Ухвала суду № 63204065, 01.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59714/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., за участю секретаря Медведєвій М.Г., сторін кримінального провадження - прокурора Тамразова І.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві Барабаш О.М. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця місті Біла Церква, Київської області, громадянина України, який розлучений, не працює, не зареєстрований на території України, проживає (зі слів) у АДРЕСА_1, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2016 року слідчий СВ Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві Барабаш О.М., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Тамразовим І.О., звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках строку досудового розслідування кримінального провадження до 06.01.2017 року, що обумовлено необхідністю проведення певного кола процесуальних та слідчих дій та відсутністю підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на непов'язаний з триманням під вартою. В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено ряд слідчих та процесуальних дій, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки по кримінальному провадженню необхідно виконати наступне: провести судову психіатричну експертизу; провести судову технічну експертизу документа по відтисках печатки; виконати вимоги ст. 291 КПК України, шляхом складання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, із наступним врученням копії відповідних документів підозрюваним їх законним представникам та захисникам. Таким чином, завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені у встановлений законом строк не представляється можливим. Без проведення вказаних вище дій, завершити досудове розслідування у встановленому законом порядку та строки, оскільки це призведе до порушення конституційних прав підозрюваного на захист. Наявні ризики не зменшились, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення. Встановлено наявність ризиків та обставин, за яких інші запобіжні заходи унеможливлять запобіганню вказаних ризиків, та не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з викладених в клопотанні обставин. Захисник проти задоволення клопотання заперечував, пославшись на необгрунтованість підозри та безпідставність заявлених прокурором ризиків, просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на непов'язаний з триманням під вартою. Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Вивчивши клопотання та дослідивши письмові докази у матеріалах, якими воно обґрунтовується, заслухавши обґрунтування сторін кримінального провадження та оцінивши у сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на необгрунтованість підозри та безпідставність заявлених прокурором ризиків, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП України в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12016100060006575 від 06.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.10.2016 року, близько 14.40 години, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, переслідуючи корисний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом прибув до Державного підприємства МВС України «Інформ - Ресурси», що розташоване за адресою: місто Києв, Військовий Проїзд, 8. Перебуваючи у вказаній установі, ОСОБА_1 звернувся до начальника юридичного відділу даного підприємства ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, представившись фахівцем з приймання майна філій у місті Києві та Київській області Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_7 та пред'явивши завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення №103 на ім'я останнього. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 надав представникові ДП МВС України «Інформ - Ресурси» завідомо підроблені документи: вимогу старшого державного виконавця ВДВС Печерського районного управління у місті Києві №264/8 від 05.10.2016 року від імені ОСОБА_8, завірену печаткою, супровідний лист №1256/4/16 від 13.08.2016 року, виданий від імені ОСОБА_8, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43259301 від 13.05.2014 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43259301 від 13.05.2014 року, постанову про розшук майна боржника ВП №4325 9301 від 19.12.2014 року, тим самим використовуючи вищезазначені документи з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1, який перебував на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: місто Київ, вул.Набережно Лугова, 4, у зв'язку із вилученням як арештованого майна. Однак, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку із викриттям його злочинної діяльності представником ДП МВС України «Інформ - Ресурси».

06.10.2016 року слідчим відділом Печерського УП ГУНП у місті Києві за даним фактом розпочато досудове розслідування за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060006578, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

06.10.2016 року вказані матеріали досудових розслідувань об'єднані в одне провадження за №12016100060006575 і продовжено досудове розслідування.

ОСОБА_1 затриманий на місці вчинення злочину 06.10.2016 року о 16 годині 15 хвилин, що є фактичним часом затримання особи.

06.10.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2016 клопотання задоволено та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.12.2016 включно.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінальних правопорушень, зазначені обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування сукупністю даних, наявні докази підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в яких підозрюється ОСОБА_1 Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, про підозру у вчиненні яких йому повідомлено,є обґрунтованою та дає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування. Слідчий суддя вважає, що у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. При цьому зазначається, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину і надавати юридичну кваліфікацію вчиненим діям. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Слідчий суддя вважає, що наразі існують реальні ризики, які пов'язані з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1: тяжкість інкримінованих діянь, його характер, загроза призначення суворого покарання, можливість незаконного впливу на свідків, ухилення від слідчого та суду, продовження злочинної діяльності. Слідчий суддя, у відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини за інкримінованими статтями, конкретні обставини вчиненні правопорушення, зокрема, місце та спосіб його вчинення, дані про особу підозрюваного: ОСОБА_1 характеризується посередньо, офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається, приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, встановив, що наведені у ньому дані, виклад зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, яка ґрунтується на доданих прокурором до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на можливу причетній ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень. Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконані об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри. Отже, слідчий суддя, вчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зроблені органом досудового розслідування відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших учасників у кримінальному провадженні. Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими. Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу в мінімальних межах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжкого злочину в розмірі 80 мінімальних заробітних плат.

Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві Барабаш О.М. - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 05 січня 2017 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 грн. (сто десять тисяч двісті сорок гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування по 05 січня 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протяго 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде проголошено 05.12.2016 року о 13-50 год.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.