Рішення № 63207170, 06.12.2016, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3434/15-ц

2/317/139/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді: Нікітіна В.В.

при секретарі: Московкіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

02 серпня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/17-41/919-38, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США строком на 120 місяців та зі сплатою 12 % річних.

Сторони також погодили графік погашення заборгованості за вказаним кредитним договором та відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та відповідачем ОСОБА_3 02 серпня 2006 року було укладено договір поруки №014/17-41/919-38/1, відповідно до якого ОСОБА_3 поручилась за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором №014/17-41/919-38 від 02 серпня 2006 року.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит на вказану суму.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором виконував не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 08 жовтня 2015 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 220642,47 грн. (за курсом НБУ станом на момент проведення розрахунку).

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути вказану суму заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи без його участі. На задоволенні позову представник позивача наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 до суду жодного разу не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив. Чотири рази був своєчасно та належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи. Будь-яких письмових заперечень проти позову відповідач ОСОБА_2 не надав.

10 травня 2016 року відповідачем ОСОБА_2 до Запорізького районного суду Запорізької області було подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про визнання недійсним кредитного договору. Ухвалою від 01 грудня 2016 року вказану зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду через неодноразові неявки позивача за вказаним зустрічним позовом (ОСОБА_2О.) до суду.

Відповідач ОСОБА_3 до суду жодного разу не зявилась, про причини своєї неявки суду не повідомила. Чотири рази була своєчасно та належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи. Будь-яких письмових заперечень проти позову відповідач ОСОБА_3 не надала.

17 серпня 2016 року відповідачем ОСОБА_3 до Запорізького районного суду Запорізької області було подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про визнання недійсним договору поруки. Ухвалою від 01 грудня 2016 року вказану зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду через неодноразові неявки позивача за вказаним зустрічним позовом (ОСОБА_3В.) до суду.

Крім того, 17 серпня 2016 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду клопотання про направлення їй копій позовної заяви та доданих до неї документів. Однак, як вбачається з супровідного листа суду на імя відповідача ОСОБА_3 від 13 листопада 2015 року вих.№2/317/1813/2015 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 69089 0328021 6, вказані документи були направлені їй поштою 13 листопада 2015 року та отримані нею 17 листопада 2015 року.

Враховуючи викладене та з огляду на наявність згоди представника позивача, 01 грудня 2016 року судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши подані докази, прийшов до наступних висновків.

В матеріалах справи міститься копія кредитного договору №014/17-41/919-38 від 02 серпня 2006 року, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 та 1.4 якого ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на суму 30 000 доларів США під 12,00 % річних строком на 120 місяців (а.с. 11-15).

Пунктом 1.3 кредитного договору визначено, що сума кредиту та нарахованих процентів погашається згідно до Графіку погашення кредиту (додаток до договору).

Згідно з положеннями п. 6.5 кредитного договору, невиконання боржником або поручителем своїх зобовязань за відповідними договорами є підставою для можливості заявлення банком вимоги щодо дострокового виконання боргових зобовязань за ініціативою банку.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобовязання.

Виходячи з вищенаведеного, частина позовних вимог у вигляді заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою, підтвердженою розрахунком, який не спростовано відповідачем та підлягає задоволенню.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до основних обовязків позичальника в кредитному договорі є повернення кредиту та сплата процентів.

Порядок визначення процентної ставки, порядок та строки нарахування процентів за кредитним договором визначено ст. 10561 Цивільного кодексу України.

Кредитним договором передбачено, нарахування процентів в розмірі 12 % річних.

Розмір заборгованості за процентами в сумі 648,55 доларів США, (що за курсом на 08.10.2015 року становить 13794,77 гривень), обґрунтовано відповідним письмовим розрахунком (а.с. 7-10) та відповідачем не спростовано.

За таких обставин, частина позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочки.

Позивачем до стягнення заявлено пеню в розмірі 2310,01 доларів США (що за курсом на 08.10.2015 року становить 49134,30 гривень).

Вказана сума обґрунтована розрахунком (а.с. 7-10), який є арифметично вірним та не спростований відповідачем.

Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, яка є поручителем за кредитним договором, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає за виконання свого обовязку боржником.

Частиною 3 вказаною статті встановлено, що поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобовязання. При цьому, сторони констатують, що строк закінчення цього договору не вказується ними конкретно, так як він визначається моментом повного погашення заборгованості боржника по кредитному договору.

Таким чином, сторони договору поруки (позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та відповідач ОСОБА_3В.) фактично не визначили строк, після якого порука припиняється, оскільки в вищезазначеному пункті договору вказано, що порука діє до моментом повного погашення заборгованості боржника по кредитному договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, початком прострочення сплати боржником (ОСОБА_2О.) кредитних коштів є 15 лютого 2015 року (а.с.10).

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Словосполучення «предявлення вимоги» в даній нормі слід трактувати як предявлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Вказаний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України, викладеній ним в Постанові від 17 вересня 2014 року по справі № 6-53цс14. У відповідності до вимог статті 3607 ЦПК України суд враховує зазначений правовий висновок при ухваленні рішення в даній справі.

Крім того, вказаний правовий висновок містить наступне: «виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем)».

Позовна заява була подана 27 жовтня 2015 року, тобто після спливу шести місяців з моменту початку невиконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, заявлених до поручителя ОСОБА_3

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позовної заяви, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/17?41/919?38 від 02.08.2006 року в розмірі 220 642 (двісті двадцять тисяч шістсот сорок дві) гривні 47 копійок.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір в сумі 3309 (три тисячі триста девять) гривень 64 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Запорізьким районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.В. Нікітін