Ухвала суду № 63196146, 06.12.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3618/16-ц

2/583/1230/16

У Х В А Л А

про залишення без руху

06 грудня 2016 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області

про визнання інформації недостовірною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах своєї довірительки ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області про визнання інформації недостовірною та зобовязання вчинити певні дії, в якому просить суд визнати недостовірною інформацію, викладену в Актах обстеження матеріально-побутових умов проживання сімї ОСОБА_1 №99, та №550 за 2012 рік, про та, «що ОСОБА_1 після смерті сина 2006 року хотіла переїхати жити на постійне місце проживання до міста Києва, де залишився проживати онук, у звязку з чим вона продала в 2009 році будинок ОСОБА_3 (сину сусідки), але повернулася в місто Охтирка, так як онук відмовився від неї. У заявниці великі проблеми з памяттю та серцево-судинні захворювання, вона постійно приймає ліки і без догляду сторонніх осіб не обходиться», та зобовязати Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області відкликати документи, в яких міститься така інформація.

Згідно ч.2 ст. 119 ЦПК України - позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Однак суд вважає, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу (ст. 16 ЦК України), а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК України) тощо.

В даному випадку позивачка ОСОБА_1 обрала спеціальний спосіб захисту свого права, оскільки просить суд визнати інформацію недостовірною та зобовязати відповідача відкликати документи, в яких міститься така інформація. Однак при цьому обрані нею спеціальні способи захисту застосовуються лише за позовом про захист гідності, честі чи ділової репутації. Тому позивачка при зверненні до суду мала зазначити, які саме її особисті немайнові права порушені, а також те, яким чином акти обстеження матеріально-побутових умов проживання сімї ОСОБА_1 №99, та №550 за 2012 рік вплинули на її честь, гідність чи ділову репутацію, а також зазначити докази на підтвердження даних обставин.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 07.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Але позивачка в позовній заяві не зазначила жодних відомостей про те, коли та у який спосіб була поширена інформація, що є на її думку неправдивою, а також не навела суду жодних доказів на підтвердження цього.

Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачка фактично оскаржує інформацію, викладену в Актах обстеження матеріально-побутових умов проживання сімї ОСОБА_1 №99 та №550 за 2012 рік, які є доказами у цивільній справі №583/2095/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, що перебуває в провадженні судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Мовчан Н.В., і яка на даний час по суті не вирішена. Зазначена позивачкою позовна вимога по суті означає вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у справі, яка знаходиться на розгляді в суді, однак нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів.

Згідно із ст. 121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, так як позовна заява не відповідає вимогам, ст. 119 ЦПК України, наявні підстави для залишення її без руху з наданням позивачу строку для усуненя зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області про визнання інформації недостовірною та зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, про що повідомити позивача.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_5