Ухвала суду № 63213033, 03.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М.,

Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, треті особи: приватний нотаріус Луб′янський Андрій Васильович, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про встановлення належності спадкодавцю правовстановлюючого документа та визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 9 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2016 року, позов задоволено частково. Визнано право власності ОСОБА_5 на жилий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 В решті вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

19 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року, з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарження судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме статей 212-215, 315, 338 ЦПК України та статей 328, 331, 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, в якій, на її думку, по-іншому застосовані зазначені норми права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву суд касаційної інстанції відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій, які, на підставі встановлених фактичних обставин та наданих доказів дійшли висновку про задоволення позову в частині визнання права власності на спірний будинок за позивачем.

Натомість надана для порівняння ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх судових інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому інших прикладів неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених заявницею норм матеріального права до заяви не додано.

Що стосується наведених у заяві ОСОБА_4 доводів про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції з підстави передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, то заява в цій частині підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою перегляду судового рішення суду касаційної інстанції є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарження судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Так, заявниця просить переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року з огляду на те, що судом касаційної інстанції не перевірено та не встановлено фактичні обставини справи від яких залежить правильне вирішення спору, не визначено характер спірних правовідносин між сторонами й не визначено норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Отже, підстава перегляду зазначеної ухвали не пов'язана ні з перешкоджанням подальшого розгляду справи, ні з порушенням правил підсудності чи встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, треті особи: приватний нотаріус Луб′янський Андрій Васильович, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про встановлення належності спадкодавцю правовстановлюючого документа та визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року відмовити.

Заяву ОСОБА_4 в частині перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

В.І. Гуменюка

Н.П. Лященко