Рішення № 6320310, 23.11.2007, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-5003/2007р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

23 листопада 2007 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Нікіфорова М.Ю.

при секретарі - Рибалко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ВАТ „Сілур", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Харцизьку про стягнення недоплати сум відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, вказуючи, що, вона працювала на підприємстві відповідача ВАТ „Сілур", де отримала професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 18 серпня 1991 року вона втратила 60% працездатності та визнана інвалідом 3-ї групи. У зв"язку з професійним захворюванням відповідач з серпня 1991 року виплачував їй відшкодування шкоди. З 1 травня 1992 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року № 276 „О заходах по виконанню постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року з урахуванням отриманої пенсії 1441 крб. виплачувалось відшкодування шкоди - 4348,29 крб. З 19 серпня 1992 року ступінь втрати професійної працездатності змінився, було встановлено 50% втрати і з цього часу їй виплачувалось відшкодування шкоди - 3383,41 крб і пенсія 1441 крб. З 24 листопада 1992 року діє Закон України „Про охорону праці", який передбачає, що виплата відшкодування шкоди здоров"ю виплачується робітнику в повному обсязі, при цьому пенсія та інші доходи не враховуються. Відповідачем ВАТ „Сілур" вірно був розрахований заробіток їй за січень - квітень 1992 року в розмірі 9648,82 крб. З 01 серпня 1992 року згідно наказу № 158 від 27 липня 1992 року на підприємстві були підвищені тарифні ставки та оклади в 2 рази, але відповідач даний коефіцієнт для перерахунку розміру відшкодування шкоди не застосував зовсім. З 01.12.1992 року згідно з наказом № 1113 від 14 грудня 1992 року відповідач знов підвищив тарифні ставки та оклади, та збільшив суму втраченого заробітку в 2 рази, але застосував це збільшення не до всієї суми відшкодування, а тільки до суми виплати - 3383,41 крб. без урахування пенсії. У зв"язку з незастосуванням коефіцієнта 2 з 01 серпня 1992 року, а потім і в зв"язку з неправильним застосуванням інших коефіцієнтів ця помилка потягла за собою неправильне нарахування сум відшкодування шкоди. Таким чином, при застосуванні всіх коефіцієнтів, в тому числі і від 01 серпня 1992 року розмір заробітної плати та сум відшкодування, недоплата сум відшкодування буде складати 7785,12 грн. Згідно попереднього рішення суду на її користь було стягнуто 1120 грн., які вона отримала, то недоплата буде складати - 6665,12 грн. Сума щомісячної страхової виплати повинна складати на 01 квітня 2001 року -164,69 грн. до зміни ступеня професійної працездатності та щорічного підвищення розміру страхових виплат. З квітня 2001 року ФСС НВВ почав виплачувати їй страхові виплати у розмірі 85,05 грн., як було розраховано згідно попереднього рішення суду, однак фактично повинно були проводити виплати з суми 164,69 грн. Просить стягнути з ВАТ „Сілур" недоплату відшкодування шкоди в сумі 4620,80 грн., а також зобов"язати ФСС НВВ з 01 квітня 2001 року проводити виплату відшкодування шкоди щомісячно в сумі 164,69 грн. та провести перерахунок виплачених сум з врахуванням ступеня працездатності та щорічних підвищень сум відшкодування.

Позивачка та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача - ВАТ „Сілур" у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що доводи позивачки щодо наявності вини ВАТ "Сілур" у незастосуванні коефіцієнта підвищення тарифних ставок з 1.08.1992р. не відповідають дійсності, оскільки ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.09.2007р. по справі №2-430/07 було встановлено, що матеріали справи

містять довідку про підвищення тарифних ставок працівникам ВАТ "Сілур", в т.ч.1 застосування коефіцієнта "2" з 1 .08.1992р. Відповідно до вимог ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями по справі, що набрали законної чинності, не доказуються при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті ж самі сторони або особа, відносно якого встановлені ці обставини. Тому не підлягає доказуванню відсутність вини ВАТ "Сілур" в тому, що при постановленні рішення від 20.04.2001р. судом не було враховано даний коефіцієнт. Крім того, відповідно до Правил відшкодування шкоди, які діяли на той час, вимоги про перерахунок сум відшкодування шкоди підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. У взяьзку з цим вважає вимоги позивачки необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача - Виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві м.Харцизька у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивачці було відомо про те, що з 01.08.1992 року на підприємстві були підвищені тарифні ставки. Вважає, що вина в неправильному нарахуванні сум відшкодування шкоди з боку ВАТ "Сілур". Крім того, на момент розгляду справи закінчився строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованими та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що позивачка працювала на підприємстві відповідача ВАТ "Сілур", де отримала професійне захворювання.

Згідно висновку МСЕК з серпня 1991р. позивачка втратила 60% професійної працездатності, визнана інвалідом 3 групи.

У відповідності до постанови КМУ №276 від 26.05.1992р. "Про заходи по виконанню постанови Верховної Ради України від 29.04.1992р. "Про підвищення соціальних гарантій для населення" з 1.05.1992р., виходячи з фактичного заробітку працівника по його професії за січень-квітень 1992р., з урахуванням отриманої пенсії в розмірі 1441крб. позивачці виплачувалось відшкодування шкоди в сумі 4348,29крб.

Згідно висновку МСЕК від 19.08.1992р. ступінь втрати працездатності позивачці встановлений 50% і з цього часу з урахуванням отриманої пенсії 1441крб. їй виплачувалось відшкодування шкоди в розмірі 3383,41крб.

Заробіток позивачки за січень-квітень 1992р. склав 9648,82крб., з урахуванням ступеня втрати працездатності 50% повна сума відшкодування шкоди становила 4824,41крб.

З 24.11.1992р. вступив в дію Закон України "Про охорону праці", ст.. 11 якого передбачає, що виплата відшкодування шкоди здоров'ю виплачується працівнику в повному обсязі, при цьому пенсія та інші доходи не враховуються. Таким чином, з цього часу позивачка мала право на отримання суми відшкодування шкоди в розмірі 4824,41крб.

Згідно з п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків перерахування розміру відшкодування шкоди проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств.

Згідно з наказом №158 від 27.07.1992р. з 1.08.1992р. на ВАТ "Сілур" були підвищені тарифні ставки та оклади в 2 рази, але даний коефіцієнт для перерахунку сум відшкодування шкоди позивачці відповідачем не застосований.

Згідно з наказом №1113 від 14.12.1992р. з 1.12.1992р. на ВАТ "Сілур" тарифні ставки та оклади були підвищені в 2 рази, але вказаний коефіцієнт при перерахунку сум відшкодування шкоди позивачці був застосований не до всієї суми відшкодування шкоди, а до її частини, яка виплачувалась їй з урахуванням суми отриманої пенсії, тобто до 3383,41крб., що є порушенням вимог ст.. 11 Закону України "Про охорону праці" та наказу №247 від 26.03.1993р., згідно з яким на ВАТ "Сілур" необхідно було з 1.12.1992р. провести перерахунок сум відшкодування шкоди, виходячи з вимог ст.. 11 вищевказаного закону, усім особам, які отримали травми на заводі до 15.03.1993р. Тобто перерахунку підлягала повна сума відшкодування шкоди в розмірі 4824,41крб.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ВАТ "Сілур" про те, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення суми недоплати при постановленні рішення від 20.04.2001р. при наявності в матеріалах справи довідки про підвищення тарифних ставок на ВАТ "Сілур" з 1.08.1992р. на коефіцієнт "2" суд визначив суму відшкодування без врахування вказаного коефіцієнта, у зв'язку з чим не потребує і доказування наявності вини підприємства в незастосуванні даного коефіцієнта, оскільки наявність такої довідки ще не свідчить, що вказаний коефіцієнт був застосований підприємством при визначенні розміру відшкодування шкоди позивачці, і в судовому засіданні встановлено, що з 1.08.1992р. коефіцієнт "2" для визначення розміру відшкодування шкоди Під гайній В.А. дійсно не застосований, проти чого фактично не заперечував представник відповідача ВАТ "Сілур" в судовому засіданні.

Таким чином, незастосування коефіцієнта 2 з 1.08.1992р., та невірне застосування в подальшому інших коефіцієнтів призвело до неправильного нарахування позивачці сум відшкодування шкоди.

При застосуванні усіх коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів позивачці

недоплачено 7785,12 грн. з наступного розрахунку:

ПеріодКо еф іци ен тРозрахунокВиплаченоНедоплата1.08.1992- 1.12.1992 4 місяці24824,41крбх2=9648,82крбх4міс=38595,28крб3383,41кр бх4міс=13 533,64крб25061,64к рб1.12.1992-30.04.1993 5 місяців29648,82крбх2=19297,64крбх5міс=96488,20крб41039крб55449,2кр б1.05.1993-31.05.1993219297,64крбх2=38595,28крб16415крб22180,28к рб1.06.1993-1.09.1993 3 місяці238595,28крбх2=77190,56крбхЗміс=231571,68крб98493крб133078,68 крб1.09.1993- 1.12.1993 3місяці2,577190,56крбх2,5=192976,40крбхЗміс=578929,20крб246234крб33269,20к рб1.12.1993- 1.02.1994 2місяці2,4 64192976,40крбх2,464=475493,85крбх2міс= =950987,70крб404481крб546506,70 крб1.02.1994- 1.10.1994 8місяців2475493,85крбх2=950987,70крбх8міс= =7607901,60крб3235850кр б4372051,6 0крб1.10.1994- 1.02.1995 4місяці2950987,70крбх2=1901975,40крбх4міс= =7607901,60крб3235850крб4372051,6 0крб1.02.1995- 1.06.1995 4місяці21901975,40крбх2=3803950,80крбх4міс= =15215803,20крб6471701кр б8744102,2 0крб1.06.1995- 1.10.1995 4місяці2,53803950,80крбх2,5=9509877крбх4міс= =38039508крб16179254крб21860254крб1.10.1995- 1.04.1996 6місяців1,59509877крбх1,5=14264815,50крбх6міс= =85588893крб36403326крб49185567крб

1.04.1996- 1.10.1996 6місяців11,514264815,50крбх 1,5=21397223,25крбх6міс= =128383339,50крб54604984к рб73778355, 5крбУсього недоплата за період з 1.08.1992 по 1.10.1996р. 163160927,60крб = 1631,60грн.склала:1.10.1996- 1.03.1999 29місяців11,1213,97грн.х1,1=235,30грн.х29міс.=6823,70грн.2902,90гр н3920,80грн1.03.1999 1.04.2001 25 місяців-Ступень втрати працездатності - 35% Сума відшкодування шкоди з розрахунку 35% втрати працездатності: 235,30грн.х2=470,73грн (середній заробіток) х 35%=164,76грн. 164,76грн.х25міс. = 4119грн.1884,85гр н2234,15грнУсього недоплата становить7785,12грн.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди " від 27.03.1992р. №6 вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з урахуванням усіх коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів позивачці підлягає стягненню з ВАТ "Сілур" недоплата по відшкодуванню шкоди за період з 1.04.1998р. по 1.04.2001р.

Так, з 1.04.1998р. по 1.03.1999р. розмір недоплати становитиме 1487,20грн з наступного розрахунку: (235,3грн.х11міс) - (100,1грн. х 11 міс) = 2588,3грн. - 1101,1грн. = 1487,2грн, де 235,3грн. - сума відшкодування шкоди, яка підлягала виплаті в цей період, 100,1грн. - сума відшкодування шкоди, яка фактично виплачена, 11 міс. - період проведення виплат.

За період з 1.03.1999р. по 1.04.2001р. сума недоплати відповідно до наведеного в таблиці розрахунку становить 2234,15грн.

Усього за період з 1.04.1998р. по 1.04.2001р. сума недоплати сум відшкодування шкоди під гайній становитиме 3721,35грн.

Згідно рішення Харцизького міського суду від 20.04.2001р., залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 11.06.2001р., на користь позивачки було стягнуто недоплату в сумі 1120грн, і в судовому засіданні достовірно встановлено, що вказану суму вона отримала.

З урахуванням цієї суми загальна сума недоплати буде становити 2601,35грн., яка підлягає стягненню з відповідача ВАТ "Сілур".

З 1.04.2001р. сума щомісячної страхової виплати з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності 35% повинна становити 164,76грн. з наступного розрахунку: 470,73грн. х35%=164,76грн., де 470,73грн. середній заробіток позивачки станом на 1.03.1999р.

З 1.04.2001р. відповідач - Фонд соціального страхування в м. Харцизьку проводив позивачці виплату щомісячних страхових сум в розмірі 85,05грн., які були розраховані відповідно до рішення Харцизького міського суду від 20.04.2001р.

Однак, враховуючи, що вказана сума була розрахована невірно, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача - Фонд соціального страхування в м. Харцизьку проводити з 1.04.2001р. виплату щомісячних страхових сум із розрахунку 164,76грн. і провести перерахунок виплачених сум з 1.04.2001р. з урахуванням зміни ступеня втрати професійної працездатності та щорічних підвищень сум відшкодування.

Таким чином, суд встановив, що вимоги позивачки є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.. 11 Закону України "Про охорону праці", п.28,43 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної

працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків , ст.. ст..

10, 11, 60, 88, 174, 212, 213, 214,215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з ВАТ "Сілур" (м.Харцизьк, вул..Філатова,9 р\р 26009320979901 в АБ "Південний" 65014 м.Одеса МФО 328209, ОКПО 20953647) на користь ОСОБА_1,3.05.1955р.н., ур. м.Макіївка, недоплату відшкодування шкоди за період з 1.04.1998р. по 1.04.2001р. в сумі 2601,35грн.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Харцизьку проводити ОСОБА_1 виплату щомісячних страхових сум із розрахунку 164,69грн. щомісячно з 1.04.2001р.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Харцизьку провести перерахунок страхових сум із розрахунку 164,69грн. щомісячно з 1.04.2001р. з врахуванням ступеня втрати працездатності та щорічних підвищень сум відшкодування.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.