Ухвала суду № 63197746, 05.12.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 0305/1755/2012

Провадження № 4-с/0158/7/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи Ківерцівський відділ Держаної виконавчої служби Волинської області, на бездіяльність посадових осіб Ківерцівського районного відділу ДВС Волинської області, -

в с т а н о в и в :

16.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Ківерцівського районного відділу ДВС ОСОБА_2

Зазначає, що Ківерцівським районним судом Волинської області на виконання до Ківерцівського районного відділу ДВС був надісланий виконавчий лист у справі про стягнення аліментів, на основі якого було відкрито виконавче провадження №34415901.

Також, на виконанні Ківерцівського районного відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження №45285596 від 03.06.2014 року про стягнення адміністративних штрафів згідно постанов Ківерцівського районного суду Волинської області та ДАІ за порушення правил дорожнього руху.

В ході виконавчого провадження державним виконавцем вчинено дії у межах повноважень, передбачених ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», в тому числі накладено арешт на усе рухоме і нерухоме майно, а також за поданням державного виконавця Ківерцівським районним судом Волинської області постановлено ухвалу, якою застосовано тимчасове обмеження виїзду за межі України до виконання боргових зобовязань.

Вказує, що на даний час усі виконавчі провадження закінчені, про що винесені відповідні постанови, і повторно, у межах визначених законом строків, до виконання не предявлені, однак державним виконавцем не вчинено дій для зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, а також не предявлено подання для скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України.

Тому з метою скасування застосованих щодо нього обмежень, 24.10.2016 року він звернувся із заявою про прийняття мір задля скасування вищевказаних обмежень, шляхом надіслання до компетентних органів постанов за результатами його заяви рекомендовано лише звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Таким чином, вважає, що бездіяльністю посадових осіб Ківерцівського районного відділу ДВС Волинської області суттєво порушені його законні права та інтереси, а тому просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ківерцівського районного ДВС Волинської області, щодо не вчинення дій для зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України та зобовязати Ківерцівський районний ДВС Волинської області зняти арешти з рухомого та нерухомого його майна, шляхом направлення постанов до відповідних органів, а також звернутися до Ківерцівського районного суду з поданням про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, які були застосовані у межах виконавчих проваджень.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засідання не зявились, останній подав до суду заяву, згідно якої скаргу підтримує повністю, просить її задоволити повністю та розгляд справи проводити у їх відсутності /а.с.152/.

Представник заінтересованої особи від ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області в судове засідання не зявився, подав до суду заперечення, згідно якого вказує, що підстав для зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника, направлення до суду подання про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, відповідно до п. 5 13 розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень немає, тому просить у задоволені вимог скарги ОСОБА_1 відмовити /а.с.153-154/.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК).

Згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Судом встановлено, що на виконанні у Ківерцівському районному відділі Державної виконавчої служби перебував виконавчий лист Ківерцівського районного суду Волинської області № 0305/1755/12 від 22.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей /а.с.18/.

Також, на виконанні у Ківерцівському районному відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження № 45285596 від 03.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 боргів на суму 20313, 95 грн.

В межах виконавчого провадження, державним виконавцем накладено арешти на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1, однак за результатами перевірок було встановлено відсутність майна яке б належало ОСОБА_1 на праві власності та підлягало б реалізації в рахунок погашення боргу.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.11.2014 року задоволено подання ДВС та присуджено тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань, покладених на нього виконавчими документами без вилучення паспортного документу /а.с. 9/.

Як вбачається із поданого на скаргу заперечення, Ківерцівський районний відділ ДВС вказує на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у відділі на виконанні перебували 16 виконавчих проваджень на суму 24380, 55 грн., з них 15 виконавчих документів завершені згідно п.п. 1, 2, 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (старої редакції) та одне виконавче провадження на суму 1020 закінчено згідно п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (нової редакції), тобто у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом /а.с.153-154/.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанов про повернення виконавчих проваджень), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Частиною 3 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно постанови державного виконавця Ківерцівського районного відділу ДВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу, у звязку з її відмовою від аліментів (п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження») /а.с.19/.

Інші виконавчі документи повернуті постановами державних виконавців Ківерцівського районного відділу ДВС, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим Законом.

Також у відповідності до ч. 4 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Як встановлено судом, державний виконавець прийнявши постанови про повернення виконавчих документів, також припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення, однак не надіслав цих постанов до органів, які здійснили такі обмеження.

Крім того, виконавчі документи щодо ОСОБА_1 не були повторно предявлені до виконання.

З метою досудового врегулювання спору 24.10.2016 року ОСОБА_1 звертався із заявою до Ківерцівського районного відділу ДВС про зняття застосованих до нього обмежень, однак 07.11.2016 року отримав відповідь з рекомендацією оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби /а.с.10/.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент звернення до суду), рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент звернення до суду), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати дії посадових осіб Ківерцівського районного відділу ДВС Волинської області щодо закриття виконавчого провадження неправомірними і скасувати оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 36, 47-51, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 6, 40, 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції на момент звернення до суду), ст.ст. 26, 283-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби державного задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, щодо невчинення дій для знаття арештів з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 та скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України.

Зобовязати Ківерцівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області зняти арешти з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1, шляхом направлення постанов до відповідних органів, а також звернутися до Ківерцівського районного суду з поданням про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, які були застосовані у межах виконавчих проваджень.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька