Ухвала суду № 63192920, 05.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 146/294/16-ц Провадження № 22-ц/772/3446/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 23Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Вавшка В.С., Панасюка О.С.

при секретарі: Торбасюк О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,представника відповідача - ОСОБА_3,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Зернопродукт - Липівка» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою ТОВ «Зернопродукт - Липівка» на рішення Томашпільського районного суду від 05.10.2016 року ,-

В с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» (далі «Зернопродукт - Липівка») про визнання недійсними договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 4,0403 га ,що розташована на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району та скасування його державної реєстрації. Послався на те, що договір оренди земельної ділянки №152/2006-О-Т-В від 20.03.2006 року , зареєстрований у Томашпільському відділі Держкомзему 10.05.2006 року , він не підписував, останній був укладений від його імені іншою особою ,а його волевиявлення на укладення договору за вказаними у ньому умовами , не було.

Посилаючись на викладені обставини та порушення його прав,просив визнати вказаний договір оренди недійсним та скасувати його реєстрацію.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 05.10.2016 року позовні вимоги в частині скасування реєстрації залишені без розгляду.

Заперечуючи проти позову, ТОВ «Зернопродукт-Липівка» посилалось, на те, що оспорювані договори укладені з дотриманням вимог закону та виконувалися його сторонами, позивач отримував орендну плату, що свідчить про наявність його волевиявлення на підтримання договірних відносин,а також на сплив позовної давності за даними вимогами.

Рішенням Томашпільського районного суду від 05.10.2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Зернопродукт-Липівка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши доповідача , пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в судіпершої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню ,виходячи з наступного.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач оспорюваний договір оренди земельної ділянки не підписував, тобто відсутнє його волевиявлення щодо усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою для визнання його недійсним. Щодо спливу позовної давності суд першої інстанції виходив з того, що такий строк позивачем не пропущений, так як він не знав про свої права і обовязки за договором, оскільки його не підписував ,а сам факт отримання ним орендної плати не свідчить про обізнаність порушенням його прав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду ,в тому числі і щодо відсутності спливу строку позовної давності.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст. 207 ЦК).

Статтями 14, 20 Закону України«Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення договору, передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, є недійсним.

Судом встановлено, що позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ,виданого 14 березня 2003 року Томашпільською районною державною адміністрацією,належить земельна ділянка, площею 4,0403 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,розташована на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району (а.с.6)

Згідно договору оренди землі від 20.03.2006 року позивач передав вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» строком на 15 років. Вказаний договір зареєстрований у Томашпільському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного Кадастру» 10.05.2006 року за №040680300241 . Актом, який не містить дати, позивач передав, а відповідач прийняв в натурі земельну ділянку (а.с.34).

З копій відомостей на видачу зерна вбачається отримання ОСОБА_4 зерна пшениці в рахунок земельного паю а.с.(89)

Між тим, судом встановлено, що позивач не підписував оспорюваний договір оренди землі, тобто йоговолевиявленнянаукладення договоруза вказаних у ньому умов , відсутнє.

Зазначене підтверджується висновком судової технічно-почеркознавчої експертизи№1368/1369/16-21 ,проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 11.07.2016 року.

Згідно висновку судової експертизи ,в оспорюваному договорі оренди земліпідпис ОСОБА_5 , що виконаний рукописним способом ,вчинено не ОСОБА_5, а іншою особою.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недійсність оспорюваних угоднапідставіч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215ЦК України, оскільки на момент вчинення правочину було відсутнє волевиявлення сторони на досягнення згоди з усіх істотних умов договору

Також правильним є висновок суду про відсутність обставин спливу позовної давності .

Відповідно ст. 257, ч. 1 ст. 261 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається не з часу укладення договору оренди чи отримання орендної плати , а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права або особу що його порушила, бо саме по собі отримання плати не є свідченням обізнаності позивача з порушення його права .

Зміст правочину становлять права та обовязки ,а оскільки особа договір не підписувала і , відповідно ,не знала про такі права і обовязки по договору ,строк позовної давності слід рахувати з моменту коли особа довідалася про порушення свого права.

Вказаної правової позиції дотримувався Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року по справі №6-48 цс 15.

Як вказував позивач, про порушення своїх прав йому стало відомо у 2016 році, коли його родина вирішила обробляти ділянку самотужки, а з позовом він звернувся до суду у березні 2016 року , тобто в межах строку позовної давності.

Доказів, які б спростовували вказані обставини, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею, не заслуговують на увагу, оскільки суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Отже, вимога позивача про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню ,а доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування строку давності , безпідставними .

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права ,доводи апеляційної скарги правильні висновки суду не спростовують ,а тому останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Зернопродукт - Липівка» відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду від 05.10.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: