Постанова № 63197109, 06.12.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/9951/16-п

Провадження № 33/791/405/16

Головуючий в І інстанції Полив'яний В.М.

Доповідач: Волошко С.Г.

П О С Т А Н О В А

06 грудня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області Волошко С.Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Доготер О.Г. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2016 року, якою,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, не працюючого,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-

В С Т А Н О В И В:

Судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_3, останнього визнано винним у тому, що він 24 серпня 2016 року, близько 16 години 30 хвилин в м. Херсоні, по вул. Суботи, 26, керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC державний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, про що свідчило, порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагували на світло. Оскільки ОСОБА_3 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Доготер О.Г. в інтересах ОСОБА_3 вказує, що постанова суду є незаконною, у зв'язку з невідповідністю висновку суду фактичним обставинам справи та недоведеністю вини ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення. Виходячи з цього, просить оскаржувану постанову судді скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 не винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Розглядаючи зазначену справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, але судом не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП1№393117, складений інспектором 4 роти батальйону УПП молодшим лейтенантом поліції Луняка І.О. з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме, в протоколі відсутній запис про свідків, які б мали бути присутні при відмові ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, але в своїй постанові суд зазначає, що правопорушник відмовився від проходження медичного огляду в присутності двох свідків, що не відповідає дійсності. Зазначене є підставою для скасування постанови суду, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Поряд з цим, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою обставини скоєння адміністративного правопорушення, що також впливає на остаточні висновки по справі.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_3, останній керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Згідно диспозиції ст. 130 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає у разі - керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тобто визначальним є - керування транспортним засобом. Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції розбудили ОСОБА_3 який відпочивав в машині після тривалого рейсу, очікуючи свою дівчину, в якої знаходились ключі від квартири, яка розташована поряд з місцем його стоянки і де він мав намір відпочити. За таких обставин в діях ОСОБА_3 взагалі відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.

Також слід зазначити, що суд не дав оцінки і не дослідив обставини «відмови» ОСОБА_3 від проходження у встановленому порядку, огляду на стан сп'яніння. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не відмовляючись від проходження відповідного обстеження на предмет вживання алкоголю або наркотичних засобів прибув до медичного закладу, де у висновку йому зазначили, що відмовився від здачі сечі та проходження медичного огляду у повному обсязі. Стосовно цього висновку, ОСОБА_3 пояснив, що не мав можливості суто фізіологічно надати зразки сечі. Втім, суд взагалі не досліджував обставини отримання висновку медичного закладу, куди ОСОБА_3 з'явився добровільно, що ставить під сумнів висновок суду про відмову у проходження медичного огляду, незважаючи на те, що це є також визначальним при визнанні правопорушника винним.

Таким чином враховуючи, що апеляційною інстанцією встановлені обставини, які беззаперечно тягнуть за собою скасування постанови суду першої інстанції, а також те, що сплинув термін накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, що унеможливлює будь-яке дослідження доказів у справі, оскільки відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП у такому випадку провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, приходжу до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду у повному обсязі та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки на момент розгляду відсутні будь-які докази наявності складу вищезазначеного складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3.

Керуючись ст.38, п.п.1,7 ст. 247 та ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Доготер О.Г. - на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - задовольнити.

Зазначену постанову - скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області С.Г.Волошко