Ухвала суду № 63191813, 05.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"05" грудня 2016 р. справа №910/9374/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971)

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 р.

у справі № 910/9374/16 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000»

про стягнення 10447,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 р. у справі № 910/9374/16 у задоволенні позовних вимог Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу (отримана судом першої інстанції згідно штампу відділу діловодства 06.07.2016 р.), в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Окрім того, скаржником у тексті скарги також було викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання.

Разом з цим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 р. у складі колегії суддів: Смірнова Л.Г. (головуюча), Дідиченко М.А., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) повернуто заявникові без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв`язку з несплатою судового збору за її подання. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги вказаною колегією суддів не розглядалося в силу того, що повернення скарги з підстав несплати судового збору не позбавляло права скаржника звернутися зі скаргою повторно, усунувши недоліки, на які вказав суд.

У подальшому, а саме 16.11.2016 р. (згідно штампу поштового відділення на конверті), Луцький прикордонний загін ДПС України (військова частина 9971) повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду у справі № 910/9374/16, усунувши недоліки, зазначені судом в ухвалі від 22.07.2016 р. Також, заявником повторно у тексті скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання з урахуванням також тієї обставини, що дана скарга подається позивачем повторно. Зокрема, апелянт у клопотанні вказує на те, що Луцький прикордонний загін ДПС України (військова частина 9971) був позбавлений права прийняти участь у судовому засіданні 02.06.2016 р. у суді першої інстанції, у зв`язку з чим позивачем було пропущено строк на подання первісної апеляційної скарги. Також, заявник звертає увагу колегії суддів на поважність причин пропуску строку на звернення до апеляційної інстанції, оскільки позивач змушений був повторно звернутися зі скаргою в силу того, що при первісній подачі скарги були виявлені недоліки, на усунення яких потрібен був певний час.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Убачається, що вступна та резолютивна чатини оскаржуваного рішення були проголошені 02.06.2016 р., а його повний текст складено та підписано 09.06.2016 р., тобто, з порушенням п`ятиденного строку, передбаченого ст. 85 ГПК України. Таким чином, встановлений ст. 93 ГПК України строк на подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних та святкових днів, закінчився 21.06.2016 р.

При первісній подачі апеляційної скарги позивачем було пропущено десятиденний строк на її подання, про що і зазначено самим апелянтом у клопотанні про поновлення строку. При цьому, колегія суддів зазначає, що у суду було достатньо підстав для поновлення такого строку, оскільки повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано з порушенням строку, встановленого ст. 85 ГПК України. Тим більше, копія зазначеного рішення була надіслана позивачу лише 16.06.2016 р., а отримана останнім 21.06.2016 р. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 130), тобто, в останній день передбаченого десятиденного строку на оскарження.

Однак, як уже було зазначено вище, ухвалою від 22.07.2016 р. апеляційну скаргу Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) повернуто позивачу без розгляду, оскільки останній взагалі не сплатив судовий збір за її подання. При цьому, заявнику було повідомлено, що він не позбавлений права звернутися повторно з апеляційною скаргою, усунувши недоліки первісної скарги, тобто, сплативши судовий збір за її подання. Дійсно, позивач скористався правом, наданим йому законом, та подав повторно апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 р., сплативши судовий збір у повному обсязі. Однак, з моменту винесення ухвали про повернення первісно поданої апеляційної скарги (22.07.2016 р.) і до моменту повторної подачі (16.11.2016 р.) пройшло майже чотири місяці. У викладеному в апеляційній скарзі клопотанні заявник жодним чином не обґрунтував, чому ним було пропущено такий значний термін при повторному поданні його апеляційної скарги.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини 1 статті 53 ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно нездоланними і пов`язаними з дійсно існуючими труднощами для своєчасного здійснення процесуальних дій.

Отже, наведена норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини пропуску такого строку.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. (абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

З викладеного вище вбачається, що у розумінні пленуму Вищого господарського суду України критерій «невідкладності» означає усунення недоліків первісної апеляційної скарги одразу після отримання ухвали про повернення первісної скарги. У даній ситуації, з незрозумілих суду причин Луцький прикордонний загін ДПС України (військова частина 9971) повторно подав апеляційну скаргу лише майже через чотири місяці з дня винесення ухвали про повернення первісної скарги, що ніяк не можна вважати розумним та допустимим строком, наданим на усунення недоліків. При цьому, колегія суддів окремо звертає увагу на ту обставину, що позивач сплатив судовий збір за подання даної апеляційної скарги ще 22.08.2016 р., про що свідчить оригінал платіжного доручення № 1852 від 19.08.2016 р., доданий до апеляційної скарги. Однак, чомусь позивачем не обгрунтовано в апеляційній скарзі, з яких причин Луцький прикордонний загін ДПС України (військова частина 9971), сплативши судовий збір ще 22.08.2016 р., не звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою одразу після такої сплати.

Як було зазначено вище, за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно нездоланними і пов`язаними з дійсно існуючими труднощами для своєчасного здійснення процесуальних дій. Однак, скаржником не наведено обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про існування нездоланних труднощів, що певним чином перешкоджали здійсненню ним дій, направлених на захист своїх прав.

Таким чином, оскільки наведені в клопотанні позивача причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду заявником належним чином не обґрунтовані, у апеляційного суду відсутні підстави для відновлення процесуального строку на її подання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи, що позивачем не обгрунтовано поважність причин тривалого зволікання та усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги, повторно подана апеляційна скарга Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 р. у справі № 910/9374/16 підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.

2. Апеляційну скаргу Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 р. у справі № 910/9374/16 повернути заявникові без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко