Рішення № 63189831, 30.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 листопада 2016 р. Справа № 903/834/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача: Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області

про стягнення 72 446,18 грн.

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 03.06.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 18.11.2016 року

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні 23.11.2016 року оголошено перерву до 28.11.2016 року, яку продовжено до 30.11.2016 року.

В судовому засіданні 30.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 72446,18 грн., з них 24161,22 грн. заборгованості за активну електроенергію, 28541,87 грн. пені, 17866,12 грн. інфляційних та 1876,97 грн. 3 % річних.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір про постачання електричної енергії №529-0637000 від 09.11.2004 року, відповідно до умов якого позивач поставляє електричну енергію, а відповідач оплачує її вартість; заборгованість станом на 08.11.2016 року становить 24161,22 грн., на яку згідно пунктів 2.2.3-2.2.4 нараховано пеню в сумі 28 541,87 грн., згідно ч.2 ст.625 ЦК України 17 866,12 грн. інфляційних та 1876,97 грн. 3% річних.

Відповідач у запереченні на позов вказує, що згідно контр розрахунку сума пені з врахуванням строку позовної давності складає 8608,88 грн., сума інфляційних 3825,86 грн., 3% - 1390,29 грн., суму основного боргу не заперечує.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 09.11.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №529-0637000 з додатками. (а.с.10-18)

За умовами договору позивач (Постачальник) зобовязався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач (Споживач) оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено обовязок Споживача оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №3 «Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 8.1 договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 2 додатку №2 «Порядок розрахунків» договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений протягом 3 операційних днів з моменту від дня отримання Споживачем рахунку.

Позивач на виконання умов договору постачав Споживачу електроенергію в період з 01.10.2014 року по 31.10.2016 року за тарифами встановленими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, що підтверджується рахунками за електроенергію.

Відповідач не повністю оплатив спожиту за цей період електричну енергію, у звязку з чим станом на 08.11.2016 року утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 24 161,22 грн.

Зобовязання, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами Господарського, Цивільного кодексів України, Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про електроенергетику», іншими законодавчими актами, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (зі змінами і доповненнями), а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії і несе відповідальність за порушення умов договору згідно з законодавством України.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 2 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору.

Заборгованість по оплаті за активну електричну енергію становить 24161,22 грн., яка відповідачем не оспорюється, а тому позов в даній частині підставний і підлягає задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач ставить вимогу про стягнення пені в сумі 28541,87 грн., яка як слідує з його розрахунку (а.с.46-53) нарахована на заборгованість по кожному рахунку з 25.10.2014 року по 31.10.2016 року.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно п.2 додатку 2 до договору «Порядок розрахунків» рахунок на оплату електричної енергії оплачується Споживачем протягом 3 операційних днів від дня його отримання, тому перебіг позовної давності для стягнення пені починається з четвертого операційного дня після отримання рахунку на оплату.

Позивач за захистом порушеного права звернувся до суду 11.11.2016 року, тому строк позовної давності для стягнення пені починається з 11.11.2015 року, сума пені за прострочку платежів з даного періоду складає 12 656,74 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача заявив клопотання про зменшення розміру пені, яке обгрунтовує тим що є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету і оплату послуг можливо провести тільки після проходження тендерної процедури підписання сторонами договору про закупівлю електричної енергії, а тому вважає, що заборгованість по оплаті виникла не з його вини.

Враховуючи дане клопотання суд, використовуючи право надане ст.83 ГПК України право, зменшує розмір пені до 10% та стягує з відповідача пеню в сумі 1265,67 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума інфляційних за період прострочки платежів з лютого 2015 року по жовтень 2016 року складає 17 866,12 грн., 3% річних з 25.10.2014 року по 31.10.2016 року 1876,97 грн. (а.с.54-64), дані суми нараховано правомірно і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати позивача по оплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193,216,230 Господарського кодексу України, ст.ст.258,261,267,526,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області (43025, м.Луцьк, вул.Грибоєдова, 2, код 30473489) в користь Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (43023, м.Луцьк, вул.Єршова, 4, код 00131512) 45 169,98 грн.,з них 24 161,22 грн. заборгованості за активну електроенергію, 1265,67 грн. пені, 1876,97 грн. 3% річних, 17866,12 грн. інфляційних, а також 1075,85 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В позові про стягнення пені в сумі 27 276,20 грн. відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

06.12.2016

СуддяС. В. Костюк