Рішення № 63207949, 01.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/3923/15 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/3464/16 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» ОСОБА_4 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна-Січ» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за позовом Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ТОВ «Вікна Січ» звернулось до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 15.08.2008 року між ПАТ «Український бізнес ОСОБА_3» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №40/Ф., згідно якого останній зобов'язаний до 15.08.2013 року повернути довгостроковий кредит в загальній сумі 3 800 000 грн.

Також, в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, 15.08.2008 року між ними був укладений договір іпотеки.

Предметом іпотеки є належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно адміністративно побутовий корпус інв. № 0003, виробничий корпус інв. № 0002, будівля мойки автомашин інв.. № 0004, автозаправочна станція інв. № 1011, які розташовані на земельній ділянці площею 24408 кв.м. та знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, № 232, загальною площею - 5578,3 кв. м.

05.12.2014 року, між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ТОВ «Велес-Д» був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого банк передав ТОВ «Велес-Д» право вимоги за кредитним договором №40/Ф від 15.08.2008 року, що був укладений між банком та ОСОБА_5

Згідно з Договором про відступлення права вимоги від 05.12.2014 року, права вимоги за кредитним договором №40/Ф від 15.08.2008 року, були відступлені ТОВ «Велес-Д».

Також 05.12.2014 року між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ТОВ «Велес-Д» був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

16.01.2015 року між ТОВ «Велес-Д» та ТОВ «Вікна-Січ» було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно до п. 1.1 договору про відступлення права вимоги від 16.01.2015 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору у відповідності до договору факторингу №9 від 05.12.2014 року укладений між первісним кредитором та ПАТ «Український ОСОБА_3», а також на підставі кредитного договору №40/Ф від 15.08.2008 року та усіх додаткових угод до нього, укладеному між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5 в сумі 8 442 581,14грн.

Окрім того, 16.01.2015 року між ТОВ «Велес-Д» та ТОВ «Вікна Січ» був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Згідно п. 1.1 договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 16.01.2015 року первісний іпотекодержатель відступає (передає), а новий іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне первісному іпотекодержателю право вимоги за договором іпотеки.

Зазначає, що заборгованість в сумі 8 442 581,14 грн. не погашена.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд в рахунок погашення заборгованості на суму 8 442 581,14 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за позивачем на вказане іпотечне майно.

У листопаді 2015 року ПАТ «Український ОСОБА_3» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 15.08.2008 року, ПАТ «Український ОСОБА_3» уклало із ОСОБА_5 кредитний договір №40/Ф., згідно якого ОСОБА_5 зобов'язаний до 15.08.2013 року повернути довгостроковий кредит.

Також, 15.08.2008 року між вказаним банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, предметом якого є належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - адміністративно побутовий корпус інв. №0003, виробничій корпус інв. №0002, будівля мойки автомашин інв. №0004, автозаправочна станція інв. №1011, які розташовані на земельної ділянці площею 24408 кв. м. та знаходиться за адресою: Україна, місто Запоріжжя, вулиця Скворцова, №232. загальною площею - 5578,3 кв. м.

Вказує, що станом на 20.11.2015 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком за розрахунками останнього складає 12 244 748,44 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути із ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 15.08.2008 року у розмірі 12244748,77 грн. шляхом звернення стягнення на іпотечне майно шляхом продажу на прилюдних торгах.

Рішенням Заводського районний суд м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року позов ТОВ «Вікна-Січ» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 16.01.2015 року, що зареєстрований за номером 24, в сумі 8 442 581 грн. 14 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, власником якого є ОСОБА_5, а саме: адміністративно побутовий корпус інв. № 0003, виробничий корпус інв. № 0002, будівля мойки автомашин інв. № 0004, автозаправочна станція інв. № 1011, які розташовані на земельній ділянці площею 24408 кв.м. та знаходиться за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, № 232, загальною площею - 5578,3 кв.м., за вартістю встановленою за погодженням сторін 8 442 581 грн. 14 коп., шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна-Січ».

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна-Січ» право власності на предмет іпотеки, а саме: адміністративно побутовий корпус інв. № 0003, виробничий корпус інв. № 0002, будівля мойки автомашин інв.. № 0004, автозаправочна станція інв. № 1011, які розташовані на земельній ділянці площею 24408 кв.м. та знаходиться за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, № 232, загальною площею - 5578,3 кв.м., за вартістю встановленою за погодженням сторін 8 442 581 грн. 14 коп.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «Український ОСОБА_3» відмовлено.

Ухвалою колегії судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Український Банк» відхилено, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі представник ПАТ «Український ОСОБА_3» ОСОБА_4 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ТОВ «Вікна-Січ» та задовольнити позов ПАТ «Український ОСОБА_3»

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 серпня 2008 року між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, згідно із яким останній отримав довгостроковий кредит у розмірі 3 800 тис. грн зі сплатою 21 % та терміном повернення до 15 серпня 2013 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту 15 серпня 2008 року між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого є належне останньому на праві власності нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус, інвентарний № 0003, виробничий корпус, інвентарний № 0002, будівля мийки автомашин, інвентарний № 0004, автозаправочна станція, інвентарний № 1011, які розташовані на земельній ділянці площею 24408 кв. м та знаходяться по вул. Скворцова, 232 у м. Запоріжжі, загальною площею 5578,3 кв. м.

У п. 5.5.1 вказаного договору іпотеки сторони домовились, що іпотекодавець може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

05 грудня 2014 року між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ГОВ «Велес-Д» були укладені договори факторингу про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Український ОСОБА_3» передало ГОВ «Велес-Д» право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 15 серпня 2008 року, укладеними із ОСОБА_5

16 січня 2015 року між ТОВ «Велес-Д» та ТОВ «Вікна-Січ» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно із яким первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору відповідно до договору факторингу від 05 грудня 2014 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ «Український ОСОБА_3», а також на підставі кредитного договору від 15 серпня 2008 року та усіх додаткових угод до нього, укладених між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5 в сумі 8 442 581 грн. 14 коп., яка складається із: загальної суми боргу -2 902 647 грн. 59 коп.; несплачених процентів - 4 935 654 грн. 55 коп.; несплаченої комісії - 595 080 грн.; судових витрат - 899 грн.; інших витрат первісного кредитора, пов'язаних із претензійною

діяльністю, - 8 300 грн.

Крім того, 16 січня 2015 року між ТОВ «Велес-Д» та ТОВ «Вікна-Січ» був укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5

Рішеннями уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» від 17 червня 2015 року та від 01 грудня 2015 року визнано нікчемними договір факторингу від 05 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Український ОСОБА_3» і ТОВ «Велес-Д», та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ТОВ «Велес-Д».

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Український ОСОБА_3» та задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Вікна-Січ», суд першої інстанції виходив із того, що право вимоги відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або уповноважена особа Фонду, як самостійний суб'єкт правовідносин в межах здійснення регулятивної функції, а не ПАТ «Український ОСОБА_3», який знаходиться на стадії тимчасової адміністрації або ліквідації. Крім того, суд послався на те, що рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» від 17 червня 2015 року, яким було визнано нікчемним договір факторингу від 05 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ТОВ «Велес-Д», не тягне за собою наслідків у вигляді автоматичної недійсності договорів про відступлення права вимог, які були укладені 16 січня 2015 року між ТОВ «Велес-Д» та ТОВ «Вікна-Січ».

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону № 4452-VI ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами норми Закону є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону № 4452-VI врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Український ОСОБА_3» та задовольняючи позов ТОВ «Вікна-Січ», суд не звернув уваги на те, що постановою правління Національного банку України від 23 квітня 2015 року № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» було відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію банку. Постановою правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 844 «Про віднесення ПАТ «Український ОСОБА_3» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25 грудня 2014 року № 164, яким з 26 грудня 2014 року розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в банку тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_6 із повноваженнями терміном до 25 березня 2015 року. На підставі постанови правління Національного банку України від 23 квітня 2015 року № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 квітня 2015 року № 87, відповідно до якого з 24 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_7 із повноваженнями терміном до 23 квітня 2016 року.

Згідно з п. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до пп. 3 п. З ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

З матеріалів справи, зокрема звіту про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами, вбачається, що ринкова вартість активу ПАТ «Український ОСОБА_3» у вигляді права вимоги за кредитним договором від 15 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ОСОБА_5, перевищує ціну продажу цього активу більше, ніж на 97 %.

У зв'язку із цим рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український ОСОБА_3» від 17 червня 2015 року було визнано нікчемним договір факторингу від 05 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Український ОСОБА_3» та ТОВ «Велес-Д» (а. с. 114).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Втім, пославшись на відсутність рішень судів про визнання нікчемними (недійсними) вказаних договорів факторингу, суд на зазначене вище уваги не звернув.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом ЗО днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв, серед яких, зокрема, договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-3133цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до п. 4 ст. 339 ЦПК України висновки і мотиви з яких сковані рішення є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З вказаних вище обставин, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ТОВ «Вікна Січ» та задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3»

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» ОСОБА_4 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року по цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна-Січ» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Позов Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором № 40/Ф від 15.08.2008 року у розмірі 12244748 грн. 77 коп., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 15.08.2008 року, а саме: адміністративно-побутовий комплекс інв. № 0003, виробничий корпус інв. № 0002, будівля мийки автомашин інв. № 0004, автозаправна станція інв. № 1011, які розташовані на земельній ділянці площею 24408 кв.м. та знаходяться за адресою м. Запоріжжя вул. Скворцова № 232, загальною площею 5578,3 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу зазначеного предмету іпотеки для цього подальшої реалізації у розмірі 8730335 грн.»

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: