Ухвала суду № 63204843, 09.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6554/16

Справа №760/19120/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним патенту України НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнання недійсним патенту України НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» та визнання недійсним патенту України НОМЕР_3 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_3», -

В С Т А Н О В И В :

09.11.2016 позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою у якій просив суд: визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на винахід ««ІНФОРМАЦІЯ_1 » від дати публікації відомостей про його видачу; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в Офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним патенту України патенту № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» від дати публікації відомостей про його видачу; визнати недійсним патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» від дати публікації відомостей про його видачу; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в Офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним патенту України патенту № НОМЕР_2 на корисну модель «Лінія виготовлення виробів з деревини,» від дати публікації відомостей про його видачу; визнати недійсним патент України № НОМЕР_3 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_3» від дати публікації відомостей про його видачу; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в Офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним патенту України патенту № НОМЕР_3 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_3» від дати публікації відомостей про його видач.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 1378 грн.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дев'ять самостійних немайнових вимог.

Проте позивачем сплачено за 6 немайнових вимог, щодо інших заявлених вимог доказів сплати судового збору не надано. А тому позивачу необхідно доплатити судовий збір за заявлені ним вимоги.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним патенту України НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнання недійсним патенту України НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» та визнання недійсним патенту України НОМЕР_3 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_3» - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Усатова