Рішення № 63205039, 05.12.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/604/16-ц

2/221/277/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

за участю позивача - не з'явилася,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю відповідачки - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, законного представника малолітнього ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, про визнання договорів дарування недійсними,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2016 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_7. Після його смерті лишилась спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2 та нежитлової будівлі - магазину по АДРЕСА_4, які були набуті ним на підставі договорів дарування з його сином ОСОБА_8. Але відповідно до вимог закону, ним не було проведено державну реєстрацію нерухомості. Син - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. При житті її чоловік склав заповіт, згідно якого все майно заповідав дружині, тобто позивачу по справі, тому просила визнати за нею права власності на вищевказане майно. 07.07.2016 року ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договорів дарування недійсними. Посилалась на те, що у вересні 2008 року її чоловік ОСОБА_8 під впливом тяжких обставин був змушений здійснити відчуження вищевказаного майна шляхом укладення договорів дарування з його батьком ОСОБА_7. Укладення даних договорів не було вільним та не відповідало внутрішній волі її чоловіка. Тому просила визнати договори дарування квартири АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2 та нежилої будівлі - магазину по АДРЕСА_4 недійсними.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку зі станом здоров'я, але за участю її представника ОСОБА_9, яка в судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, оскільки договори дарування укладені з дотриманням вимог законодавства щодо його нотаріального посвідчення, відповідали внутрішній волі дарувальника. Позивач ОСОБА_4 в установлений законом строк прийняла спадщину. Відсутність факту державної реєстрації права власності на нерухоме майно є результатом необізнаності спадкодавця ОСОБА_7 В задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити в повному обсязі за її необґрунтованістю.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 на задоволенні зустрічного позову наполягала, а в задоволенні первісного позову просила відмовити в повному обсязі. Пояснила, що укладення договорів дарування її чоловіком було викликано тим, що він являвся фігурантом кримінального провадження, але фактично після укладення договорів все майно перебувало у користуванні її чоловіка. Між сином та батьком була домовленість, що після стабілізації ситуації все майно буде повернуто ОСОБА_8 також на підставі договорів дарування. Подання зустрічної позовної заяви викликано її бажанням захистити права її малолітнього сина ОСОБА_5

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити зустрічний позов, оскільки договори дарування, які уклав ОСОБА_8 зі своїм батьком ОСОБА_7 в 2008 році є недійсними, так як їх укладення було викликано тяжкими обставинами, а тому не відповідало його внутрішній волі. Після укладення договорів ОСОБА_8 продовжував користуватись спірними об'єктами нерухомості, сплачував комунальні платежі. Тому фактичної передачі обдарованому батькові нерухомості не відбулося. В задоволенні первісного позову просила відмовити за його необґрунтованістю.

Представник Служби у справах дітей Волноваської РДА в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що в задоволенні первісного та зустрічного позовів необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2008 року ОСОБА_8 подарував квартиру АДРЕСА_1 своєму батькові - ОСОБА_7, що підтверджується договором дарування квартири, посвідченим приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А. 24.09.2008 року за реєстровим номером № 1375 (а.с.18-19).

24.09.2008 року ОСОБА_8 подарував нежитлову будівлю - магазин по АДРЕСА_4 ОСОБА_7, що підтверджується договором дарування нежитлової будівлі-магазину, посвідченим приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А. 24.09.2008 року за реєстровим номером № 1376 (а.с.14-15).

З договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_11 30.09.2008 року за реєстровим номером № 6145 встановлено, що ОСОБА_8 30.09.2008 року подарував квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_7 (а.с.16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).

За час спільного життя з ОСОБА_2 в них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.70).

Із заповіту, складеного 02.07.2014 року о 10.00 годині в с. Хлібодарівка Волноваського району Донецької області, посвідченого ОСОБА_12 - секретарем виконавчого комітету Хлібодарівської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за №18, встановлено, що ОСОБА_7 заповів все майно своїй дружині ОСОБА_4 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.10.2015 року за №282/02-31 встановлено, що ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, оскільки право власності за померлим ОСОБА_7 на об'єкти нерухомого майна, набуті на підставі договорів дарування, за його життя зареєстровані не були (а.с.29).

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_8 уклав договори дарування із своїм батьком ОСОБА_7 через те, що він перебував під слідством. Після чого ОСОБА_8 продовжував користуватися зазначеними об»єктами нерумості.

Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 статті 334 ЦК України закріплено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Оскільки спадкодавцем ОСОБА_7 не було проведено державну реєстрацію права власності на нерухомість, він не є власником вищевказаних об'єктів нерухомого майна, що позбавляє можливості, в тому числі, передати її за заповітом своєму спадкоємцеві - дружині ОСОБА_4

З приводу посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на недійсність укладених договорів дарування суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 4 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 210 ЦК України закріплено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, оскільки ОСОБА_7 не було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, правочин є не вчиненим, тобто нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, підстави для визнання права власності на квартири та нежитлову будівлю-магазин за ОСОБА_4 відсутні, оскільки за життя спадкодавець ОСОБА_7 не здійснив державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що позбавляє його можливості, зокрема, заповісти його ОСОБА_4

Крім того, відсутні також підстави для задоволення зустрічного позову про визнання договорів дарування квартир та нежитлової будівлі - магазину недійсними, у зв'язку з тим, що відповідно до Цивільного Кодексу України вони є нікчемними, тому визнання їх недійсним судом не вимагається.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 182, 203, 210, 215, 334 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, законного представника малолітнього ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності відмовити.

В задоволенні зустрічного цивільного позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, про визнання договорів дарування недійсними відмовити.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С.Овчиннікова

05.12.2016