Вирок № 63214086, 07.12.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2825/16-к

Провадження № 1-кп/210/285/16

"07" грудня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Чайкіна О.В.,

за участю секретаря - Куксенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016040710000550 від 25 травня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середньо - технічна, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,раніше судимий:

- 25 березня 2004 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.69, 70, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років обмеження волі;

-13 березня 2006 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.190 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі. Звільнився з місць обмеження волі 28.08.2006 року по відбуттю строку покарання;

- 19 лютого 2007 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки. Згідно ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.09.2007 року скасовано засудження з випробувальним терміном, направлено в місця позбавлення волі строком на 2 роки згідно вироку. Звільнився з місць позбавлення волі 18.04.2009 року згідно ухвали Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 року, ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 1 день;

-21 серпня 2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі;

- 13 січня 2011 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст.ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2010 року до відбування визначено 2 роки обмеження волі. Звільнився з місць обмеження волі 03.01.2012 року за ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2011 року, ст..81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 3 місяця 25 днів;

- 19 жовтня 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровській області за ст.309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяцям позбавлення волі;

- 08 січня 2013 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.263 ч.2, 190 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст..70 ч.4 КК України даним покаранням поглинуто покарання за вироком від 19.10.2012 року та до відбування 3 роки позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 02.10.2015 року по відбуттю строку покарання

- 10 серпня 2016 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; в строк відбуття покарання зараховано період з 19.05.2016р. по 10.08.2016р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Іванова В.Г., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого - адвоката Савчук М.А.,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 01.03.2016 року, близько 14.00 години знаходився на території спортивного майданчика КЗОШ №103, розташованій по вул. Костенко, 23 в м. Кривому Розі, де побачив раніше не знайомого йому малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_2 повторно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, підійшов до ОСОБА_4, який в той час спілкувався зі своїми однокласниками, де без застосування фізичного насильства та погрози застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, сказав ОСОБА_4, щоб він віддав йому свій мобільний телефон, після чого рукою дістав з правої накладної кишені куртки, одягненої на ОСОБА_4 належний його матері ОСОБА_5 мобільний телефон модель «SamsungGT-S5660» imei НОМЕР_1, s\n: НОМЕР_2, вартість якого станом на 01.03.2016 року, згідно висновку товарознавчої експертизи №376 від 04.03.2016 року складає 600 гривен, одразу після чого ОСОБА_2 зник з місця скоєння ним злочину.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив всі дії для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим реалізував злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, обернув викрадене майно на свою користь, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд з викраденим з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, у зв'язку з чим своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 600 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся в скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненим ним діяння та пояснив про обставини справи як описано вище. Зазначив, що дійсно підійшов до дітей, які стояли біля школи, та відкрито викрав у одного із хлопців мобільний телефон, не застосовуючи при цьому насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, та залишив місце події. Однак у подальшому його наздогнав охоронець школи, забрав мобільний телефон та повернув хлопцеві, після чого було викликано поліцію. Прохав суворо не карати, оскільки усвідомив вчинене.

У судовому засіданні сторони та учасники кримінального провадження не заявляли клопотань про виклик для допиту свідків та потерпілих, оскільки не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, наслідки таких дій, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції

Крім повного визнання обвинуваченим пред'явленого звинувачення, провина ОСОБА_2 доводиться сукупністю належних та достовірних письмових доказів, які прямо підтверджують обставини вчинення злочину, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та які були досліджені за клопотанням сторін кримінального провадження, а саме:

-протоколом огляду місця події від 01 березня 2016року, в ході якого оглянуто спортивну площадку КЗОШ № 103 по вул.. Костенко в м. Кривому Розі, де сталися події, що інкримінуються обвинуваченому;

-протоколом огляду мобільного телефону «SamsungGT-S5660» imei НОМЕР_1, s\n: НОМЕР_2 від 01.03.2016 року, який було повернуто потерпілій;

-висновком судово-товарознавчої експертизи №376 від 04.03.2016 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «SamsungGT-S5660», який був предметом злочину становить 600,00грн.

-речовим доказом - мобільним телефоном SamsungGT S5660 IMEI НОМЕР_3;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25 травня 2016 року, під час якого обвинувачений за участі захисника детально розповів про те, яким чином він відкрито заволодів мобільним телефоном на території КЗОШ № 103.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою та з дослідженими письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_2 та правильність його кваліфікації за ч.2 ст. 186 КК України.

У зв»язку з викладеним, суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він вчинив злочин , який відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, у тому числі й за вчинення злочинів проти власності, судимості не погашені, перебував під наглядом лікаря нарколога з січня 2012 року з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності, знятий з нагляду в лютому 2013р. через судимість, під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, не має міцних соціальних зв'язків, вину визнав повністю, щиро кається, викрадений телефон повернуто у власність потерпілої.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відносить те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі, оскільки його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, обвинувачений, будучи неодноразово судимий та після відбуття покарань в місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність підстав вважати, що його виправлення та перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства.

Крім того, до призначеного судом покарання за цим вироком, слід частково приєднати покарання, призначене вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, та застосувати положення ст. 70 ч. 4 КК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Згідно обвинувального акту процесуальні витрати відсутні.

Строк відбуття покарання обвинуваченому, з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України, слід відраховувати з моменту його затримання - з 19 травня 2016 року. Запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироку законної сили - тримання під вартою, зарахувавши в строк відбування покарання період перебування в умовах тримання під вартою.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, зі змінами внесеними Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до вимог абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України, у строк попереднього ув'язнення включається строк: б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» №3352-XII від 30.06.1993 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, на підставі ст. 72 ч.5 КК України відносно ОСОБА_2 підлягає зарахуванню строк попереднього ув′язнення за даним кримінальним провадженням з 19 травня 2016 року до дня набрання чинності вироком суду по даному кримінальному провадженню.

Керуючись т..ст. 368 , 370, 371, 374-376 КПК України суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 серпня 2016 року у вигляді 1 (одного) місяця, та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишити без змін до набуття вироком чинності.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 19 травня 2016 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період з 19 травня 2016 року по день набрання вироку в законну силу із розрахунку: один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази : - мобільний телефон «SamsungGT-S5660», що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5- залишити у володінні останньої.

Матеріали кримінальних проваджень № 12016040710000550 від 25 травня 2016 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/2825/16-к, провадження № 1-КП/210/285/16.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження; право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя: О. В. Чайкіна