Рішення № 63190583, 01.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016

Справа № 910/18342/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі – ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія") до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ" (далі – ТОВ "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ") про стягнення 15 881,62 грн.,

за участі представників:

позивача: не з’явилися,

відповідача: не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2016 року ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору на постачання природного газу № 0807-06/2015, укладеного між ним та ТОВ "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ" 8 липня 2015 року, відповідачу в грудні 2015 року авансовими платежами було сплачено кошти за поставку природного газу на загальну суму 157 433 грн. 61 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов’язання щодо поставки природного газу, виконав не в повному обсязі, ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", посилаючись на статті 509, 525, 526, 625, 704, 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), просило суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 14 880,66 грн., а також 331,44 грн. трьох процентів річних та 669,52 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року порушено провадження у справі № 910/18342/16 та призначено її розгляд на 3 листопада 2016 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 3 листопада 2016 року відклав розгляд справи на 1 грудня 2016 року.

21 листопада 2016 року до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ТОВ "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ" суму основного боргу у розмірі 14 880,66 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання, призначене на 1 грудня 2016 року, не забезпечив.

Відповідач у призначене судове засідання явку свого повноважного представника також не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду у даній справі від 7 жовтня 2016 року та 3 листопада 2016 року надіслані сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Отже, за змістом вищезазначеної норми сторони завчасно та належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Крім того, їм надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

8 липня 2015 року між ТОВ "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ" та ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" був укладений договір на постачання природного газу № 0807-06/2015, за умовами якого, відповідач зобов’язався поставити позивачу природний газ в обсязі, узгодженому сторонами в цьому договорі та/або в додаткових угодах до цього договору відповідно до заявок позивача щодо запланованого місячного обсягу споживання газу, а позивач, у свою чергу, – прийняти та оплатити вартість отриманого газу.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплені печатками цих суб’єктів господарювання.

Загальна кількість газу, що постачається за цим договором, визначається як сума всього обсягу газу, поставленого постачальником покупцю на підставі актів приймання-передачі газу протягом всього строку дії цього договору (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.7 договору приймання-передача газу поставленого постачальником покупцеві у відповідному звітному періоді (місяці), оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначаються обсяги фактично спожитого газу за результатами обліку контрольно-вимірювальних приладів покупця. Акт складається у трьох примірниках та підписується постачальником не пізніше 2-го робочого дня місяця, наступного за звітним періодом (місяцем). Акт приймання-передачі газу є підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків між сторонами.

Ціна за 1000 кубічних метрів газу без врахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ та без ПДВ становить 5 987,25 грн., крім цього, цільова надбавка у розмірі 2 %, що поставлена Податковим кодексом України 119,75 грн. та ПДВ – 1 221,40 грн., всього 7 328,40 грн. (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач у грудні 2015 року сплатив авансові платежі у сумі 157 433,61 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень від 14 грудня 2015 року № 995, від 24 грудня 2015 року № 1086 та від 29 грудня 2015 року № 1119.

Згідно з пунктом 4.5 договору сума, яка була сплачена покупцем понад вартість обсягів фактично спожитого газу за звітний період, зараховується постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий період або за домовленістю сторін повертається постачальником на рахунок покупця.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у грудні 2015 року було надано послуг на загальну суму 146 365,74 грн., що підтверджується копією акту прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2015 року № 39.

2 березня 2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 303 з проханням повернути протягом 7 днів сплачений авансовий платіж у розмірі 14 880,66 грн.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов’язок по поверненню вказаного авансового платежу, не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" 14 880 грн. 66 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором від 8 липня 2015 року № 0807-06/2015, яка складає 14 880 грн. 66 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" вказаної суми, у зв’язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМ-ІНВЕСТ" (03057, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 60/4, ідентифікаційний код: 39210732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 10, ідентифікаційний код: 03379632) 14 880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 66 коп. основного боргу, а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 6 грудня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко