Ухвала суду № 63206755, 30.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1468/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Ігнатюка Б.Ю. і ОСОБА_1,

при секретарі: Кухта М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рахівського районного суду від 22 вересня 2016 року за поданням начальника Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_3, про примусове проникнення на земельну ділянку та в приміщення міні-готельного комплексу, -

в с т а н о в и л а :

22.09.2016 р. начальник Рахівського РВ ДВС ОСОБА_3 звернувся у суд із поданням у порядку, передбаченому ст. 376 ЦПК України.

Просив надати дозвіл державному виконавцеві Рахівського РВ ДВС на примусове проникнення на земельну ділянку площею 0.07 га, кадастровий номер 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат» і в розміщений на ній міні-готельний комплекс: обєкт нерухомості загальною площею 2337.5 кв. м за адресою: Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», буд. № 15, які належать ОСОБА_2 і ОСОБА_4, з метою проведення виконавчих дій із виконання ухвали Рахівського районного суду від 16.09.2016 р. у справі № 305/1468/16-ц.

На обґрунтування зазначав, що на виконанні ДВС перебуває виконавче провадження ЄДРВП № 52276198 з виконання ухвали Рахівського районного суду від 16.09.2016 р. у справі № 305/1468/16-ц про забезпечення позову, якою до вирішення справи по суті та вступу в законну силу судового рішення вжито заходів забезпечення позову шляхом проведення опису (зовні та всередині) та накладено арешт на вказане майно. Боржники добровільно не забезпечили державному виконавцю пройти до приміщення міні-готельного комплексу, про що 21.09.2016 р. був складений відповідний акт.

Ухвалою Рахівського районного суду від 22 вересня 2016р. подання задоволено повністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу та постановити нову про залишення подання без задоволення. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Указує на відсутність доказів у підтвердження факту здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на добровільне виконання судового рішення. Зазначає, що в матеріалах справи також немає відомостей про отримання відповідачами копії постанови про відкриття виконавчого провадження і відсутні докази того, що боржники уникають викликів державного виконавця і/або перешкоджають проведенню виконавчих дій, оскільки відповідачі проживають і знаходяться у м. Ужгороді.

У письмових запереченнях представники позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також начальник Рахівського РВ ДВС ОСОБА_3, не визнали скарги як необґрунтованої і просять залишити оскаржену ухвалу без змін. При цьому ОСОБА_7 додатково пояснила, що ухвала Рахівського районного суду від 16.09.2016 р. про вжиття заходів забезпечення позову вже виконана 23.09.2016 р.

Суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду про забезпечення позову не виконана і виконанню такої перешкоджає неможливість проникнення на земельну ділянку та в приміщення міні-готельного комплексу для проведення виконавчих дій із боку власників.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін, із таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Пунктом 10 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення умотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Згідно з Рішенням КСУ від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі N 1-18/2011 за конституційним зверненням громадянки С. І. І. щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 376 ЦПК у взаємозв'язку зі статтями 151 - 153 ЦПК механізм забезпечення виконання судових рішень закріплено у ч. 1 ст. 376 ЦПК, а саме: вирішення судом за поданням державного виконавця питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, застосовується і у випадку виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Як видно з матеріалів справи, 19.09.2016 р. Рахівський РВ ДВС відкрив виконавче провадження із примусового виконання ухвали Рахівського районного суду від 16.09.2016 р., якою до вирішення спору по суті та вступу в законну силу судового рішення вжито заходів забезпечення позову шляхом проведення опису (зовні та всередині) та накладення арешту на майно: міні-готельний комплекс: обєкт нерухомості загальною площею 2337.5 кв. м, буд. № 15, розташований на земельній ділянці площею 0.07 га, кадастровий номер 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», що належать ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (а.с.4).

Постанова про відкриття провадження надіслана останнім 19.09.2016 р. (а.с.7-8).

Ухвала суду від 16.09.2016 р. набула законної сили та є чинною.

Згідно з актом державного виконавця від 21.09.2016 р. виконати це судове рішення було неможливо у звязку з тим, що будівля міні-готельного комплексу зачинена, безперешкодний доступ до будівлі відсутній (а.с.6).

22.09.2016 р. Рахівським районним судом була постановлена ухвала про надання державному виконавцеві дозволу на примусове проникнення на вказані земельну ділянку та міні-готельний комплекс (а.с.16-19), яка є предметом апеляційного перегляду.

Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив подання державного виконавця.

Однак, 23.09.2016 р. ухвала Рахівського районного суду від 16.09.2016 р. про вжиття заходів забезпечення позову була повністю виконана, що підтверджено оглянутим у судовому засіданні актом опису та решту майна, та не заперечується іншими учасниками спору.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування або зміни як неістотні.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2, п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319, 324 ч.1 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

2. Ухвалу Рахівського районного суду від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: