Рішення № 63210085, 14.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа №755/19007/15-ц Головуючий у першій інстанції Арапіна Н.Є.

№ апеляційного провадження:22-ц/796/9962 Доповідач у суді апеляційної інстанції:Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

24 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 липня 2004 року між позивачем та відповідачем у Севастопольській філії Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником якого с Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») укладено договір, на підставі якого позивачу було відкрито картковий рахунок та видано платіжну картку «Морська». Після закінчення строку дії вказаної картки позивачу було видано картку «Gold», на вже відкритий рахунок № НОМЕР_2, на який перераховувалася заробітна плата. Більше року позивач не в змозі користуватися власними грошовими коштами, оскільки грошові кошти були перераховані на картку «Gold» № НОМЕР_2, коли банк в Автономній Республіці Крим не діяв. Просив зобов'язати відповідача вчинити дії по розблокуванню банківського карткового рахунку «Gold» № НОМЕР_2 та надати відповідачу доступ до грошових коштів, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., зобов'язати відповідача відшкодувати упущену вигоду у розмірі 414 000,00 грн. та стягнути сплачений судовий збір.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача залишок коштів на рахунку у розмірі 6 306,41 доларів США та три відсотки річних за час прострочення зобов'язання у розмірі 348,32 доларів США (а.с. 107-113). Додатково пояснив, що через припинення обслуговування пакета послуг «Морской» йому було запропоновано оформити картковий рахунок рівня Gold. Будь-яких документів про оформлення цього рахунку відповідачем не надано, але є в наявності оригінал картки, яка заблокована.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2, ч.1 ст. 307 ЦПК України).

Статтею 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено укладення з відповідачем договору банківського рахунку, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу, чим не виконано вимоги ст. 10 ЦПК України.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитись виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 липня 2004 року між позивачем та відповідачем у Севастопольській філії Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» укладено договір банківського рахунку, на підставі якого банком надано позивачу пакет послуг «Морской» (мовою оригіналу) та було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 строком на 1 рік (а.с.15-16). По закінченню строку дії зазначеної картки позивач отримав картку GOLD з рахунком НОМЕР_2, що підтверджується оригіналом картки (копія у матеріалах справи а.с.37). На вказану картку перераховувалась заробітна плата позивача. Зазначена картка була заблокована.

Згідно довідки № 6523001408 від 15 квітня 2015 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України позивач, який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 перемістився з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2 (а.с. 17,18).

14 травня 2015 року, 24 червня 2015 року позивач звернувся із заявами до Головного управління ПАТ КБ «Приватбанк» про розблокування карткового рахунку (а.с. 19, 21).

Згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 21 травня 2015 року банк робить все можливе для врегулювання ситуації і вирішення юридичних питань з виплати вкладів, у тому числі в міжнародних судах (а.с. 20, 34).

25 червня 2015 року позивач звернувся до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів із заявою про надання допомоги в вирішенні питання розблокування карткового рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.22).

Згідно листа Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 06 липня 2015 року повідомлено, що питання банківських послуг, крім споживчих кредитів не відноситься до повноважень інспекції (а.с.23).

28 травня 2015 року позивач звернувся до начальника управління Національного банку України з заявою про надання допомоги в вирішенні питання розблокування карткового рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.24).

Згідно листа Національного банку України від 02 липня 2015 року, банк робить все можливе для врегулювання ситуації і вирішення юридичних питань з виплати вкладів, у тому числі в міжнародних судах (а.с. 25-S6).

06 липня 2015 року позивач звернувся зі скаргою до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України (а.с. 27-28), однак згідно відповіді від 24 липня 2015 року позивачу повідомлено, що всі питання, що виникають внаслідок укладання договорів, вирішуються сторонами, а у разі недосягнення домовленості, маєте право звернутися до відповідного суду щодо захисту своїх майнових прав і законних інтересів (а.с.29-30).

23 липня 2015 року позивач звернувся до Представника Президента України в Автономній Республіці Крим з заявою про надання допомоги в вирішенні питання розблокування карткового 'рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.32-33).

Згідно листа від 28 липня 2015 року Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим просить ПАТ КБ «Приватбанк» розблокувати грошовий рахунок № НОМЕР_2, з метою недопущення порушення прав осіб, які вимушені переселитися з тимчасово : окупованої території Автономної Республіки Крим (а.с.35).

Не отримавши позитивного результату позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

На підтвердження вимог позивачем надано платіжну картку рівня Gold НОМЕР_2 строком дії до червня 2017 року (а.с. 37), роздруківки залишків станом на 06 липня та 21 серпня 2015 року по зазначеній картці у сумі 6306,37 доларів США (а.с.115). Оригінал платіжної картки є в наявності у позивача і відповідачем не спростована.

Зобов'язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, передбачених законом як юридичні факти.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи стороною укладеного договору банківського є ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому зобов'язання за дійсним договором має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк», як юридична особа, а не його кримська філія. Ліквідація чи припинення філії не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за укладеними договорами, а відмова від виконання своїх зобов'язань не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору банківського карткового рахунку, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позову на підставі ст. ст. 525, 526, 625, ЦК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», позивач має право на отримання суми боргу з урахуванням трьох процентів за весь час користування коштами.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обгрутованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 6306,41 доларів США, 3% річних за час прострочення зобов'язання у розмірі 348,32 грн. та 552,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справ на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає достягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1153,60 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 6306,41 доларів США, 3% річних за час прострочення зобов'язання у розмірі 348,32 грн. та 552,00 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1153,60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: