Рішення № 63189859, 30.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 листопада 2016 р. Справа № 903/862/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача: Автогосподарства Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області

про стягнення 26 582,79 грн.

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№13/18-184 від 03.06.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, дов.№34/70 від 30.11.2016 року

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 26 582,79 грн., з них 17 934,66 грн. заборгованості за активну електроенергію, 7247 грн. пені, 830,98 грн. інфляційних та 570,15 грн. - 3% річних.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір про постачання електричної енергії №529-0647000 від 07.04.2005 року з додатками, відповідно до якого проводився відпуск відповідачу електроенергії, яку згідно п.2 додатку 2 до договору відповідач зобовязався оплачувати протягом 3 операційних днів від дня отримання рахунку. Станом на 31.10.2016 року виникла заборгованість по оплаті на суму 17 934,66 грн., на яку відповідно до п.п.2.2.3-2.2.4 нараховано пеню за період прострочки з вересня 2014 жовтень 2016 в сумі 7247 грн. та згідно ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 570,15 грн. та інфляційних в сумі 830,98 грн.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що установа є бюджетною, фінансування та затвердження асигнування здійснюється Державним бюджетом України на відповідний період, тому з врахуванням ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» та Бюджетного кодексу проводилась оплата за спожиті енергоносії, згідно платіжного доручення №43 від 25.11.2016 року сума боргу повністю погашена.

Подав заяви застосувати строк позовної давності по нарахуваннях позивача та зменшити суму пені в звязку з важким фінансовим становищем та перебуванням установи в стані ліквідації.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 07.04.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №5290647000, на виконання якого позивач зобовязався поставляти електричну енергії, а відповідач її оплачувати. (а.с.10-15)

Пунктом 2.2.3 договору передбачено обовязок Споживача оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №3 «Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 8.1 договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 2 додатку №2 «Порядок розрахунків» договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений протягом 3 операційних днів з моменту від дня отримання Споживачем рахунку.

Позивач на виконання умов договору постачав Споживачу електроенергію в період з 01.10.2014 року по 31.10.2016 року за тарифами встановленими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, що підтверджується рахунками за електроенергію.

Зобовязання, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами Господарського, Цивільного кодексів України, Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про електроенергетику», іншими законодавчими актами, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (зі змінами і доповненнями), а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії і несе відповідальність за порушення умов договору згідно з законодавством України.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не повністю оплатив спожиту за цей період електричну енергію, у звязку з чим станом на 01.11.2016 року утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 17 934,66 грн.

Дана сума відповідачем оплачена 25.11.2016 року платіжним дорученням №43, тобто після предявлення позову.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи заборгованість відсутня, провадження в даній частині позову слід припинити по п.1-1 ст.80 ГПК України.

Щодо вимоги про стягнення пені, інфляційних та відсотків річних суд враховує наступне.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача (а.с.47-54) сума пені нарахованої з 22.10.2014 по 29.09.2016 року складає 7247 грн.

Відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з розрахунку позивача ним нарахована пеня за прострочку оплати по кожному рахунку на оплату починаючи з 22.10.2014 року, тому враховуючи заяву відповідача пеня підлягає до стягнення починаючи з 17 листопада 2015 року, сума пені за даний період складає 5873,97 грн.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача, та те, що заборгованість повністю погашена, установа знаходиться в процесі ліквідації, фінансування для оплати послуг електропостачання проводиться з Державного бюджету України та у межах відповідних асигнувань, тому вини відповідача в несвоєчасній їх оплаті не має, суд зменшує суму пені та стягує її з відповідача в розмірі 10% - 587,40 грн.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з червня 2015 року по вересень 2016 року сума інфляційних нарахувань складає 830,98 грн. (а.с.55-56), 3% річних (з 22.10.2014 по 31.10.2016) 570,15 грн. (а.с.57-64), які нараховано підставно, тому підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1306,82 грн. (25209,76х1378:26582,79)

Керуючись ст.193,275 Господарського кодексу України, ст.ст.258,261,267,526,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі на суму 17 934,66 грн.

2.Стягнути з Автогосподарства Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (43006, м.Луцьк, вул.Заньковецької, 88, код 08806062) в користь Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (43023, м.Луцьк, вул.Єршова, 4, код 00131512) 1988,53 грн., з них 587,40 грн. пені, 830,98 грн. інфляційних, 570,15 грн. 3% річних, а також 1306,82 грн. витрат по судовому збору.

3.Відмовити в частині стягнення пені в сумі 6659,60 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

06.12.2016

СуддяС. В. Костюк