Постанова № 63197202, 06.12.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10197/16-а

Провадження № 2-а/750/1025/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П., позивача ОСОБА_1, його представника - адвоката Богданової І. Д., представника співвідповідача - Лотоцького А. Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

26.10.2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про:

1) визнання протиправною бездіяльності Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, як складових грошового забезпечення отриманих протягом 24 місяців підряд перед звільненням;

2) зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні отриманих протягом останніх 24 місяців перед звільненням;

3) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні отриманих протягом останніх 24 місяців перед звільненням;

4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області після отримання довідки з Чернігівського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні отриманих протягом останніх 24 місяців перед звільненням нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням вказаних доплат починаючи з 15.09.2015 року без обмеження кінцевої дати.

Ухвалою судді від 10.11.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 15.09.2015 року по 25.04.2016 року включно залишено без розгляду; при цьому відкрито скорочене провадження в частині оскарження дій вказаних відповідачів починаючи з 26.04.2016 року.

Ухвалою суду від 22.11.2016 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач пред'явлений позов підтримав і наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області) не з'явився, при цьому надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У запереченнях проти позову відповідач зазначив, що чинне пенсійне законодавство України не передбачає можливість включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється їхня пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні. Додатково відповідач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 року, яким, на його думку, дано офіційне роз'яснення того, що наведені вище виплати не повинні включатися до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія військовослужбовця.

Представник співвідповідача позов також не визнав. Він пояснив, що позивач не проходив військову службу в Чернігівському обласному військовому комісаріаті, а тому військовий комісаріат не володіє інформацією про розмір його грошового забезпечення під час служби і, в зв'язку з цим, не повинен видавати довідку про розмір грошового забезпечення, отриманого під час проходження військової служби в іншій військовій частині.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач є полковником запасу Збройних сил України. З 01.04.2011 року він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 90% грошового забезпечення, яку виплачує відповідач. Під час обчислення розміру пенсії позивача до складу грошового забезпечення не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Це пов'язано з тим, що вказані види доплат не були зазначені в довідці, яку надав позивач під час призначення пенсії.

15.09.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про включення вказаних видів доплат, а також премії, індексації та одноразової допомоги при звільненні до складу його грошового забезпечення та перерахунок розміру пенсії. До заяви позивач додав довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в якій до складу грошового забезпечення включено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Втім, у задоволенні цієї заяви було відмовлено, про що позивачу повідомлено листом від 28.09.2016 року № 1239/03/П-12 (а. с. 8, 11-17).

Того ж дня, позивач звернувся до співвідповідача із заявою про видачу йому довідки про розмір грошового забезпечення, в задоволенні якої було відмовлено з посиланням на те, що позивач не проходив військову службу в Чернігівському обласному військовому комісаріаті, а тому останній не володіє відомостями про розмір грошового забезпечення позивача за місцем фактичного проходження військової служби.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Системний аналіз наведених вище норм законів дає суду підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), яка, в силу положень частини першої статті 2442 КАС України, є обов'язковою для застосування усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача, при цьому повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015, яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки цим рішенням визначено, виключний перелік виплат, що належить до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

За таких обставин, у відповідача не було правових підстав для відмови в перерахунку пенсії позивача із включенням до її складу матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а тому, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Оскільки в пред'явленій позивачем довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не вказано, що позивач під час проходження військової служби отримував індексацію та одноразову допомогу при звільненні, а щомісячна премія була врахована відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію позивача, відсутні правові підстави для зарахування цих виплат до складу грошового забезпечення в судовому порядку.

Заявлені позивачем вимоги до співвідповідача не ґрунтуються на законі, оскільки співвідповідач не володіє первинними документами про нарахування та виплату позивачеві грошового забезпечення під час військової служби у військовій частині А0197, а тому не має право видавати відповідні довідки, що є підставою для відмови в позові в частині заявлених до співвідповідача вимог.

Керуючись статтями 94, 158 -163, 1832 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань починаючи з 26.04.2016 року.

У задоволенні решти вимог та вимог, заявлених до Чернігівського обласного військового комісаріату, відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551 грн 20 коп., за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев