Рішення № 63198078, 05.12.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/2066/16-ц

п/с: 2/164/444/2016

Категорія: 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 грудня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 3 квітня 2015 року між ними було розірвано. Від даного шлюбу вони мають одну малолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на її утримання відповідач не надає. Посилаючись на зазначені обставини, а також те, що відповідач на даний час ніде не працює, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в сумі 800 гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в сумі 800 гривень щомісячно та до досягнення нею повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечує. Підтвердив, що він на даний час ніде не працює, а тому сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі, який просить позивач, не має можливості. Від своєї дитини він не відмовляється, буде надавати необхідну матеріальну допомогу на її утримання. Не оспорює, що необхідної матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини він в добровільному порядку не надавав, оскільки не має на це відповідних коштів, так як ніде не працює. Просив стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в мінімальному розмірі, визначеному законодавством.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших

обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 3 квітня 2015 року між ними було розірвано. Від даного шлюбу вони мають одну малолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на її утримання відповідач не надає, але має реальну можливість надавати таку допомогу. Позивач має постійне місце роботи - працює вчителем загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Галузія Маневицького району, однак не має можливості у повному обсязі самостійно забезпечувати малолітню ОСОБА_3 всім необхідним. Відповідач ніде не працює, інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має. Зазначені обставини підтвердила позивач в судовому засіданні, вказані обставини не оспорюються відповідачем, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів, зокрема, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 3.04.2015 року, свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 30.06.2006 року, довідки Прилісненської сільської ради Маневицького району № 2738 від 27.10.2016 року.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В поданій до суду позовній заяві та в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 60 ЦПК України не обґрунтовано розмір матеріальної допомоги, яку вона потребує щомісячно від відповідача на утримання малолітньої ОСОБА_3, а також не наведено доказів у підтвердження того, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти в розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вказана обставина заперечується відповідачем.

Разом з тим, суд також бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 відповідно до ст. 60 ЦПК України не подано суду доказів про розмір своїх доходів щомісячно, а також про безпідставність заявлених позивачем вимог.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач проти задоволення позовних вимог про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі не заперечує, по стану здоров'я спроможний надавати допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, однак ніде не працює, тобто має нерегулярний дохід, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 3 листопада 2016 року та до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 551 гривень 20 копійок судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ківерці Волинської області, жителя с. Цміни Маневицького району Волинської області, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно, починаючи з 3 листопада 2016 року та до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар