Ухвала суду № 63202799, 06.12.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2480/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Добриднюк Н. О. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В.суддівГончар Н. І., Ювшина В. І. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 року у справі за скаргою ПП «Родинний сад» до виконуючого обов'язків державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Вдовиченко Наталії Михайлівни, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_9, на дії державного виконавця ВДВС Лисянського РУЮ Черкаської області, визнання рішення посадової особи державної виконавчої служби протиправними та його скасування,

в с т а н о в и л а :

30 вересня 2015 року представник приватного підприємства «Родинний сад» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції в Черкаській області, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.01.7012 року апеляційний суд Черкаської області ухвалив рішення про стягнення з ПП «Родинний сад» на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 131356 гри.05 коп., та судових витрат в розмірі 1970 грн.34 коп.

04.03.2013 року постановою відділу ДВС Лисянського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 27.02.2013 року.

01.12.2014 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, яким накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 площею 2.0 га, НОМЕР_2 площею 2.0 га, НОМЕР_3 площею 2.0 га, НОМЕР_4 площею 2.0 га, НОМЕР_5 площею 2.0 га, НОМЕР_6 площею 2,0 га, які начебто всі належать ПП «Родинний Сад».

22.09.2015 року державним виконавцем ВДВС Лисянського РУЮ повторно складено акт опису та арешту майна та повторно накладено арешт на вищевказані земельні ділянки. Також, було описано та арештовано додаткове майно - земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_7 площею 2,0 га, НОМЕР_8 площею 2,0 га, НОМЕР_9 площею 2,0 га, НОМЕР_10 площею 2,0 га, НОМЕР_11 площею 2,0 га, НОМЕР_12 площею 2,0 га, НОМЕР_13 площею 2,0 га, НОМЕР_14 площею 2,0 га., НОМЕР_15 площею 2,0 га.

Крім того, була описана та арештована кукурудза, яка вирощується на всіх вище перелічених земельних ділянках (15 ділянок по 2 га. кожна). Вартість описаного та арештованого майна перевищує суму боргу в 5-7 разів.

Вважає, що такі вищевказані дії і є перевищенням повноважень державного виконавця, оскільки він здійснює їх після того, як ПП «Родинний Сад» зобов'язувався добровільно погасити борг протягом шести місяців та на виконання такого зобов'язання 15.09.2015 року сплатив самостійно 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням, тобто через сім календарних днів з моменту добровільного часткового погашення боргу.

Скаржник вважає, що при повторному описі та арешті майна, а також при додатковому арешті майна, державний виконавець навмисно не врахував той факт, що боржник є сільгоспвиробником, а у таких підприємствах наявність коштів залежить від сезону.

Оскаржуваний акт опису та арешту майна боржник отримав 23.09.2015 року, тобто на наступний день після фактичного проведення виконавчих дій. При цьому, боржник жодним чином не був повідомлений про здійснення виконавчих дій, що грубо порушує їх права передбачені ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому просить суд:

1. Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу ДВС Лисянського районного управління юстиції Черкаської області Вдовиченко Наталії Миколаївни щодо складання акту опису й арешту нерухомого майна від 22.09.2015 року.

2. Визнати неправомірним та скасувати акт опису й арешту нерухомого майна від 22.09.2015 року.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 року скаргу представника ПП «Родинний Сад» задоволено.

Постановлено визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Черкаської області Вдовиченко Наталії Михайлівни щодо складання акту опису і арешту нерухомого майна ПП «Родинний Сад» від 22.09.2015 року незаконним.

Акт опису та арешту нерухомого майна ПП «Родинний Сад» від 22.09.2015 року скасовано.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6. - ОСОБА_7, вважаючи ухвалу суду необ'єктивною, необґрунтованою та постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги ПП «Родинний Сад».

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ПП «Родинний Сад», суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії державного виконавця щодо опису та арешту нерухомого майна ПП «Родинний Сад» від 22.09.2015 року є незаконними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч.2 ст.384 ЦПК).

Встановлено, що 31.01.2012 року апеляційний суд Черкаської області ухвалив рішення про стягнення з ПП «Родинний сад» на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 128 000 грн., 3% річних в розмірі 3 356,05 грн., а всього 131 356 грн.05 коп., а також судових витрат в розмірі 1970 грн.34 коп.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 11 зазначеного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

04 березня 2013 року постановою відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2/2311/23, виданого 27.02.2013 року Лисянським районним судом.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

1 грудня 2014 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна яким накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 площею 2.0 га, НОМЕР_2 площею 2.0 га, НОМЕР_3 площею 2.0 га, НОМЕР_4 площею 2.0 га, НОМЕР_5 площею 2.0 га, НОМЕР_6 площею 2,0 га. ( т. 1 а.с. 58-61).

22 вересня 2015 року державним виконавцем ВДВС Лисянського РУЮ повторно складено акт опису та арешту майна та повторно накладено арешт на вищевказані земельні ділянки. Крім цього, описано та арештовано додаткове майно, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_7 площею 2,0 га, НОМЕР_8 площею 2,0 га, НОМЕР_9 площею 2,0 га, НОМЕР_10 площею 2,0 га, НОМЕР_11 площею 2,0 га, НОМЕР_12 площею 2,0 га, НОМЕР_13 площею 2,0 га, НОМЕР_14 площею 2,0 га, НОМЕР_15 площею 2,0 га.(т. 2, а.с. 44-47).

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

В главі IV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 визначено, що опис та арешт майна полягає не тільки в документальній перевірці наявності того чи іншого майна, а також в перевірці фактичної його наявності у боржника.

Відповідно до п.4.2 названої Інструкції, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті (п. 4.2.2. Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, одним із засновників ПП «Родинний Сад» є фізична особа ОСОБА_9 (директор ПП «Родинний Сад» (т. 1 а.с. 17), який має свою майнову частку в ПП «Родинний Сад» (т. 1 а.с. 18).

Проте, державним виконавцем не було з'ясовано хто саме є власниками майна, не визначено майно у натуральних частках між ПП «Родинний Сад» та засновниками, а при цьому накладено арешт на все майно.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду, що значна частина майна, стосовно якої державним виконавцем складено акт опису й арешту, належить фізичній особі ОСОБА_9 на праві приватної власності. Проте, при проведенні зазначених процесуальної дії ні право фізичної особи ОСОБА_9, ні право юридичної особи-боржника взагалі не були забезпечені шляхом їх участі, або участі їх представників. В матеріалах справи такі докази відсутні.

При постановленні ухвали про задоволення скарги судом також вірно враховано і ту обставину, що засіяні кукурудзою земельні ділянки, які описані та арештовані по оскаржуваному акту опису та арешту, знаходяться в оренді у іншого підприємства - Фермерському господарстві «Бондарчук В.В», що підтверджується копією договору оренди земельних ділянок (т.1, а.с. 12-14).

Судом також встановлено, що кукурудза, яку державний виконавець описав та арештував без вивчення питання кому вона належить, не є власністю ПП «Родинний Сад», а тому в результаті таких дій ДВС порушені права третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, під час складання оскаржуваного акту державний виконавець не встановлювала наявність та належність рухомого та нерухомого майна боржника, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи відповідних запитів та відповідей на запити від БТІ, органів реєстрації транспортних засобів та відповідних електронних реєстрів на дату, яка б безпосередньо передувала винесенню оскаржуваного акту й арешту майна, а ні після проведення арешту, як було зроблено державним виконавцем у даному випадку.

Крім того, у відділі ДВС Васильківського міського управління юстиції знаходиться не виконаний виконавчий лист стосовно ОСОБА_6. про повернення ПП «Родинний Сад» оригіналів правовстановлюючих документів, що засвідчують право власності на нерухоме майно, що належить ПП «Родинний Сад» і без яких взагалі неможливо виконати рішення суду про задоволення вимог самого ОСОБА_6. як в добровільному, так і в примусовому порядку. Але державний виконавець на вказаний факт уваги не звернув та описав майно за їх відсутності, як зазначено вище, не перевіривши кому належить описане майно та на яке накладається арешт.

У пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Із звіту ТОВ «АКР-Консалт» про експертну грошову оцінку земельної ділянки № RS18-151228-100 по визначенню ринкової вартості земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області вбачається, що з метою визначення вартості, яка може бути використана як стартова ціна, під час продажу на відкритих торгах в ході реалізації виконавчого провадження №36888770 від 27.02.2013 року, ринкова вартість земельної ділянки становить 23 130 грн. за 2.0000(без врахування ПДВ), тобто вартість 1 га становить лише 11 565 грн. (т.2 а.с. 23-39)

Між тим, відповідно до листа Держземагенства у Лисянському районі Черкаської області від 01.07.2015 року нормативно грошова оцінка за 1 га цієї ж земельної ділянки станом на 01.07.2015 року становила 36 189 грн. без ПДВ , а згідно довідки Держгеокадастру у Лисянському районі від 01.09.2016 року нормативно грошова оцінка за 1 га цієї ж земельної ділянки станом на 01.01.2016 року становила 43 423 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 67).

Отже, станом на грудень 2015 року, дата оцінки, якою керувався державний виконавець, ринкова вартість земельної ділянки мала бути в рази більшою.

Крім того, як вбачається з акту опису й арешту майна державним виконавцем не визначено особу, яка буде зберігати арештовані земельні ділянки, що описані в акті опису й арешту майна із майном яке на них знаходиться.

Всі названі порушення, допущені при проведенні опису і арешту майна, дають підстави для задоволення скарги.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції постановив законну ухвалу з посиланням на вище зазначені норми законодавства та прийшов до правильного висновку про задоволення скарги ПП «Родинний Сад» в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанцій щодо їх оцінки, тому не заслуговують на увагу, так як були враховані судом при постановленні ухвали, є необґрунтованими та не мають в собі підстави, за наявності яких ухвала суду підлягає до зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 року у справі за скаргою ПП «Родинний сад» до виконуючого обов'язків державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Вдовиченко Наталії Михайлівни, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_9, на дії державного виконавця ВДВС Лисянського РУЮ Черкаської області, визнання рішення посадової особи державної виконавчої служби протиправними та скасування - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :