Рішення № 63195765, 05.12.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1698/16-ц

Номер провадження 2/573/663/16

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2016 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - Улянівська державна нотаріальна контора Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

31 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його тітка по лінії батька, ОСОБА_2. Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,05 га, розташовану на території Верхосульської сільської ради, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1. За життя тітка склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму братові, а його батьку, ОСОБА_3. Останній фактично прийняв спадщину після сестри, однак юридично не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер. Після смерті батька відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку. Зазначає, що фактично прийняв спадщину після батька, однак отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості у зв'язку з втратою державного акту на право власності на вищезгадану земельну ділянку. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після батька, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,05 га в межах згідно з планом, розташовану на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданим на ім'я ОСОБА_2.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Представник останнього за довіреністю ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. 95).

Представник відповідача - Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їхнього представника, проти позовних вимог не заперечують (а. с. 84).

Представник третьої особи - Улянівської державної нотаріальна контори Білопільського району Сумської області у судове засідання не з'явився. Виконуюча обов'язки завідувача держнотконтори ОСОБА_5 надіслала заяву про розгляд справи в її відсутність (а. с. 95).

У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає, що згідно з п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року до правовідносин щодо прийняття спадщини після ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час їх виникнення, а також норми нині діючого Цивільного кодексу України, так як спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року та продовжують існувати на даний час.

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 5).

У відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Верхосульською сільською радою на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 19 березня 2002 року №88, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №627, ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, площею 4,05 га в межах згідно з планом, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 7).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області 05 грудня 1992 року, зареєстрованого в реєстрі за №48, ОСОБА_2 все своє майно заповіла своєму братові ОСОБА_3 (а. с. 26).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2016 року встановлено юридичний належності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вищезгаданих заповіту та державного акту (а. с. 94).

З довідки Верхосульської сільської ради від 15 липня 2016 року вбачається, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була зареєстрована в АДРЕСА_1 Заповіт від імені померлої на користь брата - ОСОБА_3, посвідчений виконкомом Верхосульської сільської ради 05 грудня 1992 року за №48, не відмінявся і не перезаповідався. ОСОБА_3 здійснив поховання своєї сестри та розпорядився її речами (а. с. 98).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №45601885 від 31 жовтня 2016 року спадкова справа після ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року не заведена (а. с. 78).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в порядку, передбаченому ст. 549 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин щодо прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину за заповітом після останньої, але юридично не оформив.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 (а. с. 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а. с. 6).

Згідно із заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області 09 жовтня 2000 року, зареєстрованим у реєстрі за №181, ОСОБА_3 все своє майно заповів своєму сину - ОСОБА_1 - позивачу в справі (а. с. 27).

Відповідно до довідки Верхосульської сільської ради від 15 липня 2016 року заповіт від ОСОБА_3, посвідчений виконкомом Верхосульської сільської ради 09 жовтня 2000 року за №181 на користь ОСОБА_1 не відмінявся і не перезаповідався. Останній фактично прийняв спадщину після батька, розпорядившись його речами та зберігаючи документи (а. с. 98).

Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 31 жовтня 2016 року №45601937 (а. с. 80).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року батька, ОСОБА_3, але юридично її не оформив. Однак, вказана обставина не позбавляє позивача права на спадщину після батька, в тому числі й на земельну ділянку, яку останній успадкував після своєї сестри ОСОБА_6.

На даний час ОСОБА_1 має намір оформити право власності на зазначену вище земельну ділянку, у зв'язку з чим звернувся до нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв'язку з втратою оригіналу державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини (п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в порядку спадкування за заповітом після батька, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, позивач має право на земельну ділянку, площею 4,05 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташовану на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену державним актом серії НОМЕР_1, виданим на ім'я ОСОБА_2, який фактично належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, однак він позбавлений можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину і вільно розпоряджатися спадковим майном у зв'язку з втратою державного акту на вказану земельну ділянку.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525, 527, 530, 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст. ст. 316, 328, 373, 1216, 1218, 1220, 1221, 1262, 1268, 1270, ст. 81 Земельного Кодексу, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - Улянівська державна нотаріальна контора Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після батька, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, площею 4,05 га в межах згідно з планом, розташовану на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданим Верхосульською сільською радою 29 березня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 19 березня 2002 року №88 на ім'я ОСОБА_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №627, який фактично належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: