Постанова № 63200849, 05.12.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/4098/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Дядечко І.І,

при секретарі - Пшенишній В.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції - Щепілова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Іщенко Ольги Олександрівни про скасування постанови серії ПС2 № 669833 про адміністративне правопорушення від 04.07.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до вимог якого просить визнати дії поліцейського Управління патрульної поліції у м. Кременчуці рядового поліції Іщенко Ольги Олександрівни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП протиправними; скасувати постанову серії ПС2 № 669833 про адміністративне правопорушення від 04.07.2016 року; провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно оскаржуваної постанови він керуючи транспортним засобом «HYUNDAY ELANTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, 04.07.2016 року о 16 год. 45 хв. в м. Кременчуці по вул. І.Приходька, 91, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», в зв'язку з чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. З даною постановою він не згоден, оскільки вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не роз'яснив положення ст. 63 Конституції України, не надав права на ознайомлення з матеріалами справи, позбавив права надати письмові пояснення по суті справи та подати відповідні докази. Окрім того, автомобілем керувала його дружина, яка 04.07.2016 року біля буд. № 91 по вул. І.Приходька, здійснила вимушену зупинку, в зв'язку з поганим самопочуттям, на момент зупинки він у вказаному транспортному засобі не перебував, а приїхав до місця його стоянки, після того як йому зателефонувала дружина та попросила забрати її разом із двома дітьми. Таким чином відповідач не з'ясував, хто саме керував транспортним засобом та при винесені постанови порушив вимоги ст. 280 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених підстав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП лейтенант поліції Іщенко О.О. позов не визнала. Пояснила, що 04.07.2016 року нею було виявлено автомобіль, водій якого здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». В подальшому, з'ясувавши, що даний автомобіль належить позивачеві, відносно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, сумнівів щодо факту керування даним автомобілем саме позивачем у неї не виникло, оскільки при винесенні постанови останній цього не заперечував.

Представник третьої особи на стороні відповідача УПП у м. Кременчуці ДПП Щепілов О.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає законною та обґрунтованою постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Свідок гр. ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 04.07.2016 року саме вона керувала автомобілем «HYUNDAY ELANTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, та здійснила зупинку по вул. І.Приходько, 91 в м. Кременчуці. В зв'язку з поганим самопочуттям, вона залишила автомобіль щоб взяти для себе воду та подзвонила своєму чоловіку ОСОБА_1, якого попрохала забрати автомобіль, її та дітей, оскільки керувати в подальшому не мала змоги. Під час складання постанови працівником поліції факт керування автомобілем саме позивачем не оспорювала, оскільки поспішала та була з малолітніми дітьми.

Вислухавши учасників судового процесу, враховуючи пояснення свідка, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.07.2016 року інспектором роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП рядовим поліції Іщенко О.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 669833 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «HYUNDAY ELANTRA», державний номерний знак НОМЕР_1, 04.07.2016 року о 15 год. 45 хв. в м. Кременчуці по вул. І.Приходька, 91, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив Правила дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її начальнику Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП. Згідно рішення від 18.07.2016 року за підписом т.в.о. начальника УПП у м. Кременчуці Деркач В.В. постанову про накладення адміністративного стягнення серія ПС2 № 669833 від 04.07.2016 року винесену поліцейським УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Іщенко О.О. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідальність за дане правопорушення встановлена зокрема за порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху України, дорожні знаки поділяються на групи зокрема на заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

При цьому, знак 3.34 «Зупинку заборонено» встановлює заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом в порядку дослідження доказів переглянуто відеозапис з нагрудної камери патрульного, яким зафіксована стоянка транспортного засобу «HYUNDAY ELANTRA» та процедура притягнення до адміністративної відповідальності позивача. З даного відеозапису вбачається, що інспектор не назвавши свою посаду та прізвище, вказала позивачеві на порушення ним правил дорожнього руху, але права та обов'язки позивачеві не роз'яснила.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, зокрема, не надано доказів того, що ОСОБА_1 був за кермом автомобіля та те, що саме він здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували пояснення та заперечення позивача, викладені у позові та показання свідка.

Також суд зазначає, що всі сумніви відносно доведеності вини слід тлумачити на користь особи, а не суб'єкта владних повноважень, оскільки вказаний конституційний принцип, поряд з іншими, є гарантією захисту від безпідставного притягнення осіб до юридичної відповідальності.

З огляду на зазначене вище оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та враховуючи те, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення жодних доказів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду не представлено, а також зважаючи на те, що відповідач в силу покладеного на нього обов'язку не довів правомірність оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови серії ПС2 № 669833 від 04.07.2016 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці ДПП лейтенантом поліції Іщенко О.О., по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

При цьому, з позовних вимог вбачається, що позивач просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки вирішення вказаного питання відноситься до компетенції органу, яким вирішується справа про адміністративне правопорушення по суті і не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 6-11, 14, 23, 69, 71, 86, 122, 138, 139, 158-163, 167, 171-2, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Іщенко Ольги Олександрівни про скасування постанови серії ПС2 № 669833 про адміністративне правопорушення від 04.07.2016 року - задовольнити частково.

Визнати дії інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Іщенко Ольги Олександрівни по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправними.

Скасувати постанову серії ПС2 № 669833 від 04.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним поданням копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: І.І.Дядечко

Повний текст постанови виготовлено 06.12.2016 року.