Ухвала суду № 63202900, 29.11.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/746/16 Справа № 712/4212/15-к Категорія: ч. 3 ст. 368 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 з участю прокурораОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7, захисників обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2015 р., яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначено покарання у виді пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням 9 рангу державного службовця.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 829 грн. 93 коп.

Вирішена доля речових доказів в порядку ст.100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді начальника управління ветеринарної медицини в Черкаському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Черкаського району Черкаської області, призначений на посаду 31 березня 2014 року згідно з наказом голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України ОСОБА_12 № 130-к, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану йому владу та службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, 26.02.2015 близько 15 години 45 хвилин, знаходячись в салоні автомобіля «Шкода октавіа» неподалік від ресторанного комплексу «FOREST», що по вул. Пальохи, 25 в м. Черкаси, одержав від офіційного (уповноваженого) лікаря ветеринарної медицини, який здійснює контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог законодавства ТОВ «Тамако-Інвест» ОСОБА_13, і згідно із вимогами Закону України «Про ветеринарну медицину» підконтрольний у своїй діяльності Управлінню ветеринарної медицини в Черкаському районі, неправомірну вигоду в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень за включення його до штатного розпису Черкаської районної ветеринарної лікарні в Черкаському районі і залишення йому статусу офіційного лікаря ветеринарної медицини на певний час. достовірно знаючи про те, що 20.01.2015 особисто підготував лист на Головне управління ветеринарної медицини в Черкаській області про клопотання перед Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України щодо надання права видачі ветеринарних документів спеціалістам ветеринарної медицини Черкаської районної державної лікарні ветеринарної медицини, включивши в додатковий список спеціалістів ветеринарної медицини Черкаського району, яких виключено з переліку офіційних лікарів - ОСОБА_13.

Органами досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачувався за ч.3 ст.368 КК України.

16.09.2015 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області 18 листопада 2015 року, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишено без задоволення, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 задоволено. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2015 р. відносно ОСОБА_9 змінено та вирішено вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1 ст.190 КК України на три роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від призначеного покарання з випробувальним терміном один рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього обовязки: не виїжджати за межі України без дозволу КВІ, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та перебування. В решті вирок суду залишено без зміни. Звільнено ОСОБА_9 з під варти в залі суду.

09 червня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 листопада 2015 року скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що порушено повторну участь судді у кримінальному провадженні, що є істотним порушенням кримінально процесуального закону та тягне безумовного скасування ухвали суду.

За згодою учасників процесу було прийнято рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд в суді апеляційної інстанції в звязку з заміною судді Євтушенка В.Г. на суддю Єльцова В.О..

В поданих апеляційних скаргах:

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, повноти, неупередженості, всебічності та обєктивності судового розгляду, подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого правопорушення та особі обвинуваченого. При цьому зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_9 не врахував обставини справи і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією статті за якою він обвинувачується, а тому просив ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_9 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки, з конфіскацією майна, з позбавленням 9 рангу державного службовця.

Захисник обвинувачуваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10, просить змінити вирок суду першої інстанції, перекваліфікувавши його дії з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді даного кримінального провадження, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильній кваліфікації дій ОСОБА_9.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9В адвокат ОСОБА_11, в поданій апеляційній скарзі ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції шляхом перекваліфікації його дій з ч.3 ст.368 на ч.1 ст.190 КК України та призначення йому покарання в межах санкції цієї статті. Обґрунтовуючи вказані вимоги звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до ст. 368 КК України отримання неправомірної вигоди, передбачає отримання службовою особою винагороди в інтересах хабародавця з використанням своїх повноважень. Однак ОСОБА_9 не був уповноваженим вплинути будь-яким чином на перебування ОСОБА_13 на посаді офіційного лікаря до 11.04.2015 р. і не міг вжити заходів впливу на Головного державного лікаря ветеринарної медицини з цією метою, через те, що підпорядкований йому по службі, а також не міг вплинути на перебування ОСОБА_13 на цій посаді на певний час іншим чином, так як 20.01.2015 р. направив Головному лікарю ветеринарної медицини Черкаської області лист з проханням виключення зі списку переліку офіційних лікарів ветеринарної медицини ОСОБА_13, в зв'язку з тим, що ОСОБА_13 перебуває на цій посаді в порушення вимог ветеринарного законодавства. А отже на думку апелянта ОСОБА_9 мав намір заволодіти грошима ОСОБА_13 шляхом обману.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9В адвокат ОСОБА_8, в апеляційній скарзі просить вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 16.09.2015 р. відносно ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 368 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження в звязку з відсутністю складу злочину та достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді з вичерпанням можливості їх отримання. Так апелянт посилається на те, що в діях її підзахисного відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, але вбачається склад злочину іншого кримінального правопорушення. Дії ОСОБА_9 з самого початку були направлені на отримання грошових коштів від ОСОБА_13М шляхом обману. Про це заявляв і сам ОСОБА_9, і це підтверджується зібраними по справі доказами. ОСОБА_9 не збирався ні з ким домовлятися чи ініціювати звернення з тим, щоб ОСОБА_13 залишили на роботі до Пасхи. Далі обіцянок, що він це зробить справа не дійшла. Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України, шахрайство заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обєктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства. Тобто, обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього, а також участь в цих діях самого потерпілого. Але орган обвинувачення не розглядав дії її підзахисного саме за цією статтею, оскільки мали на меті створити інший злочин, передбачений ст. 368 КК України. За вказаних обставин вважає, що обвинувальний вирок повинен бути скасований, оскільки в ході досудового розслідування та судового слідства вина її підзахисного ОСОБА_9 в скоєному кримінальному правопорушенні не була доведена.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просила залишити апеляційні скарги захисників без задоволення, захисника ОСОБА_8 яка підтримала апеляційну скаргу та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, обвинувачуваного ОСОБА_9, який підтримав апеляційні скарги захисників та просив задовольнити з наведених підстав, провівши частково повторне дослідження доказів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим на підставі обєктивно зясованих обставин.

Вказані вимоги поширюються і на процесуальні рішення, прийняті в даному кримінальному провадженні.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчинені злочину при обставинах викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були детально проаналізовані судом та наведені у вироку.

Незважаючи на те, що ОСОБА_9 винним себе у отриманні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища не визнав, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав його винним у вчинені інкримінованого злочину.

Так вина ОСОБА_9 підтверджується сукупністю доказів досліджених в суді першої інстанції:

- показаннями свідка ОСОБА_13, який в суді апеляційної інстанції повідомив що він працював на посаді уповноваженого лікаря ветеринарної медицини ТОВ « Тамако - Інвест » з 2011 року. 15 січня 2015 року його та керівників підприємства викликав обвинувачений, який повідомив, що потрібно звільнятися з підприємства, оскільки він порушує вимог Закону України « Про безпеку та якість харчових продуктів ». В лютому свідок зустрічався з ОСОБА_9, просив залишити його на посаді - обвинувачений обіцяв, що якщо свідок звільниться з підприємства, то його візьмуть на посаду в районну лікарню. ОСОБА_13 просив ОСОБА_9 дати йому допрацювати на підприємстві до Великодня (12.04.2015 року), на що останній сказав, що за це необхідно заплатити кошти - 1000 доларів США. Оскільки курс зростав, то домовилися, що він візьме суму по меншому курсу, в гривнях.. Зі слів ОСОБА_9, частину цих коштів йому потрібно було віддати комусь в обласному управлінні ветеринарної медицини. Оскільки він не мав таких коштів, то звернувся до УБОЗ із відповідною заявою та під контролем співробітників міліції передав ОСОБА_9 хабар - 12 000 гривень - в автомобілі ОСОБА_9 біля магазину « Гранд - Маркет » по вул. Можайського Шевченка, аналогічні показання свідок надав в суді апеляційної інстанції;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який в суді першої інстанції повідомив, що працює начальником відділу державної інспекції в Головному управлінні ветеринарної медицини в Черкаській області, що через їх відділ проходили подання до Головного державного інспектора ветеринарної медицини України ( в тому числі і в січні 2015 року щодо позбавлення ОСОБА_13 статусу уповноваженого лікаря ветеринарної медицини ), та підтвердив, що відповідне подання вноситься на адресу Головного державного інспектора обласним управлінням лише на підставі подання начальника управління ветеринарної медицини району;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в суді першої інстанції повідомив, що працює начальником Черкаської районної державної лікарні ветеринарної медицини, і що в січні 2015 року він був присутній під час розмови в кабінеті ОСОБА_9, в ході якої останній повідомив ОСОБА_16 та директору підприємства, що ОСОБА_16 не має права видавати ветеринарні документи, оскільки не є уповноваженим лікарем ветеринарної медицини та не перебуває в штаті відповідного управління;

- показаннями свідка ОСОБА_17, яка повідомила в суді першої інстанції, що працює головним спеціалістом управління ветеринарної медицини в Черкаському районі та пояснила, що в січні 2015 року за вказівкою ОСОБА_9, готувала листи № 4 та № 5 від 20.10.2015 року до обласного управління ветеринарної медицини;

- показаннями свідка ОСОБА_18, який в суді першої інстанції повідомив, що працює директором ТОВ « Тамако - Інвест », що ОСОБА_16 знаходиться в штаті його товариства як ветеринарний лікар. Та його було повідомлено, що ОСОБА_16 буде виключено зі списку лікарів ветеринарної медицини і щоб він шукав на підприємство іншого ветеринарного лікаря, тому що змінилося законодавство і тепер ОСОБА_16 не буде в штаті ветеринарної служби. Після розмови з ОСОБА_16, він йому пояснив, що його « виштовхують » з посади ветеринарних лікарів і він порадив йому вирішувати ці питання самостійно.

- показаннями свідка ОСОБА_19, директора ТОВ « Черкаський рибкомбінат », що після Різдвяних свят в 2015 році він за дорученням ОСОБА_18 ( який є його родичем ) зі ОСОБА_16 їздили до управління ветеринарної медицини в Черкаському районі, де зустрічалися з ОСОБА_15 та ОСОБА_9 в кабінеті останнього, під час якої ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_16 буде позбавлений статусу уповноваженого лікаря ветеринарної медицини і що підприємству треба буде шукати нового ветеринарного лікаря. Про результати розмови свідок повідомив ОСОБА_18;

- наказом про призначення ОСОБА_9 на посаду начальника управління ветеринарної медицини в Черкаському районі № 130-квід31.03.2014року(т. 1а 84);

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.02.2015 року (т. 1 а 8 - 9 ), про факт вимагання в нього неправомірної вигоди керівником державної установи;

- протоколом проведення спеціального слідчого експерименту ( т. 1 а 18 - 34 ), в ході якого було оглянуто грошові кошти в сумі 12 000 гривень, , знято з них ксерокопії, помічено їх спеціальною хімічною речовиною, зразки якої також було відібрано. Вказані кошти були вручені ОСОБА_13 для подальшого використання при проведенні заходів по підтвердженню фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди;

- протоколом огляду місця події від 26.02.2015 року (т. 1 а 35 - 39 ), в ході якого в ОСОБА_9 було виявлено грошові кошти в сумі 12000 гривень зі слідами спеціальної хімічної речовини; також із застосуванням ультрафіолетового освітлення було оглянуто руки ОСОБА_9 і його гаманець, на яких виявлено нашарування речовини яскраво - жовтого кольору, та зроблено змиви з його рук. Вказані грошові кошти, гаманець та змиви з рук ОСОБА_9 були вилучені;

- показами свідка ОСОБА_20, який у суді першої інстанції підтримав покази, надані на досудовому слідстві та пояснив, що він був понятим при врученні, помітці грошових коштів, та при огляді місця події, під час якого в ОСОБА_9 було вилучено грошові кошти і зроблено змиви з рук, які світилися в ультрафіолетових променях;

- аналогічними показами свідка ОСОБА_21, іншого понятого під час проведення вказаних слідчих дій;

- висновком судової хімічної експертизи № 2/362 від 11.032015 року (т. 1 а 143 - 151), згідно якого на грошових купюрах, гаманці та на тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_9, які були вилучені під час огляду місця події 26.02.2015 року, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору, та має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка;

- висновком судової технічної експертизи № 1/282 від 18.032015 року ( т. 1 а 203 -208 ), що грошові купюри, вилучені у ОСОБА_9 при огляді місця події 26.02.2015 року, виготовлені підприємством, яке здійснює випуск гривень для Національного банку України;

- протоколом огляду речових доказів від 23.04.2015 року ( т. 2 а. с. 51 ), в ході якого було оглянуто контрольний тампон; марлеві тампони зі змивами з рук ОСОБА_9, гаманець чорного кольору, що належить ОСОБА_9;

- протоколами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні (т. 2 а 81,82,87 ), в ході яких було задокументовані неправомірні дії ОСОБА_9;

- протоколами огляду речових доказів карт пам'яті, що містять аудіо-, відеозаписи ( т. 2 а. 83 86, 89 - 90 ) та відповідними матеріальними носіями інформації, аудіо- та відеозаписи, якими повністю викриваються злочинні дії ОСОБА_9;

В результаті досліджених у судовому засіданні цілого ряду доказів і зокрема пояснень свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_9 за своїм службовим становищем дійсно мав вирішувати питання включення ОСОБА_13 до штатного розпису Черкаської районної ветеринарної лікарні в Черкаському районі і залишення йому статусу офіційного лікаря ветеринарної медицини на певний час.

Що ж стосується доводів захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_9 не мав наміру на отримання хабару, а з самого початку його дії були направлені на отримання грошових коштів від ОСОБА_13М шляхом обману є надуманими та спростовуються наступним.

Так з показів ОСОБА_13 чітко вбачається, що ОСОБА_9 під час розмови в його кабінеті, пропонував ОСОБА_13 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 дол. США за невнесення відомостей до Головного державного інспектора ветеринарної медицини України ( в тому числі і в січні 2015 року щодо позбавлення ОСОБА_13 статусу уповноваженого лікаря ветеринарної медицини ).

Крім того, свідок ОСОБА_17, підтвердила той факт що в січні 2015 року за вказівкою ОСОБА_9, готувала листи № 4 та № 5 від 20.10.2015 року до обласного управління ветеринарної медицини, про позбавлення ОСОБА_13 статусу уповноваженого лікаря ветеринарної медицини, що вказує на те, що ОСОБА_9 маючи повноваження готувати списки та подавати за його підписом до Головного управлінням ветеринарної медицини в Черкаській області звернення до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України про виключення ОСОБА_13 зі списку уповноважених ( офіційних ) лікарів ветеринарної медицини..

Що свідчить проте, що ОСОБА_9 отримав неправомірну вигоду в сумі 12000 грн. від ОСОБА_13 за включення останнього до штатного розпису управління ветеринарної медицини в Черкаському районі, оскільки достовірно знав про те, що 20.01.2015 року особисто він підготував лист на Головне управління ветеринарної медицини в Черкаській області про клопотання перед Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України щодо надання права видачі ветеринарних документів спеціалістам ветеринарної медицини Черкаської районної державної ветеринарної медицини, включивши в додатковий список спеціалістів ветеринарної медицини Черкаського району, яких виключено з переліку офіційних лікарів.

Доводи сторони захисту з приводу того, що до повноважень ОСОБА_9 не відносились питання з надання чи залишення ОСОБА_13 статусу уповноваженого лікаря ветеринарної медицини чи включенням його до штатного розпису Черкаської районної лікарні ветеринарної медицини спростовується рядом нормативних документів.

Згідно положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження (затвердженого Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 45 від 01.09.2000 року ), п.п. 2.1. якого визначає, що організація державного ветеринарного нагляду й контролю покладається на головних державних інспекторів ветеринарної медицини, їх заступників та державних інспекторів ветеринарної медицини районів, які координують діяльність відповідних служб ветеринарної медицини підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та офіційних лікарів ветеринарної медицини, їх заступників. П.п. 2.2.1. вищевказаного Положення визначає, що офіційні лікарі ветеринарної медицини та їх заступники підпорядковуються головним державним інспекторам ветеринарної медицини районів;

Як вбачається з матеріалів провадження наказом № 130-к від31.03.2014року ОСОБА_9 призначено на посаду начальника управління ветеринарної медицини в Черкаському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Черкаського району, Черкаської області.

Положенням про Черкаську районну державну лікарню ветеринарної медицини, згідно п. 6 якого лікарню очолює начальник, який за посадою є державним інспектором ветеринарної медицини; начальник лікарні призначається і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в районі;

Частиною 3 ст.34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», передбачено що офіційні лікарі ветеринарної медицини підпорядковуються головним державним інспекторам ветеринарної медицини районів.

Таким чином з наведено слідує, що ОСОБА_13 був в прямому підпорядкуванні ОСОБА_9 та останній мав можливість ініціювати перед Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України подавати список спеціалістів ветеринарної медицини Черкаського району, яких виключено з переліку офіційних лікарів.

Вищевказане підтверджується показами ОСОБА_14, який підтвердив те, що обласне управління ветеринарної служби лише на підставі листа районного управління ветеринарної служби готує звернення до Головного державного ветеринарного лікаря України про надання чи позбавлення статусу офіційного лікаря ветеринарної медицини конкретній особі; і що виключно на підставі листа за підписом ОСОБА_9, Головним управлінням ветеринарної медицини в Черкаській області було направлено звернення до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України про виключення ОСОБА_13 зі списку уповноважених ( офіційних ) лікарів ветеринарної медицини.

Таким чином ОСОБА_9 займаючи вищевказану посаду міг впливати на надання та позбавлення ОСОБА_13, повноважень уповноваженого лікаря ветеринарної медицини шляхом ініціювання відповідного питання перед керівництвом державної служби ветеринарної медицини обласного та державного рівня та про включення останнього до штату Черкаської районної лікарні державної ветеринарної медицини шляхом надання відповідних вказівок, обов'язкових для виконання, начальнику районної лікарні ветеринарної медицини (який перебував в прямій службовій залежності від ОСОБА_9В.).

Таким чином, доводи апеляцій захисників стосовно того, що ОСОБА_9 не вимагав неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища є необґрунтованими, адже наведені вище докази вказують на те, що ОСОБА_9 вимагав від ОСОБА_13 кошти за невнесення відомостей до штатного розпису Черкаської районної ветеринарної лікарні в Черкаському районі і залишення йому статусу офіційного лікаря ветеринарної медицини на певний час.

Тому судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії ОСОБА_9 за ч.3 ст.368 КК України.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України і незважаючи на те, що ОСОБА_9 винним себе не визнав та не розкаявсь у вчиненому злочині підстав вважати, що це покарання є занадто мяким, немає, а тому і немає підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування вироку суду за мякістю призначеного покарання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених законом підстав для задоволення поданих апеляцій, немає, а тому і відсутні підстави для скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_7 та захисників обвинувачуваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_22, адвоката ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2016 року відносно ОСОБА_9 без змін.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий :

Судді :