ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/15886/16-к
Провадження № 1-кс/201/9500/2016
УХВАЛА
10 листопада 2016 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого слідчого судді Антонюка О.А.
при секретарі Джамаловій С.Г.
за участю:
прокурора Баклана В.В.
захисника ОСОБА_1
підозрюваного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016040010000266 клопотання слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, погодженого з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Якутія, Російська Федерація, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу у військовій частині А1126 (військова частина польова пошта В0440) на посаді старшого стрільця 3 парашутно-десантного взводу 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, у військовому званні «старший солдат», засудженого за ч. 2 ст. 407 КК України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який фактично мешкає за адресою: м. Дніпро, вул.Черкаська, 11,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2
В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що відповідно до наказу № 180 (по стройовій частині) командира військової частини А1126 від 4 вересня 2013 року ОСОБА_2, який прибув із Васильківського РВК Дніпропетровської області, зараховано до списків особового складу військової частини А1126 на військову службу за контрактом та призначено на посаду кулеметника 3 парашутно-десантного відділення 2 парашутно-десантного взводу 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону у військовому званні солдат.
В подальшому, відповідно до наказу № 247 (по стройовій частині) командира військової частини А1126 від 25 листопада 2013 року солдата ОСОБА_2 призначено на посаду старшого стрільця 3 парашутно-десантного взводу 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону.
Згідно із наказом командира 25 окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади від 5 грудня 2013 року № 149 солдату ОСОБА_2 присвоєно військове звання «старший солдат».
За наведених обставини, старший солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 9, 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.
У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 04 березня 2015 року № 39, зазначено, що до ст.407 КК України внесено зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2015 року старшого солдата військової служби за контрактом військової частини А1126 ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України до покарання у виді службового обмеження строком на 1 рік з відрахуванням з грошового забезпечення 15% в дохід держави.
Однак, 8 квітня 2015 року старший солдат ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині А1126, самовільно залишив розташування військової частини без поважних причин, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А1126, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв до 8 листопада 2016 року.
8 листопада 2016 року старший солдат ОСОБА_2 прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, внаслідок чого злочин було припинено.
Таким чином, 8 квітня 2015 старший солдат ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину А1126 без поважних причин та незаконно перебував поза межами військової частини, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану до 8 листопада 2016 року.
9 листопада 2016 року старшому солдату ОСОБА_2 повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, яке вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42016040010000266, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.
Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2 є 08 січня 2016 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 110 240 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя О.А. Антонюк
Судове рішення № 63214441, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/15886/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: