Рішення № 63198619, 02.02.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2264/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув цивільну справу за заявою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, --

В С Т А Н О В И В :

Банк звернувся із позовом, який у судовому засіданні повністю підтримав повноважний представник та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.129 т.2) просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 537, 25 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім) доларів США, що становить 516 400, 22 (п'ятсот шістнадцять тисяч чотириста) гривень.

В обґрунтування заявлених вимог було зазначено наступне. Відповідач, в свій час, уклала з банком кредитний договір. Банк виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання надавши відповідачеві кредит у обумовленому обсязі. Певний час відповідач виконувала зобовязання, повертаючи кредит із сплатою відсотків за його користування, а також здійснювала інші дії передбачені договором. Однак, після настання негативних наслідків світової кризи та, відповідно, збільшення курсу гривні до долару США, у якому і отримувала кредит, перестала виконувати зобовязання, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Таку заборгованість банк і просив стягнути з відповідача направленим позовом. Відповідач 2 ОСОБА_2, виступивши як поручитель за зобов'язаннями боржника ОСОБА_1, на переконання банку, має нести солідарну відповідальність за укладеним договором кредиту.

Представник відповідача ОСОБА_1, в судовому засіданні вимог не визнав та зазначив, що дійсно кредитний договір укладений був, однак коштів позичальник не отримувала. В банку, як продовжував обґрунтовувати заперечення представник даного відповідача, було відкрито розрахункові рахунки на які його довіритель зараховувала кошти не для погашення кредитного договору.

ОСОБА_2, будучи неодноразово повідомленим про дату час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, у зв'язку із чим було вирішено розгляд справи проводити за відсутності даного відповідача.

Заслухав пояснення учасників розгляду, проаналізував надані ними матеріали, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

14 червня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до банку із анкетою заявою щодо надання кредиту у розмірі 40 тисяч доларів США та повідомила про свої дані (а.с.120 т.1).

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 (далі за текстом позичальник або відповідач 1) 18 червня 2007 року було укладено кредитний договір № ZRZ0GA00003892 про отримання 40 тисяч доларів США на споживчі цілі та 2 тисяч доларів США на сплату страхових платежів в платне та строкове користування (а.с.15 -18,165 168, т.1).

За розрахунком наданим банком заборгованість на час подання заяви про збільшення вимог, становить 22 537, 25 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім) доларів США, що складає 516 400, 22 (п'ятсот шістнадцять тисяч чотириста) гривень.

Така заборгованість обрахована у доларах США і складається з:

тіла кредиту 19 224, 16;

відсотків 2 108, 17;

комісія 669, 14;

пеня 535, 78 (а.с.130 136 т.1).

Позивач звертався до відповідачів із письмовою вимогою про повернення простроченої заборгованості (а.с.10,11 т.1) та дані листи були направлені відповідачам рекомендованим відправленням (а.с.12 14 т.1).

За розпорядженнямвід 18 червня 2007 року позичальник отримала грошові кошти в розмірі 40 тисяч доларів США (а.с.19, 169, 180, 232, т.1).

25 червня 2012 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки до кредитного договору, укладеного із ОСОБА_1 (а.с.20).

Позичальник, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має зареєстроване місце проживання та отримала у свій час ідентифікаційний код (а.с.21,30,31 т.1).

Позивач зареєстрований як юридична особа та має відповідні дозвільні документи (а.с.22 25 т.1).

25 червня 2012 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до раніше укладеного правочину щодо розміру заборгованості та інших його положень (а.с.96 102 т.1).

Наказом № 327 від 9 березня 2006 року позивач визначив облікову політику касових операцій (а.с.122 127, 148 153, т.1), якою встановив порядок і вимоги щодо здійснення банком, його філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземних валютах.

За період часу з 18 червня 2007 року по 14 грудня 2015 року на рахунках відкритих у позивача на ім'я позичальника проводились касові операції щодо погашення заборгованості за укладеним кредитним договором (а.с.137 143 т.1; а.с.230 263 т.2).

Позичальник сплачувала кошти на укладення страхових договорів для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору (а.с.1 18 т.3)

Відповідач 1 та її довіритель звертались із чисельними листами до Національного Банку України, комерційних банків в Україні, держспоживінспекції України та Міністерства Фінансів України щодо надання інформації (а.с.146 147, 154 159, 188, 190, 203 т.1; 47 48, 53 54, 55 59, 134 136, 154, 155 158, 159 162 т.2; а.с.33 т.3).

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", довідкою від 3 лютого 2015 року, повідомив позичальника про відкриті на його ім'я рахунки (а.с.189 т.1).

Позичальник звертався до банку із нотаріально посвідченою заявою щодо обставин укладення кредитного договору та інших обставин з приводу цього (а.с.224 231 т.1).

17 травня 2006 року банком було затверджено положення про повноваження при прийнятті рішень щодо проведення банківських операцій (а.с.78 99 т.2).

Позичальник зверталась із заявою та укладала договори страхування по кредитному договору (а.с.19 22 т.3).

10 та 28 липня 2015 року відповідач 1 зверталась до банку із проханням реструктурувати заборгованість по кредитному договору та про надання кредитних канікул (а.с.25, 30 т.3).

До останньої заяви позичальник додавала, серед іншого, копії квитанції про оплату кредиту (а.с.31 т.3).

Позичальник, на час укладення кредитного договору, працювала в банку (а.с.26 27, 32 т.3).

У справі було проведено судово-економічну експертизу, висновком у якій від 30 червня 2016 року №65/16-25 зазначено наступне (а.с.101 119 т.2).

По першому питанню. Підтвердити документально надання кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року в сумі 40 000 доларів США у готівковій або безготівковій формі за якою адресою та в котрій годині не видається за можливе з причин наведених в дослідницькій частині.

По другому питанню. Підтвердити документально надання кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року в сумі 2 000 доларів США у готівковій або безготівковій формі за якою адресою та в котрій годині не видається за можливе з причин наведених в дослідницькій частині.

По третьому питанню. "РАСПОРЯЖЕНИЕ Б/Н от 18.06.2007 року" факт видачі з операційної каси кредиту в сумі 40000 доларів США ОСОБА_1 за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року не підтверджує.

По четвертому питанню. Заява на видачу готівки від 18.06.2007 року не може підтвердити отримання ОСОБА_1 40000 доларів США за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року, у звязку з відсутністю в матеріалах справи регістрів бухгалтерського обліку ПАТ КБ "Приватбанк", зокрема виписок по особовим рахункам (в тому числі поточного рахунку) ОСОБА_1, на яких здійснюється облік операцій по видачі кредиту та касової книги ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 18.06.2007 року.

По пятому питанню. Заборгованість ОСОБА_1 в сумі 20585,96 доларів США (еквівалент 435804,77 гривень) за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року документально не підтверджується.

По шостому питанню. Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості не підтверджується документально щодо умов кредитного договору № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року і погашення кредиту станом на дату предявлення позову.

По сьомому питанню. Заборгованість за кредитним договором № ZRZ0GA00003892 від 18.06.2007 року згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № 29099055964282 розраховано та складає в сумі 18836,77 доларів США (еквівалент 389395,38 гривень) станом на 25 червня 2015 року.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями норм матеріального права.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України.) Кредитний договір за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Ухвалюючи дане рішення у справі суд керується і наступними положеннями норми процесуального закону.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 1 ЦПК). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (ст. 10 ЦПК). Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК).

Проаналізував встановлені судом фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову виходячи з наступного.

Суд вважає доведеними банком факти укладення з відповідачем 1 кредитного договору, видачу коштів, передбачених таким договором та сплату, певний час, позичальником складових такого кредиту.

Одночасно, суд вважає надуманими доводи позичальника про неотримання грошових коштів від банку за укладеним правочином.

Даних висновків суд дійшов враховуючи наступне.

Укладений кредитний договір, розпорядження про видачу готівки, інформація з руху коштів на рахунках позичальника відкритих у позивача для здійснення оплати за кредит, розрахунок заборгованості і відомості про зменшення тіла кредиту за час проведення оплати позичальником майже у два рази, заяви з проханням здійснити реструктуризацію та надати кредитні канікули, наявність договору поруки, укладеного більш як через п'ять років після укладення кредитного договору із чоловіком позичальника, у своїй сукупності, суд вважає, беззаперечно стверджують про отримання коштів ОСОБА_1 за укладеним правочином.

Правильність проведення розрахунків заборгованості проведених банком у суду не викликає сумнівів, а інформація відображена у ньому, суд вважає, відповідає досягнутим домовленостям за існуючим правочином.

Таким чином, відомості відображені у розрахунку приймаються судом до уваги і приймаються судом за основу при ухваленні даного рішення.

Одночасно, суд не погоджується із розрахунками наявної заборгованості встановленої експертом у проведеній по справі експертизі. Так, суд погоджується із доводами представника позивача щодо того, що на час проведення експертизи вимоги банку до відповідачів були збільшені, однак експерт проводила розрахунки по старим і таким, які не підлягали судовому розгляду вимогам банку. За таких обставин, суд не приймає до уваги висновки експерта в такій частині.

Інша частина висновку експертизи, щодо того, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували видачу грошей позичальнику за укладеним правочином в розмірі 42 тисяч доларів США, враховуючи розпорядження про видачу готівки від 18 червня 2007 року та заяву на видачу готівки, судом також до уваги не приймається на підставі наступного. Роблячи висновок про отримання позичальником грошових коштів за укладеним правочином суд аналізував, як розпорядження банку із заявою про видачу готівки так і інші та згадувані судом документи та обставини. Зокрема, факт отримання коштів, суд вважає, підтверджується у сукупності із згадуваними в експертизі матеріалами і заявами про реструктуризацію кредиту та надання кредитних канікул; додатковою угодою до кредитного договору, поруки до кредитного договору, укладеному в 2012 році; розрахунком заборгованості по кредиту, з якого убачається сплата позичальником кредиту майже половину від отриманого.

Такого обсягу доказів суду достатньо для зазначених висновків і ніякого сумніву в отриманні кредиту дані матеріали не викликають.

Підсумовуючи, суд зазначає, що оскільки судом вважається доведеним факт укладення кредитного договору між банком та позичальником, отримання останньою кредитних коштів та правильність проведеного розрахунку заборгованості між банком та позичальником, вимоги позивача підлягають до повного задоволення.

Одночасно, суд відхиляє доводи позичальника щодо неотримання коштів, адже такі доводи повністю спростовуються, як власними заявами відповідача 1 про реструктуризацію заборгованості та надання кредитних канікул так і іншими та зазначеними судом раніше письмовими доказами.

Заяви представника відповідача щодо того, що помилка у номері кредитного договору виключала можливість стягнення коштів за ним та стверджує про відсутність зобовязання перед банком, судом до уваги не приймаються, адже така помилка була згодом усунута банком укладенням додаткового договору. Останній, зокрема був засвідчений і договором поруки, який підтвердив як видачу 40 тисяч доларів США кредиту на споживчі цілі так і додатково виправив помилку банку щодо нумерації кредитного договору укладеного з ОСОБА_1 Інші і чисельні твердження представника відповідача про нікчемність кредитного договору, про можливий вихід за межі позовних вимог у разі задоволення позову, відсутність необхідних додатків до кредитного договору спростовуються зазначеним письмовими доказами та здійсненими висновками суду.

Заяви про фальшивість доказів, подані позичальником (а.с.103 106, 107 109, 191 197, 198 202, т.1), судом до уваги не приймаються при прийнятті рішення, адже така фальшивість, суд вважає, не підтверджена визначеним законом способом і вважається судом голослівною.

Також, позичальник просив застосувати позовну давність до вимог банку (а.с.42, 178 т.1). Матеріальним законом передбачено, що позовна давність застосовується до вимог, які судом визнаються обґрунтованими, однак позивач пропустив строк звернення до суду за захистом такого права. Судом встановлено, що вимоги банку підлягають до повного задоволення.

Аналіз фактичних обставин справи дає підстави суду не погодитись і з такими твердженнями представника відповідача, адже наданий розрахунок банку, який узгоджується із заявами позичальника про реструктуризацію заборгованості до якої додані квитанції про оплату кредиту за 2015 рік, беззаперечно свідчать про відсутність підстав вважати про пропуск банком строку позовної давності.

Представник відповідача просив суд постановити окрему ухвалу щодо бездіяльності банку (а.с.178 179 т.2). Проаналізував дане звернення, суд вважає, його таким, яке не підлягає до задоволення, адже наявний у справі обсяг матеріалів дає можливість повно та об'єктивно освітлити дійсну картину подій, що мали місце між сторонами. Інші і недоотримані докази встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, не змінить та на суть прийнятого рішення не вплине.

Крім зазначеного, оскільки позовні вимоги підлягають до повного задоволення, на підставі приписів ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вирішує стягнути з відповідачів у дольовому порядку судові витрати за розгляд даної справи у сумі по 3 873,00 гривні з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-257, ст. 261, ст. 526, ст. 554, ст. 625, ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 10-11, ст. 60, ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в солідарному порядку, на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № ZRZ0GA00003891 від 18 червня 2007 року в розмірі 22 537, 25 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім) доларів США, що становить 516 400, 22 (п'ятсот шістнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати за розгляд даної справи, в дольовому порядку, по 3 873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) гривень з кожного.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Грубіян