Рішення № 63209199, 30.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2016 Справа №607/12186/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Грицака Р.М. секретаря с/з ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору дарування нежилого приміщення №72 по проспекту С.Бандери у м.Тернополі, укладений 30.03.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3909. В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує на те, що 30.03.2007 року у приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було складено договір дарування за реєстровим №3909, згідно якого вона, як дарувальник, передала вищевказане нежиле приміщення в дар ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Однак на даний час її права та законні інтереси як дарувальника порушені, оскільки обидва обдарованих вчинили злочин щодо її психічного та фізичного здоров'я. Доказом вчинення злочину щодо неї обдарованим ОСОБА_3 є вирок Тернопільського міськрайонного суду від 06 вересня 2016 року. Крім того ОСОБА_4, шляхом психологічного насильства здійснювала на неї тиск, чим саме і була здійснена шкода її здоров'ю, а тому посилаючись на ч. 1 ст. 727 ЦК України просить вищезазначений договір розірвати та зобовязати відповідачів повернути їй подароване приміщення.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, доказів про причини неявки та заперечень проти позову суду не представив. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

30.03.2007 року між ОСОБА_2 (Дарувальник) та ОСОБА_3, ОСОБА_4 ( Обдаровані) укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3909, договір дарування згідно якого ОСОБА_2, як дарувальник, передала безоплатно у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як дарунок приміщення № 72 по проспекту С.Бандери у м.Тернополі, загальною площею 566,5 кв.м. по ? частці кожному.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 727 ЦК України, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини чоловіка, або батьків. Для застосування ч. 1 ст. 727 ЦК України обов'язковою умовою є наявність такого, що набрав законної сили, вироку суду щодо особи - обдаровуваного, яка вчинила злочин, тому що в даному випадку саме вчинення злочину і має цивільно-правові наслідки у вигляді, зокрема, розірвання договору дарування. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.09.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел 28 червня 2016 року близько 19 год. 05 хв., перебуваючи на сходовому марші в приміщенні ринку «Новий +», що на проспекті ОСОБА_6 72, в м. Тернополі, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_2, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин умисно схватив лівою рукою за праву половину шиї ОСОБА_2, та застосовуючи фізичну силу почав стискати її. В подальшому ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії умисно наніс ОСОБА_2, близько десяти ударів долонями рук в праву ділянку обличчя, грудну клітку, ліве та праве плече, та обох передпліччях, чим спричинив останній забій м'яких тканин правої половини шиї та правої привушно-жувальної ділянки з садном, забій лівої половини ділянки грудної клітки з синцем, три синці на правому плечі, синець на ділянці правого ліктьового суглоба, забій м'яких тканин правого передпліччя з двома синцями, забій м'яких тканин лівого плеча і ділянки ліктьового суглоба з синцем та саднами, синець на лівому передпліччі, які за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень. Зазначеним вироком, який не оскаржувався та набрав законної сили ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) гривень. У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_4 та те, що вина відповідача ОСОБА_3 у завданні позивачу тілесних ушкоджень встановлена вироком суду, що набрав законної сили, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та доведені належними доказами, а тому підлягають до задоволення шляхом розірвання договору дарування нежилого приміщення № 72 по проспекту С.Бандери у м.Тернополі, укладений 30.03.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3909, та зобовязання відповідачів повернути позивачу вищезазначене спірне нежитлове приміщення.

Керуючись ст.ст. 16, 727 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61,174, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати договір дарування нежилого приміщення № 72 по проспекту С.Бандери у м.Тернополі, укладений 30.03.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3909.

Зобовязати ОСОБА_3, ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 нежитлове приміщення №72 по проспекту С.Бандери у м.Тернополі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_7