Постанова № 63198236, 06.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2420/16-п Провадження №33/773/434/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія:ст.471 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2016 р. місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області - Опейди В.О.,

представника митного органу - Пікалюка М.С.,

з участю особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, що проживає АДРЕСА_1, непрацюючий, РНОКПП НОМЕР_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, провадження за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 275 гривень 60 копійок судового збору.

Вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил №1917/20505/2016 від 10.09.2016 року, шини пневматичні відновлені з маркуванням: «Gal Gum ALP 3» 195/65 R 15 в кількості 2 штуки та «Arktrac MC 4s» 225/70 R 15C в кількості 2 штуки постановлено повернуто ОСОБА_3 після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності за те, що 10 вересня 2016 року о 10 год. 41 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номерний знак LC62974, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі, без ознак приховування, окрім товару в межах допустимої норми - чотирьох шин пневматичних відновлених, загальною вагою 50 кг., вартістю 3769,72 грн., аналогічний товар - шини пневматичні відновлені з маркуванням: «Gal Gum ALP 3» 195/65 R 15 в кількості 2 штуки, вагою 17,9 кг., вартістю 1675,43 грн., та «Arktrac MC 4s» 225/70 R 15C в кількості 2 штуки, вагою 33,9 кг., вартістю 2094,29 грн., який перевищив встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по його вазі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_3 ставилося у вину те, що він, при тих же обставинах, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху "зелений коридор", як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст.472 МК України заступник начальника митниці в апеляційній скарзі вказує на те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_3 своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», тим самим порушивши вимоги ст.366 МК України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення в межах санкцій ст.ст.471, 472 МК України.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, представника митниці, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі при прийняті рішення.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими, і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України в апеляційній скарзі не оспорюється.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Із пояснень ОСОБА_3 вбачається, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщуваний ним товар та пред'явив на нього товаросупровідні документи, тобто вчинив усне декларування свого товару.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об'єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_3, який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.

Крім того, ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції, доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, митними органами надано не було.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 529, 530 МК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О.Опейда