Рішення № 63205238, 06.12.2016, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 2-398/11

Номер провадження 2/229/917/2016

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участі відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ' ОСОБА_3 Аваль' в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства 'ОСОБА_3 Аваль' до ОСОБА_4, ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

позивач ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" 31 березня 2011 року звернулось до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_1про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору №014/11-173/046 від 10 грудня 2007 рокувідповідач ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 70000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 грудня 2009 року. Банк цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на березень 2011 року складає 19451,01 гривня.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором було укладено договір поруки з ОСОБА_1.

02 червня 2011 року Дружківським міським судом було винесено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" були задоволенні повністю (а.с.54-57).

10 травня 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення (а.с.67).

Ухвалою Дружківського міського суду від 06 червня 2016 року заочне рішення Дружківського міського суду від 02 червня 2011 року було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку на 11 липня 2016 року (а.с.85-86).

Представник позивача не зявився у судове засідання, надав заяву з клопотанням розглядати справу у їх відстуності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи його було повідомлено належним чином судовою повісткою.

Відповідач ОСОБА_1 з'явився у судове засідання, позовні вимоги не визнав та пояснив, що він не підписував додаткову угоду про збільшення строку надання кредиту, тому вважає, що договір поруки є недійсним та просить у задоволенні позовних вимог до нього відмовити.

Представника відповідача ОСОБА_2 також просить у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити, оскільки ОСОБА_1 не підписував додаткову угоду про збільшення строку надання кредиту, тому вважає, що договір поруки є припиненим.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_4 від 10 грудня 2007 року між ним та позивачем укладено кредитний договір №014/11-173/046, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 70000 гривень зі сплатою 25 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 грудня 2009 року.

Згідно п. 6.1 кредитного договору позичальник зобовязався погашати кредит в дату згідно графіку погашення кредиту та процентів, зазначеному в додатку № 1, а саме, щомісячно погашати заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитними договорами №014/11-173/046 від 10 грудня 2007 року, враховуючи право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 19451,01гривень, з яких:

-заборгованість за кредитом 16697,21гривень;

-відсотки за кредитом 2475,18,гривні;

-пеня 281,59гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_4 включив пеню 281,59гривень.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених п.1.1,6.1 даного Договору, позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованності від суми простроченої заборгованості, за кожний день прострочення (а.с.6).

Оскільки позичальник ОСОБА_4порушив строки платежів за зобовязаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 31 березня 2011 р. звернувся до суду, відповідач ОСОБА_4 повинен відповідно до п. 10.2 кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу пеню, яка на час розгляду справи судом складає 281,59 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_4 свої зобовязання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, в звязку з чим станом на березень 2011 року мав прострочену заборгованість за кредитом 19451,01 гривень, з яких:

-заборгованість за кредитом 16697,21гривень;

-відсотки за кредитом2475,18,гривні;

-пеня 281,59гривень.

Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачем ОСОБА_4 не спростований.

Відповідач ОСОБА_4 порушив умови укладеного договору, внаслідок чого його заборгованість перед банком за кредитним договором №014/11-173/046 від 10 грудня 2007 року, на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 19451,01 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 7.4 кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальником за кредитом,включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у разі невиконання позичальником умов у розділу 6 (а.с.5)

Тобто вимоги банку про дострокове повернення відповідачем, який прострочив виконання зобовязання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

Згідно статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсягу, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З метою забезпечення повернення кредиту було укладено договір поруки із ОСОБА_1, який з умовами договору ознайомився, то прийняв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність разом з ОСОБА_4 у разі невиконання договору.

Суд не може погодитись з доводами відповідача ОСОБА_1 та його представника, що оскільки ОСОБА_1 не підписав додаткову угоду про збільшення строку надання кредиту, то договір поруки є припиненим та ОСОБА_1 не несе відповідальності разом з ОСОБА_4 по заборгованності за кредитом.

Відповідно до матеріалів справи на 14 аркуші викладено погодження ОСОБА_1 на зміну умов Кредитного договору відповідно до Додаткової угоди та підтвердження його зобов'язання як поручителя відповідно до договору поруки від 10 грудня 2007 року, які зберігаються та забезпечують виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором № 014/11-173/046 від 10 грудня 2007 року із врахуванням внесених змін.

На даному погодженні підпис відповідача ОСОБА_1, яку він не спростував.

За наведених підстав та встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за Договором, процентів за користування кредитом та пені підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статей 526, 554, 611, 1054 ЦК України. Вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом стягнення суми заборгованості, процентів та пені з відповідачів солідарно.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України (яка діяла на час подання позову) із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 194,51 гривень.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, яка складає 19451,01 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 194,51 грн. (1% від 19451,01), які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» (яка діяла на час звернення позивача до суду) станом на час звернення позивача до суду 10 лютого 2010 року із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачувалися в розмірі 120 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825). При подачі позовної заяви позивачем сплачено 120 гривень (а.с. 21).

На користь позивача з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_1, підлягає стягненню 120 гривень.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ' ОСОБА_3 Аваль' до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Донецька область місто Дружківка вул. Поленова, 42, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: Донецька область місто Дружківка вул. Л.Іскри,17, ідентифікаційний номер НОМЕР_2на користь Публічне акціонерне товариство ' ОСОБА_3 Аваль' (р/р 290961279 МФО 335076 код по ЕДРПОУ 23346741) заборгованість по кредитному договору № 014/11-173/046 від 12.12.2007 року у розмірі 19453 (девятнадцаьт тисяч чотириста пятьдесят три) гривні 98 коп., судові витрати у вигляді державного мита у сумі по 97 (девяносто сім) гривень 26 коп. з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі по 60 (шістьдесят ) гривеньз кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар