізали. В подальшому вирішив сам зрізати дерево. Зігнувшись біля дерева з використанням бензопили почав зрізати таке. Під час виконання робіт до нього підійшла ОСОБА_3 та почала перешкоджати. Він, тримаючи в руках заведену бензопилу почав її відштовхувати, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження. При заподіянні таких ланцюг бензопили не був приведений у дію.

Окрім часткового визнання вини обвинуваченим, його вина повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, якими також частково спростовуються показання останнього, а саме:

-показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка зазначила, що 05 грудня 2014 року між нею та ОСОБА_2 в обідню пору виник спір з приводу намірів останнього зрізати дерево навпроти їх межі. В пообідню пору прийшла подруга ОСОБА_1 і в подальшому мали намір виганяти корів на пасовисько. Вийшовши на вулицю, почула як ОСОБА_2 на подвір'ї завів бензопилу. Потім з бензопилою вийшов з подвір'я та направився до неї. Перебував в стані алкогольного сп'яніння. Привівши ланцюг у рух, заподіяв тілесні ушкодження на обличчі. Після цього, наносив удар бензопилою в груди, однак для захисту вона виставила руку. Покалічив пальці рук та пошкодив одежу. Присутня ОСОБА_1 почала кричати: «ОСОБА_2, що ти робиш?». Після цього, ОСОБА_2 підійшов до дерева, яке раніше мав намір зрізати, постояв та повернувся на своє подвір'я. Її було госпіталізовано. Вважає, що ОСОБА_2 мав умисел спрямований на її вбивство, однак такий не був реалізований;

-показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що є чоловіком потерпілої. На початку грудня 2014р. обвинувачений найняв двох робітників для зрізання дерева в межі між їхніми подвір'ями, однак за наполягання дружини вони припинили роботу. Через деякий час чув, що між дружиною та ОСОБА_2 відбувається сварка. Після сварки у дружини були наявні тілесні ушкодження і таку госпіталізували в Галицьку ЦРЛ;

-показаннями свідка ОСОБА_1, яка пояснила, що проживає у АДРЕСА_3. Пізньої осені два роки тому по обіді зайшла до ОСОБА_3 Мали намір виганяти корови на пасовисько. Вийшовши з подвір'я, вона пішла в напрямку пасовиська, а ОСОБА_3 затрималась, оскільки почалася сварка між нею та ОСОБА_2 Вона вже була далеко як почула крики ОСОБА_3 Повернувшись, побачила як ОСОБА_3 прикрила рукою лице, а ОСОБА_2 був біля дерева. Сказала ОСОБА_2 іти додому, а ОСОБА_3 односельчанин ОСОБА_6, який над'їхав мотоциклом відвіз у медпункт;

-протоколом огляду місця події від 06 грудня 2014 року та фототаблицями до нього, яким підтверджується намір ОСОБА_2 зрізати напівсухе дерево, що розташоване навпроти меж господарств потерпілої та обвинуваченого по АДРЕСА_1 бензопилою «STIHL MS360» червоного кольору на шині якої є нашарування тирси;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 27 липня 2015 року - відтворення обставин подій та відеозапису до такого. Згідно такого, ОСОБА_2 тримаючи в руках бензопилу, направив ріжучу її частину на ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останній дві рвано-пильні рани на обличчі та на першому пальці правої руки;

-висновком експерта № 38/6-Д від 07 травня 2015 року, за яким у ОСОБА_3 були виявлені рвано-пиляні рани в ділянці обличчя та рвано-пиляна рана в ділянці 1-го пальця правої кисті, які утворились від дії пиляючого предмету, могли утворитись внаслідок нанесення ударів такими (можливо металевим ланцюгом бензопили) у вказані вище ділянки, можуть відповідати терміну 05 грудня 2014 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я;

-висновком експерта №174 від 16 вересня 2015 року, за яким пошкодження одягу (в'язаної шапки справа, передньої поверхні куртки та кофти), який належить потерпілій ОСОБА_3, могли утворитись від не менше двох контактів одягу з ланцюгом бензопили. Характер і розташування пошкоджень одягу та наявність повздовжних потьоків крові свідчать, що в момент слідоутворення потерпіла перебувала у вертикальному положенні і була повернена до бензопили передньою поверхнею тіла;

-висновком експерта №19 від 15 квітня 2015 року, за яким на шапці справа, передній поверхні куртки і светра зліва виявлено рвано-пиляні пошкодження, які утворилися від дії пиляючого предмета і не виключає можливість їх заподіяння металевим ланцюгом бензопили марки «STIHL MS360»;

-висновком експерта №1120 від 25 грудня 2014 року, за яким кров потерпілої ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. У слідах на куртці, светрі, шапці, що належать потерпілій, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні виявлений антиген А ізогемаглютиніном анти-В заізосерологічної системи АВО. Кров на вказаних речових доказах не виключає можливість належності крові потерпілій ОСОБА_3;

-медичною карткою стаціонарного хворого № 5072 та додатками до неї про перебування потерпілої ОСОБА_3 з 05 грудня 2014 року на стаціонарному лікуванні в хірургічному та з 20 грудня 2014 року терапевтичному відділеннях Галицької ЦРЛ.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного діяння в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Згідно висновку експерта №068 від 15 липня 2015 року, в ОСОБА_3 наявні рубці в ділянці правої брови з переходом на верхню повіку правого ока та в ділянці правої бокової поверхні спинки носа і є невиправними природнім шляхом (з часом чи під дією не хірургічним засобом). Дані наслідки ушкоджень (рубці) у разі якщо будуть розцінені, як такими, що знівечують обличчя можуть бути розціненими як тяжкими тілесними ушкодженнями, що спричинили непоправне знівечення обличчя.

Під непоправним знівеченням обличчя розуміють таке його пошкодження, яке, будучи непереборним, надає йому відштовхуючий, потворний вигляд. Наявні рубці в ділянці правої брови з переходом на верхню повіку правого ока та в ділянці правої бокової поверхні спинки носа потепрілої не надають відштовхуючий потворний вигляд обличчя потерпілої. Щоб їх зауважити, необхідно оглядати обличчя в притул. Відтак, наявні тілесні ушкодження не слід відносити до тяжких.

Відсутні докази умислу обвинуваченого на вбивство потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відсутні. Обставинами, що обтяжують покарання, згідно з ст. 67 КК України відсутні.

Дослідженням обставин, що характеризують обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні покарання у виді штрафу в межах санкцій частини статті КК України, за якими кваліфіковано діяння.

Слід вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України. А саме, одяг потерпілої підлягає поверненню останній, бензопила марки «STIHL MS 360», конфіскації, як знаряддя вчинення злочину.

По справі потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 покликається на те, що внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень пройшла курс лікування та пошкоджена її одежа. Витрати на лікування (купівлю медикаментів, посиленого харчування, доїзд до закладу охорони здоров'я), вартість пошкодженого одягу загалом становить 5 016 грн. Також, неправомірними діями ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях спричинених заподіяною травмою, зміною устрою життя, та яку ОСОБА_3 оцінює в розмірі 30 000 грн.

В судовому засіданні позивач, її представник адвокат Небилович А.М. позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 позов заперечив.

Заслухавши пояснення учасників провадження, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що в результаті заподіяння легких тілесних ушкоджень, що мало місце 05 грудня 2014 року, ОСОБА_3 пройшла курс лікування. Також пошкоджено одяг ОСОБА_3 Під час лікування ОСОБА_3 витрачено 2 405грн. 96 коп. на придбання ліків, вартість пошкодженої одежі складає 650 грн., що стверджується товарними чеками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відтак, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути понесені витрати, пов'язані з лікуванням внаслідок спричинення тілесного ушкодження в розмірі 2405 грн. 96 коп. та вартість пошкодженого одягу - 650 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 понесла моральні страждання. Однак, на переконання суду визначений нею розмір моральної шкоди - 30 000 грн., враховуючи тяжкість моральних страждань, не відповідає вимогам розумності та справедливості. Розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суд визначає 10 000 грн.

Прокуром в інтересах держави в особі Галицької РДА Івано-Франківської області пред'явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину в розмірі 2 099 грн. 64 коп., який обвинуваченим визнано.

Приймаючи рішення в частині позову прокурора, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що вчиненим ОСОБА_2 злочином потерпілій ОСОБА_3 спричинено умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Потерпіла стаціонарно лікувався в Галицькій ЦРЛ Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування),або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Враховуючи визнання обвинуваченим позову прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, підтвердження ціни позову належними доказами, такий слід задовольнити, стягнувши з останнього 2 099 грн. 64 коп., які слід зарахувати до відповідного бюджету за рахунок якого фінансується Галицька ЦРЛ.

Слід вирішити питання про процесуальні витрати в порядку ст. 124 КПК України, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілої 12 500 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

Речові докази у справі: одяг потерпілої - вважати повернутими ОСОБА_3, бензопилу марки «STIHL MS 360» - конфіскувати.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В порядку розподілу процесуальних витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. понесених витрат на правову допомогу.

Цивільний позов прокурора про відшкодування вартості лікування потерпілого від злочину задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 2 099 (дві тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 64 коп., які слід зарахувати до відповідного бюджету за рахунок якого фінансується Галицька центральна районна лікарня

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Т. В. Гаполяк