Постанова № 63208887, 29.11.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2443/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2016 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Грабовського В.В.,

з участю: секретаря Черник Т.І.,

представника позивача ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника відповідача Кудрика І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2016 року, просили визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 30.06.2016 року № 136 «Про затвердження порядку встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда». Вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.16 Червоноградською міською радою було прийнято рішення від 30.06.16 №136 «Про затвердження Порядку встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда». Вважають, що під час прийняття рішення відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого було прийнято протизаконне рішення. Метою рішення зазначено забезпечення ефективного врегулювання на території м. Червонограда послуг з встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках, дотримання чинного законодавства в частині недопущення обмеження громадян у праві користування жилими приміщеннями. Однак доступ забезпечується компаніями, які встановлюють домофонні системи шляхом передачі відповідної кількості ключів комунальному підприємству, яке обслуговує будинок, та всім квартирам в під'їзді за актом приймання-передачі в момент завершення монтажу системи. У першій частині рішення міститься загальна вказівка на те, що рішення прийнято згідно із законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». Зазначені нормативні акти не відносяться ні до правовідносин в сфері домофонізації, ні до наявності повноважень щодо прийняття даного рішення. Зі змісту рішення вбачається, що Червоноградська міська рада вважає, що послуги зі встановлення та обслуговування домофонних систем відносяться до житлово-комунальних послуг. Повноваження органу місцевого самоврядування, яким є Червоноградська міська рада, включають у себе визначення порядку надання саме житлово-комунальних послуг, а не будь-яких послуг. В п. 2.7 Порядку зазначено: «Виконавець повинен мати відповідну ліцензію на право встановлення домофонів (дверей з домофоном)», проте Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» такого виду ліцензії не передбачено. Пунктом 2.9 Порядку передбачено, що домофон (двері з домофоном) можуть бути встановлені виключно у разі згоди не менше 100 % власників чи їх уповноважених представників, що не відповідає чинному законодавству. Пунктом 2.11 Порядку, передбачено, що виконавець здійснює встановлення домофону в будинку після отримання технічних умов, виданих балансоутримувачем чи управителем, що є порушенням принципу свободи договору, закріпленого ст. 627 ЦК України. Пунктом 2.13 забороняється стягнення абонентської плати, у зв'язку з чим не зрозуміло, на які кошти обслуговувати домофонні системи. Зазначають, що оскаржуване рішення прийнято з перевищенням повноважень міської ради. Вважають, що дане рішення є регуляторним актом, який не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями. Оскільки Червоноградська міська рада, приймаючи рішення, порушила процедуру прийнняття такого рішення, передбачену Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тому оспорюване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав заперечення (вх. №115288/16 від 01.11.2016 р.), у якому, посилаючись на ст.ст. 15, 18, 30 ЖК України, ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що виконавчий комітет міської ради у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території міста здійснює державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; керує житловим господарством, забезпечує належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради; здійснює управління житловим фондом місцевих Рад; здійснює контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду. У зв'язку з масовим встановленням замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда і численними скаргами громадян на те, що у зв'язку з встановленням таких пристроїв вони обмежені у праві користування житлом, виконавчий комітет Червоноградської міської ради затвердив Порядок встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда (рішення від 30.06.2016 року №136). Вважає, що дане рішення прийняте у межах повноважень відповідача.

Позивачі та їх представники у судовому засідання позов підтримали, пославшись на обставини, вказані у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

У судове засідання 29.11.2016 року представник позивача - ОСОБА_4 не з'явився, подав клопотання від 24.11.2016 року про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив пославшись на обставини, викладені у запереченні.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Установлено, що рішенням Виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 30.06.2016 року № 136, за яке проголосували 20 членів із загального складу виконавчого комітету - 25, затверджено Порядок встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда (далі - Порядок). Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Балка Д.І., що підтверджується копією цього рішення.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 п.п. 2,6, 2.7, 2.9, 2.11, 2.13, 3.2 зазначеного Порядку встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда, затвердженого рішенням Виконавчого комітету від 30.06.2016 року № 136 (далі - Порядок), порядок встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда (далі-порядок) розроблено з метою врегулювання на території м. Червонограда послуг із встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках, які знаходяться на балансі КП «Червонограджитлокомунсервіс» житлово-будівельних кооперативів (ЖБК), об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), дотримання чинного законодавства в частині недопущення обмеження громадян у праві користування жилими приміщеннями. Виконавець - суб'єкт підприємницької діяльності, що провадить господарську діяльність, надаючи послуги зі встановлення та обслуговування домофонів відповідно до вимог і стандартів законодавства України. Управитель багатоквартирного будинку (далі-управитель)- фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкових території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Вибір виконавця, який буде виконувати роботи зі встановлення домофону (дверей з домофоном), приймається простою більшістю голосів власників або уповноважених представників власників з під'їзду, присутніх на зборах. Виконавець повинен мати відповідну ліцензію на право встановлення омофонів (дверей з домофоном). Домофон (двері з домофоном) можуть бути встановлені виключно в разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників. Виконавець здійснює встановлення домофону (дверей з домофоном) в будинку після отримання технічних умов, виданих його балансоутримувачем чи управителем. Істотними умовами договору повинно бути: вартість встановлення домофону (дверей з домофоном); технічні характеристики домофону (дверей з домофоном); термін надання послуг; термін проплати за надані послуги; гарантійні зобов'язання щодо якості наданих послуг та роботи приладів. Забороняється стягнення з власників (мешканців) абонентської плати за користування омофоном, тобто жодних щомісячних/щоквартальних/ річних оплат не повинно бути. Визначення суб'єкта господарювання, який здійснюватиме обслуговування домофону (дверей з домофоном), визначається у порядку, аналогічному до п. 2.7 Порядку встановлення домофонів.

Відповідно до ст. 4 ЖК України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать

державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням,

профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

Компетенція виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду визначена у ст. 15 ЖК України.

Так, згідно з п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті:1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30);2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (частина перша статті 18).

Частиною 2 ст. 15 ЖК України передбачено, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЖК України державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.

Згідно з п.п. «а» п.п. 1, п.п. «б» п.п. 2, 5 ст. 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 25.06.2016 року (далі - Закон 280/97-ВР) в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. Делеговані повноваження: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Виходячи із законодавчо визначеної компетенції виконавчого комітету міської ради, до якої, на думку суду, не належить прийняття рішень, пов'язаних з визначенням порядку встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках, оскільки ці питання не стосуються використання і забезпечення схоронності житлового фонду у розумінні вищенаведених норм ЖК України та Закону 280/97-ВР, а тому суд дійшов висновку про те, що прийняття оспорюваного рішення знаходиться за межами компетенції відповідача.

Судом ураховано й те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV) регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктам господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно ст. 36 Закону № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Ураховуючи те, що окремі положення оспорюваного рішення спрямовані на правове регулювання господарських відносин (зокрема, у випадку відносин між виконавцем та управителем, якими, згідно з їх визначеннями, що містяться у п. 1.2 Порядку, можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності), оспорюване рішення є регуляторним актом, а отже, недотримання відповідачем при його прийнятті вимог ст. 36 Закону № 1160-IV є самостійною підставою для визнання цього рішення протиправним і скасування.

Крім того, згідно з п. 2.7 Порядку виконавець повинен мати відповідну ліцензію на право встановлення домофонів (дверей з домофоном), що не передбачено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», у ст. 7 якого визначено вичерпний перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 06.07.2016 року рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Усупереч наведеному у п. 2.9 Порядку зазначено, що домофон (двері з домофоном) можуть бути встановлені виключно в разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників.

У п. 2.11 оспорюваного рішення безпідставно зобов'язано виконавця здійснювати встановлення домофону (дверей з домофоном) в будинку після отримання технічних умов, виданих його балансоутримувачем чи управителем, оскільки таке не передбачене законом й обмежує виконавця (позивачів) у здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Оскільки усупереч вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доказано правомірності оспорюваного рішення, останнє, на думку суду, прийняте за межами визначеної законодавством компетенції відповідача та з порушенням порядку його прийняття, окремі його положення встановлюють не передбачені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили додаткові обмеження у вигляді отримання ліцензій, отримання технічних умов для встановлення домофону (дверей з домофоном) в будинку, чим порушують права позивачів, як надавачів послуг, суд дійшов висновку про визнання протиправним оспорюваного рішення і його скасування в цілому.

Враховуючи те, що позивачі надають послуги з встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда, які не належать до житлово-комунальних послуг чи послуг з утримання жилих будинків та прибудинкових територій, посилання відповідача на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 30.06.2016 року № 136 «Про затвердження порядку встановлення та обслуговування замково-переговорних пристроїв (домофонів, дверей з домофоном) у багатоквартирних житлових будинках м. Червонограда».

Стягнути з Виконавчого комітету Червоноградської міської ради на користь ОСОБА_1 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім),00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Головуючий В. В. Грабовський